Граніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Граніт

Граніт, Ґраніт (рос. гранит, англ. granite; нім. Granit m) — інтрузивна порода із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою. Глибинна кисла магматична гірська порода.

Зміст

1 Текстура і структура
2 Мінеральні складові
3 Середній хімічний склад
4 Класифікація
5 Властивості
6 Форми виділення і розповсюдження
7 Використання
8 Див. також
9 Література

[ред.] Текстура і структура

Текстура щільна масивна.

Структура переважно середньо- або грубозерниста.

[ред.] Мінеральні складові

Основні мінерали — польовий шпат і кварц, у невеликій кількості — мусковіт. Містить за об'ємом 30-40% кварцу і 60-70% польового шпату. Вміст темнокольорових інгредієнтів не перевищує 5-10% за об'ємом.

Другорядні мінерали: біотит, літієва слюда, рогова обманка, лужні амфіболи, егірин, турмалін, топаз, ґранат становлять не більше 10 %.

Акцесорні мінерали — апатит, циркон, магнетит, сфен, ільменіт, ортит тощо.

Залягає у вигляді батолітів, штоків, лаколітів, рідше утворює дайки.

[ред.] Середній хімічний склад

Середній хімічний склад ґраніту за Р.Делі (%): SiO₂ - 70,18; TiO₂ - 0,39; Al₂O₃ - 14,47; Fe₂О₃ - 1,57; FeО - 1,78; MnО - 0,12; MgО - 0,88; CaO -1,99; Na₂O - 3,48; K₂О - 4,11; Н₂О - 0,84; P₂О₅ - 0,19.

[ред.] Класифікація

Ґ. класифікують на основі мінерального і хім. складу.

Розрізняють:

власне Ґ. (10-65% плагіоклазу),

ґранодіорит (65-90%) і

плагіоґраніт, або тоналіт,

тронд’ємiт (більше 90%).

Виділяють також серії Ґ.: калієві, калієво-натрієві (0,4 4,0) і натрієві.

[ред.] Властивості

Густина невивітреного ґраніту 2530-2720 кг/м³, пористість 0,2-4%, водопоглинання 0,15 -1,30%, опір стисненню 100-300 МПа.

Колір обумовлений забарвленням польових шпатів — може бути ясно-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний, зелений.

[ред.] Форми виділення і розповсюдження

Ґранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти і міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій Ґ. - від архею до кайнозою. Походження Ґ. гетерогенне.

Ґраніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська обл.). Корнинське (Житомирська обл.), Же-желівське (Вінницька обл.), Капустинське (Кіровоградська обл.).