Жемайте Юлія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ю́лія Жема́йте (лит. Julija Beniuševičiūtė-Žymantienė, 1845—†1921) — литовська письменниця, прозаїк та драматург.

[ред.] Життєпис

З безземельних дворян. З 1864 служила у поміщиків нянею і покоївкою. В 1865 вийшла заміж за Лаурінаса Жімантаса, колишнього кріпака. Близько тридцяти років разом з чоловіком займалася сільським господарством. Під впливом Повіласа Вішинськіса написала першу розповідь «Сватання», який був надрукований в литовському календарі «Tikrasis Lietuvos ukininku каlendorius» на 1895 рік. Видавці змінили назву розповіді на «Осінній вечір» і дали автору псевдонім Zemaite («Жемайтійка»).

До 1900 жила в Усненай. Після смерті чоловіка була економкою в маєтках літератора Владаса Путвінськіса, з 1906 — в невеликому господарстві батьків письменниці Габріеле Пяткявичайте-Біті. В 1912 переїхала у Вільно. З 1914 жила в будинку громадського діяча, депутата від Сувалкської губернії II і III Дум — А. А. Булат, брала участь в діяльності керованого ним комітету допомоги біженцям. В серпні 1915 разом з сім'єю Булату виїхала до Петербургу, на початку 1916 в США для збору засобів в допомогу потерпілим від війни. З поверненням Булатів до Росії в 1917 залишалася жити у сина в Чикаго. В 1921 повернулася до Литви і влаштувалася в Маріямполе у Булатів.

[ред.] Творчість

Починаючи з перши[ розповідей зображала селянське життя, перш за все сімейні відносини. Відобразила в прозі практично всі сторони і злободенні події тодішнього литовського життя, різні типи ксьондзів (відзначала невідповідність між проповіддю і матеріальними інтересами), поміщиків (засуджувала за погане поводження з працівниками і невміння господарювати), селян (різко критикувала за розбещеність, пияцтво, заздрість, мстивість, забобони). Позитивними героями виступають розповсюджувачі нелегального литовського друку, просвітителі, страждальники за ідею.

Написала сім комедій і два монологи, автор нарисів, фейлетонів, публіцистичної статі.

Розповіді перекладалися на азербайджанську, болгарську, латиську, польську, румунську, російську, українську, чеську, фінську мови.

На батьківщині письменниці з 1965 діє меморіальний музей. У Вільнюсі в 1971 устновлений пам'ятник. Жемайте — єдина жінка, зображена на литовських банкнотах, але найнижчого номіналу (1 лит) і вилучених з обігу в 1998, коли банкноти 1, 2 і 5 лити були замінені монетами.