Бершадський район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Бершадський район | |||||
---|---|---|---|---|---|
|
|||||
Основні дані | |||||
Країна: | Україна | ||||
Область/АРК: | Вінницька область | ||||
Код КОАТУУ: | 0520400000 | ||||
Утворений: | 1920 | ||||
Населення: | 71310 | ||||
Площа: | 1285,83 км² | ||||
Густота населення : | 55,28 осіб/км² | ||||
Телефонний код: | 380-4352 | ||||
Населені пункти та ради | |||||
Районний центр: | місто Бершадь | ||||
Міські ради: | 1 | ||||
Сільські ради: | 28 | ||||
Міста: | 1 | ||||
Села: | 40 | ||||
Селища: | 4 | ||||
Районна влада | |||||
24400, Вінницька область, м. Бершадь, вул. Радянська, 24 |
Бершадський район розміщений у межах лісостепової зони на південному сході Вінницької області, на Придніпровській і Подільській височинах, природньою межею яких є річка Південний Буг, що ділить район навпіл. Районний центр місто Бершадь. Район межує із трьома сусідніми районами Вінницької області: Тростянецьким, Теплицьким, Чечельницьким, а також із Савранським районом Одеської, Гайворонським районом Кіровоградської та Уманським районом Черкаської областей.
Площа району — 1285,83 кв.км. Населених пунктів 45. Сільських рад — 28, міська рада — 1.
Головні річки — Південний Буг, з притоками Дохна, Берладинка, Удич.
Загальна чисельність населення Бершадського району складає близько 70 тис. чоловік, в тому числі міського 13 тис. 95 % населення району — українці.
Характерними для району є нерудні корисні копалини. Є достатні запаси граніту, глини, кварцевих пісків, каоліну.
Зміст |
[ред.] Історія
Як свідчать археологічні дані, люди в цих місцях жили дуже давно. Це підтверджують кургани епохи бронзи, поселення передскіфського часу, черняхівської культури.
Ще у 4-3 ст. до н. е. на місці сучасного села Лісничого існувало місто Копистирин. Територія, де зараз розміщений Бершадський район, до 14 ст. перебувала під монголо-татарською владою, згодом — у складі Брацлавського воєводства Литовської держави, а з 1569 р. це землі Речі Посполитої. Після Андрусівського миру ці землі відійшли до Польщі, а з 1672р — вони під владою турків, які зруйнували місто і навколишні села.
Жителів району не обійшли стороною і події 1905—1907рр, 1917р, Громадянської війни, голодоморів та колективізації. Під час Громадянської війни влада переходила з рук в руки — німців, денікінців, військ Петлюри, Директорії.
З середини 20х років почали створюватися сільськогосподарські артілі, товариства спільного обробітку землі, колгоспи.
27 лютого 1932 року було утворено Вінницьку область, до якої ввійшли 69 районів, у тому числі Бершадський і Джулинський.
Під час голодомору 1932—1933рр втрати від нього в районі склали 18186 чоловік.
29 липня 1941 року район було окуповано німецько-румунськими військами, і поділений на дві частини.
На фронтах воювали понад 17 тис. бершадців, майже 10 тис. з них загинули.
14 березня 1944 року війська 2-го Українського фронту визволили район від окупантів. Через два роки по війні — знову в районі голод. У 1947 році в районі померло від голоду близько 2 тис. чоловік.
Бершадський район за післявоєнні роки став одним із провідних в області і в країні по вирощуванню високих врожаїв сільськогосподарських культур.
В 1991 році 52112 громадян району (95 %) на Всеукраїнському референдумі проголосували за підтвердження акту проголошення незалежності України.
[ред.] Економіка
Нині у Бершадському районі — 12 промислових підприємств, 6 будівеельних організацій, 2 автотранспортних підприємства, більше 300 магазинів, 41 заклад громадського харчування. Райвузол поштового звязку обєднує 29 відділень, працює 29 АТС
Підприємницькою діяльністю займаються близько 2 тис. чол.
Найбільшими промисловими підприємствами є: «Бершадський спиртовий завод», «Бершадьмолоко», «Бершадський пивокомбінат», «Бершадський електротехнічний завод» "Бершадське районне підприємство «Агромаш»". У селі Війтівці розташований потужний птахокамбінат «Бершадський»
[ред.] Соціальна сфера
У районі 40 загальноосвітніх шкіл, професійно-технічна та дитяча музична школи. Функціонують станції юних техніків і юних натуралістів, будинок дитячої творчості, дитячо-юнацька спортивна школа. З 1967 року працює медичне училище — навчальний заклад І рівня акредитації.
Крім центральної районної лікарні та поліклініки є 7 дільничних лікарень, 6 лікарняних амбулаторій, 3 амбулаторії сімейної медицини, 26 фельдшерсько-акушерських пункти, санітарно-епідеміологічна станція.
До послугів жителів району 44 заклади культури клубного типу, 40 бібліотек, районний краєзнавчий музей, музей історії с. Баланівка, музей культури села і галерея художника Прокопа Колісника в Поташні.
Духовні потреби населення забезпечують більше 30 церков Української Православної Церкви, римо-католицька громада, іудейська община.
[ред.] Пам'ятки
Найвидатнішими памятками архітектури є сторожова вежа та водяний млин в с. Баланівці, археологічними — кургани епохи бронзи (Бирлівка, Ставки), поселення передскіфського часу (Кошаринці).
[ред.] Ресурси Інтернет
Населені пункти Бершадського району |
|||
---|---|---|---|
Міста: | Бершадь | ||
Села: | Баланівка • Березівка • Берізки-Бершадські • Бирлівка • Велика Киріївка • Війтівка • Вовчок • Глинське • Голдашівка • Джулинка • Дяківка • Завітне • Кидрасівка • Кошаринці • Красносілка • Крушинівка • Лісниче • Лугова • Мала Киріївка • Маньківка • Михайлівка • М'якохід • Осіївка • Поташня • П'ятківка • Романівка • Серебрія • Серединка • Ставки • Сумівка • Теофілівка • Тернівка • Тирлівка • Устя • Флорине • Хмарівка • Чернятка • Шляхова • Шумилів • Яланець | ||
Селища: | Кавкули • Партизанське • Устя • Яланець |
Райони | Барський · Бершадський · Вінницький · Гайсинський · Жмеринський · Іллінецький · Калинівський · Козятинський · Крижопільський · Липовецький · Літинський · Могилів-Подільський · Мурованокуриловецький · Немирівський · Оратівський · Піщанський · Погребищенський · Теплицький · Тиврівський · Томашпільський · Тростянецький · Тульчинський · Хмільницький · Чернівецький · Чечельницький · Шаргородський · Ямпільський | ||
---|---|---|---|
Міста обласного значення | Вінниця · Жмеринка · Козятин · Ладижин · Могилів-Подільський · Хмільник |