Західна Україна (літературна організація)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
«За́хідна Украї́на» — літературна організація, діяла 1925—1933 у Харкові.
[ред.] Історія організації
Спочатку це була секція Спілки селянських письменників «Плуг». Від квітня 1926 — окрема літературна організація, що об'єднувала понад 50 письменників і художників — вихідців із західноукраїнських земель.
Філії організації були в Києві, Одесі, Дніпропетровську, Полтаві. Очалювали «Західну Україну» Дмитро Загул, згодом — Мирослав Ірчан.
Програма й завдання організації, визначені її прешим з'їздом (1930), були спрямовані:
- на висвітлення тяжкого становища і революційної боротьби трудящих Західної України;
- на пропаганду досягнень Країни Рад серед народних мас західноукраїнського краю;
- на підготовку до воз'єднання з Радянською Україною.
Організація від 1927 видавала журнал «Західна Україна», тоді ж організувала видавництво «Західна Україна».
1930 «Західну Україну» прийняли в Міжнародне об'єднання революційних письменників.
1934 більшість членів «Західної України» увійшла до складу Спілки письменників України (нині — Національна спілка письменників України). Значну частину їх було незаконно репресовано.
[ред.] Найактивніші члени
- Василь Атаманюк
- Дмитро Бедзик
- Василь Бобинський
- Володимир Гадзінський
- Мечислав Гаско
- Володимир Гжицький
- Любомир Дмитерко
- Мелетій Кічура
- Михайло Козоріс
- Федір Малицький
- Микола Марфієвич
- Мирослава Сопілка
- Микола Тарновський
- Іван Ткачук
- Агата Турчинська
- Антон Шмигельський
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 2. — С. 761.
- Дубина М. І. «Західна Україна» // Українська літературна енциклопедія. — Т. 2. — К., 1990. — С. 250.
- «Західна Україна» // Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е виданя. — Т. 4. — К., 1979. — С. 226.
- Дубина М. Сурмачі воз'єднання. — К., 1976.