Вагон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ваго́н (рос. вагон, англ. wagon, van, car, railway car; нім. Wagen, Waggon) — самохідна одиниця рухомого складу, якою перевозять вантажі та пасажирів.

Транспортний засіб, яким перевозять пасажирів або вантажі по рейкових коліях. Є вагони пасажирські і вантажні (думпкари, напіввагони, платформи, цистерни тощо); для широкої й вузької колії; несамохідні й самохідні.

Осн. типи В., які використовують в гірничо-добувній промисловості, — вантажні, в тому числі криті, напіввагони (гондоли, думпкари, вагони-дозатори та ін.), платформи, цистерни і спеціальні В. На кар'єрах розповсюджені напіввагони.

Кузов пасажирського вагона спирається на два двоосні візка з гнучкими ресорами та пружинами для плавності ходи. Візки можуть обертатися навколо вертикального штиря, який входить в отвір рами вагона. Це дає можливість вагону проходити по кривим частинам шляху. Якщо треба змінити візки - наприклад, при ремонті вагона чи коли вагон переходить на більш вузьку колію, - кузов вагона піднімають на домкратах, викочують з-під нього візки та замінюють їх іншими.

[ред.] Види вагонів

Вагон-дозатор (рос. вагон-дозатор, хоппер-дозатор; англ. measuring hopper, scale car; нім. Dosierwagen m) – вагон для перевезення і механізованого вивантаження з одночасним дозуванням і розрівнюванням баластних матеріалів при будівництві і ремонті рейкової колії.