Високий замок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Фрагмент гравюри панорами Львова 17 ст. із зображенням Замкової гори.

Ця стаття присвячена Замковій горі у м. Львові. Статті про інші значення див.: Високий Замок (значення).

Висо́кий За́мок (Замкова гора; пол. Wysoki Zamek) — один з пагорбів в місті Львові, найвища точка - 413 м. над рівн. моря.

Гора височіє в безпосередній близькості від центральної (історичної) частини міста, що колись була оточена фортифікаційними спорудами. Назва походить від древнього укріплення Львова - Високого Замку (на противагу іншому - Низькому замку), який існував з XIII по 70-і рр. XIX ст. Високий замок століттями був найважливішим оборонним форпостом міста.

У у 1869-1870 рр. (у період, коли Львів входив до складу Австро-Угорщини) замок було розібрано, а каміння зі стін замку використано для будівництва штучного насипу (копця) на честь 300-річчя Люблінської унії. Копець займає східну частину Замкової гори і значно збільшує її природню висоту. На копці обладнаний оглядовий майданчик і встановлено флюгер. На західній частині вершини Замкової гори у 1957р. встановлено телевізійну ретрансляційну вежу висотою близько 141 м, та споруди підстанції. Від стін Високого Замку зберігся лише невеликий фрагмент південної стіни. Замковий пагорб зміцнено, насаджено дерева, розбито парк.

Сучасний вигляд замкової гори. Зліва - гора Лева. Вигляд з району Знесіння.

У 2004-2005 у Львові обговорювалася можливість відтворення на Замковій горі кам'яної споруди замку. Проект знайшов своїх прибічників і противників і в даний момент не реалізується.

[ред.] Історія

[ред.] Гора

Львівські горби історично називаються горами. Вони належать до трьох географічних систем - Розточчя, Гологорів та Львівської височини. За північними околицями міста починаються гряди Пасмового Побужжя.

За княжих часів вершина Високого Замку називалась Будильницею (в готичному Львові ії називали Бідель). Сучасні історики важають що на ній буда кам'яна вежа, та дерев'яна фортеця збудована князем Левом (за В.Зиморовичем). За наказом польського короля Казимира ІІІ, у 14ст. тут збудували кам'яний замок, і гора стала називатись Замковою, чи Високим замком. За австрійських часів ії називали Пісковою горою, а після ії відвідин цісарем у 1851р. - горою Франца Йосифа. За радянських часів Високий Замок пробували називати Княжою горою. Хоча за версією І.Крип'якевича так слід називати сусідню західну вершину, де колись знаходились старі укріплення княжого Львова. В середньовіччі цю гору називали Кальварією або Лисою. У 1830-х роках її вершину зрізали, засипали седловину між нею та Високим Замком, й зробили терасу парку, який поєднав тепер два колись окремих пагорба.

[ред.] Замок

За архівними документами і науковою літературою Високий та Низький замки у Львові виникли в часи Галицько-Волинської держави. З руських літописів і пізніших хронік 16-17ст. (Альнпека, Ґруневеґа, Зиморовича) відомо, що на Замковій горі під керівництвом князя Лева Даниловича збудували укріплення. Вони були дерев'яно-земляними, як і переважна більшість руських градів. 1259р. на вимогу хана Бурундая, укріплення були розібрані, але в 1270р. відбудовані наново. (Львівський історик В.Зиморович вважає цей рік датою первісного будівництва фортифікацій на Замковій горі.) 1340р. коли Львів вперше був захоплений Казимиром ІІІ, за словами хроніста Длуґоша, було спалено дерев'яний замок. Повторно швидкоруч відновлений замок був спалений литовцями у 1353р.

Рештки Високого Замку що зберіглися.

Новий мурований замок постав на Замковій горі в кінці 14ст., очевидно вже після остаточного захоплення руських земель Польщею 1387р. Він став резиценцією королівського старости й залоги. Його використовували також як в'язницю. Тут, зокрема, перебували полонені під Ґрюнвальдом 1410р. німецькі лицарі, згодом утримували княжну Гальшку Острозьку.

Високий Замок не раз добудовували та ремонтували. Під час української революції під проводом Б.Хмельницького Високий замок 15 жовтня 1648р. здобули селянсько-козацькі загони полковника М.Кривоноса. На 1704 рік, коли Львів здобули шведи, замок був вже значно ушкоджений. Після 1772р. австрійська влада ініціювала розбирання фортифікацій навколо середмістя (1777р.)

На початку 19ст. більшу частину Високого Замку розібрали. Рештки мурів майже дощента знищили 1868-1869р., під час насипання копця Люблінської унії. Фрагмент стіни що зберігся - це південний мур так зв. пригородку - двору між головними зовнішньою та внутрішньою брамами замку.