Кіровоградська область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кіровоградська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | Україна | ||||
| Утворена: | 10 січня 1939 року | ||||
| Код КОАТУУ: | 35000 | ||||
| Населення: | 1125704 | ||||
| Площа: | 24588 км² | ||||
| Густота населення: | 45,76 осіб/км² | ||||
| Телефонні коди: | +380-52 | ||||
| Обласний центр: | Кіровоград | ||||
| Райони: | 21 | ||||
| Міста: обласного значення |
4 8 |
||||
| Райони в містах: | 2 | ||||
| Смт: | 26 | ||||
| Села: | 991 | ||||
| Селища: | 19 | ||||
| Селищні ради: | 26 | ||||
| Сільські ради: | 376 | ||||
| Номери автомобілів: | BA | ||||
| Інтернет-домени: | kirovograd.ua; kr.ua | ||||
| Обласна влада | |||||
| 25022, м. Кіровоград, пл. Кірова, 1, Будинок Рад | |||||
| Веб-сторінка: | http://www.kr-admin.gov.ua | ||||
| Голова ОДА: | Черниш Вадим Олегович | ||||
| Голова обл. ради: | Сухомлин Микола Олексійович | ||||
Кіровоградська область утворена 10 січня 1939 року. Розташована у центрі України, у межиріччі Дніпра і Південного Бугу в південній частині Придніпровської височини. На півночі межує з Черкаською, на північному сході з Полтавською , на сході та південному сході з Дніпропетровською, на півдні з Миколаївською та Одеською, на заході з Вінницькою областями України.
Зміст |
[ред.] Географія
[ред.] Площа
Площа складає 24,6 тис.км² (4,1% від території України).
[ред.] Рельєф
Переважна площа області лежить на Придніпровській Височині.
[ред.] Ґрунти
Ґрунти областi мають високу родючiсть. Ґрунтовий покрив областi характерний для перехiдної зони вiд пiвденного лiсостепу до пiвнiчного степу.
В пiвнiчнiй частинi областi переважають чорноземи потужнi малогумуснi iз вмiстом гумуса 5,0% та середньогумуснi iз вмiстом гумуса трохи бiльше 5,5%. Значнi площi тут займають чорноземи в рiзному ступенi реградурованi, а також чорноземи опiдзоленi, темно-сiрi опiдзоленi та сiрi опiдзоленi ґрунти.
Для пiвденно-схiдних районiв найбiльш поширеними ґрунтами є чорноземи звичайнi, середньо - та малогумуснi, а в пiвденнiй частинi - чорноземи звичайнi малогумуснi малопотужнi.
За механiчним складом ґрунти пiвнiчних районiв - важкосуглинистi, пiвденних - легкосуглинистi, а в Приднiпров`ї - легко - та середньосуглинистi.
[ред.] Водоймища
Річки області належать до систем Дніпра і Південного Бугу. Значущі притоки Дніпра – Тясмин, Інгулець і Цибульник, Південного Бугу – Інгул, Синюха і Синиця.
[ред.] Клімат
Клімат: помірно континентальний. Зима м’яка, з частинами відлигами, а літо спекотне. Середня температура липня + 21 °C, січня – 5,5 °C. Опади випадають найчастіше влітку і восени у вигляді дощів.
[ред.] Природні ресурси
[ред.] Природно-рекреаційний потенціал
- Заповідник "Хутір Надія";
- Заповідник "Карпенків край";
- Дендропарк Онуфріївський Чорний ліс;
- Дендропарк “Веселі Боковеньки”.
Окрасою краю та місцем відпочинку є лісові насадження, 400-літні дуби, цілющі джерела. Загальна площа лісового фонду становить 179,1 тис. га. Основні рекреаційні ресурси на Кіровоградщині - оздоровчі (м'який клімат, мальовничі береги річок i водосховищ). Діють 3 санаторії та пансіонати з лікуванням, 4 будинки i пансіонати відпочинку, численні бази відпочинку, профілакторії та дитячі табори відпочинку.
[ред.] Корисні копалини
Дивись статтю Корисні копалини Кіровоградської області
Мінерально-сировинний потенціал області має понад 340 родовищ корисних копалин, з яких 107 – розробляються. Це буре вугілля, рудна сировина (залізо, нікель), сировина для атомної енергетики (уран), нерудні корисні копалини.
Відкриті в останні десятиріччя золоторудні родовища – основа для створення у майбутньому золотодобувної та золотопереробної галузі в області. За даними геологів існує ймовірність відкриття родовищ платини, алмазів, хрому та рідкісних металів.
[ред.] Флора
[ред.] Фауна
[ред.] Історія
- 1754 — засноване місто Єлисаветград
- 1796 — створено Єлисаветградський повіт Новоросійської губернії Російської імперії
- 8 жовтня 1802—15 травня 1803 — Єлисаветградський повіт у складі Миколаївської губернії
- 15 травня 1803—6 січня 1921 — повіт у складі Херсонської губернії
- 1869 — засноване місто Знам'янка, важливий залізничний вузол України
- січень 1918 року — установлення радянської влади
- 6 січня 1921 — Єлисаветградський повіт входить до Миколаївської губернії УСРР
- 30 грудня 1922 — УСРР входить до складу Радянського Союзу
- 7 березня 1923 — створено Єлисаветградський округ Миколаївської губернії
- 8 липня 1924 — Єлисаветград перейменовано на Зінов'євськ, Єлисаветградський округ — на Зінов'євський округ
- 3 червня 1925 — ліквідовано Миколаївську губернію
- 2 вересня 1930 — створено Зінов'євський район УСРР
- 1932—1937 — район у складі Одеської області
- 1934 — Зінов'євський район перейменоваано на Кіровський
- 1937—1939 — Кіровський район у складі Миколаївської області
- 10 січня 1939 — утворена Кіровоградська область, до якої ввійшли 30 районів: Аджамський, Бобринецький, Великовисківський, Витязівський, Добровеличківський, Долинський, Єлизаветградківський, Златопільський, Знам'янський, Кам'янський, Кіровоградський, Компаніївський, Маловисківський, Новгородківський, Новоархангельський, Новогеоргіївський, Новомиргородський, Новопразький, Новоукраїнський, Олександрівський, Олександрійський, Онуфріївський, Петрівський, Підвисоцький, Піщанобрідський, Рівнянський, Тишківський, Устинівський, Хмелівський, Чигиринський
- 4 серпня 1941—8 січня 1944 — німецька окупація
- 1944 — утворено Червонокам'янський район
- 1954 — Златопільський, Кам'янський і Чигиринський райони увійшли до Черкаської області; до складу Кіровоградської області включені Вільшанський, Гайворонський, Голованівський та Ульяновський райони Одеської області
- 7 червня 1957 — скасовано Тишківський район
- 25 вересня 1958 — скасовано Великовисківський район
- 21 січня 1959 — скасовано Червонокам'янський район
- 16 липня 1959 — скасовані Аджамський і Підвисоцький райони
- 12 листопада 1959 — скасовані Витязівський, Єлизаветградківський і Піщанобрідський райони
- 1962 — скасовано Новогеоргіївський район, утворено Кремгесівський район
- 30 грудня 1962 — скасовані Вільшанський, Гайворонський, Голованівський, Знам'янський, Компаніївський, Новгородківський, Новомиргородський, Новопразький, Онуфріївський, Рівнянський, Устинівський і Хмелівський райони
- 4 січня 1965 — відновлені Гайворонський, Голованівський, Знам'янський, Компаніївський, Новгородківський, Новомиргородський райони
- 1967 — утворені Вільшанський, Онуфріївський та Устинівський райони
- 1969 — Кремгесівський район перейменовано на Світловодський
[ред.] Обласна влада
[ред.] Губернатори Кіровоградщини
| Голови облвиконкому: | |
| 1939—1941 | Іщенко Віталій Пвлович |
| 1944—1949 | Іщенко Віталій Пвлович |
| 1949—1953 | Комяхов Василь Григорович |
| 1953—1963 | Турбай Григорій Автономович |
| 1963—1964 | Турбай Григорій Автономович (голова сільського ОВК) |
| 1963—1964 | Кравченко Леонід Гаврилович (голова промислового ОВК) |
| 1964—1965 | Кириченко Микола Карпович |
| 1965—1975 | Кошевський Петро Сидорович |
| 1975—1980 | Максименко Дмитро Павлович |
| 1980—1990 | Желіба Володимир Іванович |
| 1990—1991 | Сухомлин Микола Олексійович |
| 1991—1992 | Желіба Володимир Іванович |
| 1992—1995 | Сухомлин Микола Олексійович |
| Голови ОДА: | |
| 7.07.1995—17.09.1996 | Сухомлин Микола Олексійович |
| 22.09.1996—2.10.1998 | Громовий Михайло Пилипович |
| 2.10.1998—2.02.1999 | Башкіров Михайло Володимирович |
| 8.02.1999—3.11.1999 | Кальченко Валерій Михайлович |
| 3.11.1999—15.07.2003 | Моцний Василь Кузьмич |
| 15.07.2003—5.03.2004 | Черновол Михайло Іванович |
| 5.03.2004—27.01.2005 | Компанієць Василь Олександрович |
| 27.01.2005—3.05.2006 | Зейналов Едуард Джангірович |
| 4.05.2006—3.08.2006 | Ревенко Анатолій Дмитрович (в.о.) |
| з 3.08.2006 | Черниш Вадим Олегович |
[ред.] Голови обкомів і обласних рад
| Перші Секретарі обласного комітету КП(б)У: | |
| 1939—1941 | Горенков Ф.С. |
| 1944—1949 | Петров Г.Г. |
| 1949—1950 | Стоянцев Олексій Андрійович |
| 1950—1952 | Позаненко Василь Васильович |
| 1952—1954 | Найдек Леонтій Іванович |
| Перші Секретарі обласного комітету КПУ: | |
| 1954—1955 | Найдек Леонтій Іванович |
| 1955—1963 | Мартинов Федір Ігнатійович |
| 1963—1964 | Кириченко Микола Карпович |
| 1964—1965 | Дорошенко Петро Омелянович |
| 1965—1967 | Кириченко Микола Карпович |
| 1967—1982 | Кобильчак Михайло Митрофанович |
| 1982—1990 | Самілик Микола Гнатович |
| 1990—1991 | Мармазов Євген Васильович |
| Голови Обласної Ради народних депутатів: | |
| 1990—1992 | Желіба Володимир Іванович |
| лютий—березень 1992 | Сухомлин Микола Олексійович |
| 1992—1994 | Долиняк Володимир Андрійович |
| 26.06.1994—10.12.1999 | Сухомлин Микола Олексійович |
| 10.12.1999—28.04.2006 | Сибірцев Василь Іванович |
| з 28.04.2006 | Сухомлин Микола Олексійович |
[ред.] Адміністративно-територіальний устрій
Область налічує 21 адміністративний район, 12 міст, з яких 4 – обласного підпорядкування, 26 селищ міського типу, 1024 сільських населених пункти.
[ред.] Населення
Населення – 1115,7 тис. чол. (2,3% населення України). Середня щільність населення – 45,3 чол./км² при 80чол./км² в Україні.
В областi живуть представники бiльш нiж 30 нацiональностей.
Українцi складають 85,3%, росiяни - 11,7%, представники iнших нацiональностей - 3% населення.
[ред.] Економіка
Кіровоградська область по структурі економіки є аграрно-індустріальною.
У структурі валового випуску продукції займають:
- cільське господарство – 32,1%
- промисловість – 28,1%
- транспорт і зв'язок – 11,6%
- житлово-комунальне господарство – 5,1%
- iнші галузі матеріального і нематеріального виробництва – 23,1%
[ред.] Промисловість
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають харчова промисловість, машинобудування та металообробка, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів. Серед галузей харчової промисловості провідна роль належить цукровому виробництву, в області працює 11 цукрових заводів. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 83%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 254 промислові підприємства, функціонує 455 малих промислових підприємств.
[ред.] Сільське господарство
Кіровоградська область здавна відома як регіон з добре розвинутим сільськогосподарським виробництвом. У галузевій структурі валової продукції сільського господарства провідне місце належить рослинництву, питома вага якого складає 73%, тваринництва – 27%.
Основні зернові культури, що вирощуються в області, – озима пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно, зернобобові, гречка та просо. Значне місце серед технічних культур займає соняшник і цукровий буряк.
У садівництві переважними напрямками є вирощування яблук, груш, слив, вишень і ягідних культур.
Основою тваринництва є розведення великої рогатої худоби, свиней, овець, птиці.
Питома вага виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у загальному обсязі її виробництва в Україні складає: по соняшнику – 10%, зерновим і зернобобовим – 6,7%, цукровому буряку (фабричному) – 5,2%, м'ясу – 3,0%, молоку – близько 2,8%.
Розведенням племінних коней займаються 2 кінні заводи і 2 племінні ферми. Основні породи, що розводяться у кінзаводах і племфермах – чистокровна верхова і українська верхова.
Площа зрошуваних земель у Кіровоградській області складає 51,3 тис. га, з них – 21,2 тис. га міжгосподарських систем
[ред.] Транспорт та зв’язок
Основні залізничні вузли – Знам’янка, Помічна, Гайворон, Донинська. Розвинений автотранспорт. На Дніпрі розвинене судноплавство (пристань Світловодськ). Авіалінії з’єднують Кіровоград з великими містами України.
[ред.] Соціально-гуманітарна сфера
[ред.] Освіта
Наука та освіта Кіровоградщини, список сайтів
[ред.] Вищі навчальні заклади області
[ред.] Державні
- Кіровоградський Державний Педагогічний Університет ім. В. К. Винниченка
- Кіровоградська Державна Льотна Академія України
- Кіровоградський національнний технічний університет (КНТУ)
[ред.] Недержавні
- Кіровоградський Інститут Комерції
- Соціально-педагогічний інститут «Педагогічна Академія»
[ред.] Культура
Культура та мистецтво Кіровоградщини, список сайтів
- Обласний музично-драматичний театр ім. М. Л. Кропивницького
- Ляльковий театр
- Аматорський студентський театр «Резонанс»
- Аматорський англомовний театр «The Little Globe Theatre»
[ред.] Релігія
[ред.] Спорт
Спорт та дозвілля у Кіровоградщині, список сайтів
[ред.] Туризм
Найцікавіші об’єкти туризму:
- Залишки укріплень Чорноліського городища VII ст. до н.е.;
- Фортеця святої Єлисавети XVIII ст.;
- Комплекс кавалерійського юнкерського училища ХIХ ст.;
- Свято-Покровська церква 1849 р.;
- Грецько-Володимирська церква (Кафедральний Собор) ХIХ ст.;
- Хрестовоздвиженська церква – усипальниця Раєвських 1833-1855 р.;
- Колишній власний будинок – архітектурний зразок міського помешкання кінця ХIХ ст.;
- Комплекс лікарні Св. Анни Червоного Хреста – неоросійський стиль ХIХ–ХХ ст.;
- Краєзнавчий музей – приватний будинок в стилі модерн 1885-1905 рр.;
- Синагога ХIХ ст.; Колишня гімназія 1891-1898рр.; Міська лікарня1910–1913 рр.;
- Колишній театр 90-х років ХIХ ст.;
- Свято-Вознесенська церква 1898-1912 рр.;
- Свято-Миколаївська церква 1853–1873 рр.;
- Онуфріївський парк XVIII ст.
[ред.] Засоби масової інформації
[ред.] Дивись також
 |
Кіровоградська область |
||
|---|---|---|---|
| Райони | Бобринецький • Вільшанський • Гайворонський • Голованівський • Добровеличківський • Долинський • Знам'янський • Кіровоградський • Компаніївський • Маловисківський • Новгородківський • Новоархангельський • Новомиргородський • Новоукраїнський • Олександрівський • Олександрійський • Онуфріївський • Петрівський • Світловодський • Ульяновський • Устинівський | ||
| Міста обласного значення | Знам'янка • Кіровоград • Олександрія • Світловодськ | ||
 |
Україна |
||
|---|---|---|---|
| Автономна республіка: | Крим | ||
| Міста державного значення: | Київ • Севастополь | ||
| Області: | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | ||
