Заєць-біляк
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Заєць-біляк[1] Охоронний статус: Малий ризик (lc)[2] |
||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||
| Lepus timidus Linnaeus, 1758 |
||||||||||||||||||
|
|
Біля́к, заєць-біляк (Lepus timidus) — вид зайця.
Поширений в тундровій і лісовій зонах північної півкулі, в Шотландії, Ірландії, в гірських районах Альп, на островах Сахалін, Ієзо. В межах України зрідка трапляється в північній частині Полісся; до 19 століття водився також в Карпатах. Літом бурувато-сірий, зимою зовсім білий, лише кінчики вух чорні.
Викопні рештки біляка знайдені в голоценових відкладах північної України, Західної Європи і Сибіру.
[ред.] Джерела
 |
Це незавершена стаття з теріології (ссавцезнавства). Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
