Гірські породи Венери
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Гірські породи Венери (рос. венерианские породы, англ. rock from Venus, нім. Venusgesteine) — гірські породи планети Венера. За даними міжпланетних станцій, які здійснили посадку на Венері, венеріанські породи за своїм складом близькі до земних базальтів (про що, зокрема, свідчать дані досліджень калій-уранової систематики) або їх глибинних аналогів — габро. Це ж підтверджують дані таблиці:
| Оксиди, елементи | Дані станції «Венера-13» | Лейцитовий базальт | Дані станції «Венера-14» | Толейтовий базальт |
|---|---|---|---|---|
| SiO2 | 45,1 ± 3,0 | 46,18 | 48,7 ± 3,6 | 50,6 |
| TiO2 | 1,59 ± 0,45 | 2,13 | 1,25 ± 0,41 | 1,2 |
| Al2O3 | 15,8 ± 3,0 | 12,74 | 17,9 ± 2,6 | 16,3 |
| FeO | 9,3 ± 2,2 | 9,86 | 8,8 ± 1,8 | 8,8 |
| MnO | 0,2 ± 0,1 | 0,19 | 0,16 ± 0,08 | 0,2 |
| MgO | 11,4 ± 6,2 | 8,36 | 8,1 ± 3,3 | 8,5 |
| CaO | 7,1 ± 0,96 | 8,16 | 10,3 ± 1,2 | 12,0 |
| Na2O | 2 ± 0,5 | 2,36 | 2,4 ± 0,4 | 2,4 |
| K2O | 4 ± 0,63 | 6,18 | 0,2 ± 0,07 | 0,1 |
| S | 0,65 ± 0,40 | 0,036 | 0,35 ± 0,28 | 0,07 ± 0,01 |
| Cl | < 0,3 | - | < 0,4 | 0,01 |
Підвищений вміст сірки у венеріанському ґрунті пояснюється його взаємодією з атмосферою, де сірка є специфічним елементом. Серед венеріанських порід зустрічаються різновиди, складені дрібноуламковим матеріалом, розпушеним ґрунтом темного кольору, а також тонкоплиточними шарами. В окремих випадках досліди показали, що венеріанські породи аналогічні земним лужним базальтоїдам або сієнітам.
Розрахунок мінерального складу поверхні Венери, за даними таблиці, показує, що для району посадки «Венери-13» переважають олівін, діопсид, анортит та ортоклаз (в сумі 83 %), а для району посадки «Венери-14» характерні діопсид, гіперстен, анортит, альбіт (в сумі 87 %). Розрахункова густина ґрунту в місцях посадки станцій «Венера-13 і 14» складає відповідно 1,4-1,5 г/см3 і 1,15-1,2 г/см3. Дані радіолокації дають іншу цифру, в середньому для венеріанської поверхні — 2,2 г/см3, а дослідження «Венери-10» ще більше значення густини — 2,7-2,9 г/см3. Питомий електричний опір ґрунту планети, за даними прямих вимірювань, складає 73-89 Ом·м. Всі досліджені типи поверхні Венери складаються з магматичних гірських порід тільки основного складу.
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. ISBN 966-7804-14-3
