Грохочення

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Грохочення (рос. грохочение, англ. screening, screen sizing; нім. Siebung f, Sieben n, Klassierung f, Siebklassierung f) – процес розділення сипучого матеріалу за крупністю на просіювальних (просіюючих) поверхнях.

За технологічним призначенням розрізняють Г.:

п о п е р е д н є (виділення крупних грудок з рядового матеріалу, які не можуть прийматися збагачувальними апа-ратами або потребують окремої обробки, напр., породовибірки),

п і д г о т о в ч е (одержання машинних класів),

о с т а т о ч н е (самостійна операція для отримання на вуглесортувальнях різних сортів палива, яке направляють безпосередньо споживачу) та

д о п о м і ж н е (для видалення дріб’язку перед дробленням).

Крім того, є Г. з н е в о д н ю в а л ь н е - видалення основної маси води, яка міститься у оброблюваному матеріалі, напр., у продуктах мокрого збагачення, а також виділення суспензії, знешламлення.

В залежності від середовища, в якому здійснюють операцію Г. розрізняють сухе і мокре Г.

За послідовністю виділення класів крупності розділяють Г.:

1) від крупних до дрібних;

2) від дрібних до крупних;

3) комбіноване.

За крупністю найбільших грудок у вихідному матеріалі і необхідних класів крупності розрізняють Г.:

крупне (до 1200 мм) - на класи від -300 до +100 мм;

середнє (до 350 мм) - на класи від -60 до +25 мм;

дрібне (до 75 мм) - на класи від -25 до +6 мм;

тонке (до 10 мм) на класи від -5 до +0,5 мм;

особливо тонке Г. (до 0,045 мм).

Наведені межі крупності умовні. Розділення часток розміром 1 мм - 40 мкм здійснюють, як правило, класифікацією. Осн. технол. показники процесу Г. - ефективність та продуктивність, які пов'язані зворотною залежністю: при збільшенні продуктивності якість Г. знижується, і навпаки. Ефективність Г. залежить від тривалості розсівання, ґранулометрич. і речовинного складу вихідного матеріалу, а також його вологості. Важливим фактором є геом. форма зерен матеріалу. Найбільш сприятлива - округла форма зерен. На технол. показники Г. впливають конструктивні і режимні параметри: конструкція сита, форма і розмір отворів, відношення довжини просіюючої поверхні до її ширини, рівномірність подачі матеріалу у часі, кут нахилу, частота і траєкторія коливань грохота.

Син. – грохотіння (рідко).