Жовч
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Жовч — секрет гепатоцитів світло-жовтого кольору лужної реакції (pH — 7,3-8,0). Впродовж доби у людини утворює до 1500 мл жовчі. В жовчному міхурі колір жовчі темний (до бурого). До складу жовчі входять жовчні кислоти (глікохол й таурохолева). Це парні кислоти, зв'язані з таурином і амінокислотою гліцином); вільних жирних кислот міститься лише невелика кількість. У людини у формі глікохолевих заходиться до 80% всіх жовчних кислот а таурохолевих 20%. Забарвлення жовчі пов'язане з пігментами білірубіном та білівердином.
Білірубін утворюється з гемоглобіну при руйнуванні еритроцитів. У людини й м'ясоїдів превалює саме цей пігмент золотисто-жовтого кольору. З пігментів жовчі утворюються пігменти сечі й калу, за добу з жовчю виділяється до 300 мг білірубіну.
Крім того, до складу жовчі входять холестерин, лецитин, муцин, ферменти, неорганічні компоненти, продукти обміну.
Жовч виводить з організму частину холестерину, який синтезується в печінці (у людини 1 г на добу). Його концентрація в жовчі мало залежить від його вмісту в їжі й крові. Ферменти жовчі — амілаза, фосфатаза, протеази й ін., проте їх роль у перетравленні продуктів харчування — незначна. З мінеральних компонентів крім катіонів, що входять до складу (холатів) жовчевокислої солі містяться хлориди натрію й калію, фосфати, кальцій, залізо, магній, сліди міді.
[ред.] Див. також
![]() |
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |