Граніт
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Граніт, Ґраніт (рос. гранит, англ. granite; нім. Granit m) — інтрузивна порода із зернистою (рівномірнозернистою чи нерівномірнозернистою) структурою. Глибинна кисла магматична гірська порода.
Зміст |
[ред.] Текстура і структура
Текстура щільна масивна.
Структура переважно середньо- або грубозерниста.
[ред.] Мінеральні складові
Основні мінерали — польовий шпат і кварц, у невеликій кількості — мусковіт. Містить за об'ємом 30-40% кварцу і 60-70% польового шпату. Вміст темнокольорових інгредієнтів не перевищує 5-10% за об'ємом.
Другорядні мінерали: біотит, літієва слюда, рогова обманка, лужні амфіболи, егірин, турмалін, топаз, ґранат становлять не більше 10 %.
Акцесорні мінерали — апатит, циркон, магнетит, сфен, ільменіт, ортит тощо.
Залягає у вигляді батолітів, штоків, лаколітів, рідше утворює дайки.
[ред.] Середній хімічний склад
Середній хімічний склад ґраніту за Р.Делі (%): SiO2 - 70,18; TiO2 - 0,39; Al2O3 - 14,47; Fe2О3 - 1,57; FeО - 1,78; MnО - 0,12; MgО - 0,88; CaO -1,99; Na2O - 3,48; K2О - 4,11; Н2О - 0,84; P2О5 - 0,19.
[ред.] Класифікація
Ґ. класифікують на основі мінерального і хім. складу.
Розрізняють:
- власне Ґ. (10-65% плагіоклазу),
- ґранодіорит (65-90%) і
- плагіоґраніт, або тоналіт,
- тронд’ємiт (більше 90%).
Виділяють також серії Ґ.: калієві, калієво-натрієві (0,4 4,0) і натрієві.
[ред.] Властивості
Густина невивітреного ґраніту 2530-2720 кг/м3, пористість 0,2-4%, водопоглинання 0,15 -1,30%, опір стисненню 100-300 МПа.
Колір обумовлений забарвленням польових шпатів — може бути ясно-сірий, жовтуватий, рожевий, червоний, зелений.
[ред.] Форми виділення і розповсюдження
Ґранітні породи утворюють батоліти, штоки, а також лаколіти і міжформаційні поклади в складчастих областях. Вік інтрузій Ґ. - від архею до кайнозою. Походження Ґ. гетерогенне.
Ґраніти переважають серед інтрузивних порід і займають істотне місце в геологічній будові України. Великі родовища в Україні є в межах Українського щита: Янцівське (Запорізька обл.), Малокахнівське (Полтавська обл.). Корнинське (Житомирська обл.), Же-желівське (Вінницька обл.), Капустинське (Кіровоградська обл.).
[ред.] Використання
Використовують як будівельний матеріал, для виготовлення скульптурних виробів тощо.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3