Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Календар майя — Вікіпедія

Календар майя

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.


Цивілізація майя
Суспільство майя
Релігія та міфологія майя
Календар майя
Писемність майя
Архітектура майя
Міста майя
Народ майя
Мови майя
Іспанське завоювання Юкатана

Календар майя — система календарів та таблиць, які використовувалися цивілізацією майя, однією з цивілізацій доколумбовської Мазоамерики, та деякими представниками сучасного народу майя у гірських районах Гватемали.

Ці календарі представляли собою цикли, синхронізовані за допомогою багатьох шляхів, а їх комбінації утворювали нові довші цикли. Календарна система майя засновувалася на мезоамериканській календарній системі, яка була поширеною у всьому регіоні починаючи як мінімум з 6-го століття до н. е., і тому має багато спільних рис з календарями як ранніх цивілізацій Мезоамерики, таких як ольмеки та сапотеки, так і пізніших, таких як міштеки та ацтеки. Через постійний культурний обмін всі ці календарі розвивалися паралельно і впливали один на одний, тому календар майя та календар ацтеків, в найбільшій мірі відомі нам серед всіх мезоамериканських календарів, мають так багато спільного.

За міфологією майя, згідно свідоцтвам що дойшли до нас від юкатекських майя колоніального періоду та надписів озднього класичного та пост-класичного періодів, календар, разом з писемністю та іншими науковими досягненнями майя, був створений та переданий майя богом Іцамною, верховним богом пантеону майя [1].

Зміст

[ред.] Огляд

Найголовніший з календарів майя має період у 260 днів. 260-денний календарний цикл був поширений у всіх мезоамериканських суспільствах і має дуже стародавнє походження (можливо він був найстарішим з календарів). Він все ще використовується в деяких районах штату Оахака і у суспільствах майя в гірських районах Гватемали. Версія цього календаря, що існувала у майя, зазвичай відома як Тцолкін (Tzolkin або Tzolk'in у виправленій орфографії Гватемальської академії мов майя [2]).

Інша форма календаря використовувалася для відстежування довших періодів часу і для запису календарних дат (тобто, відзначаючи, коли одна подія відбувалася відносно інших). Ця форма календаря відома як довгий календарний рахунок, вона засновувалася на числі пройдених днів починаючи з міфічного початкового пункту та могла бути розширеною для посилання на будь-яку дату в майбутньому. Цей календар використовував систему позиційного запису, в якій кожна позиція означала багаторазове збільшення числа днів. Цей календар був по суті двадцятиричним (тобто 20-ричною числовою системою), і кожна одиниця на певній позиції означала число в 20 разів більше, ніж на попередній позиції. Важливе виключення було зроблене для другого числа, «місяця», яке замість 20 дорівнювало 18, створюючи цикл у 18 × 20 = 360 днів, ближчий до довжини соняшного року, ніж 20 × 20 = 400 днів. Слід зазначити проте, що цикли довгого рахунку не залежали від соняшних років.

Багато надписів довгим рахунком доповнювалися датою так званої місячної серії, іншої форми календаря, яка вказувала інформацію про фазу місяця і позицію Місяця у піврічному циклі.

Також часто використовувався 584-денний цикл Венери, який відстежував появу і з'єднання Венери як ранкової та вечерньої зірки. Багато подій в цьому циклі бачилися як зловісні та згубні, а війни часто починалися на певних стадіях цього циклу.

Також використовувалися й інші цикли, багато з яких погано відомі сучасним дослідникам. У деяких записах згадується 819-денний цикл, часті повторення наборів 9 і 13-денних інтервалів, пов'язаних з різними богами майя, тваринами та іншими поняттями.

[ред.] Уяви про час у культурі майя

З розвитком календаря довгого рахунку, який дозволяв указувати дати (вважається, що цей календар був успадкований від інших культур Мезоамерики) майя отримали зручну систему розстановки подій в лінійному взаємовідношенні один до одного, а також безпосередньо щодо «лінійного часу» карендаря. Теоретично, ця система могла бути розширена для посилання на інтервал часу будь-якої довжини, просто додаючи число використуваних розрядів, аналогічно сучасним математичним системам. На практиці, надписи довгогим рахунком майже завжди обмежувалися першими 5 розрядами цієї системи, так званий бактун-рахунок (b'ak'tun), цього біло дастатньо для вираження будь-якої історичної або поточної дати (у діапазоні приблизно 5125 сонячних років). Тим не меньш, деякі надписи посилаються і на довші послідовнисті, що вказує на те, що майя добре розуміли лінійну (минуле-сучасне-майбутнє) концепцію часу.

Проте, як і в інших мезоамериканських суспільствах, повторення численних календарних циклів і циклів природних явищ мало для майя важливе релігійне значення і постійно відображалося в міфологічній традиції. Ця концепція циклічності часу підкреслювалася численними ритуалами, проведення яких залежало від цих циклів. Коли певна комбінація циклів повторювалася, вважалося, що повторюються і надприродні явища, з якими вони були пов'язані. Тому вважалося, що кожна така комбінація має особливий «характер», що дозволяв передбачати майбутні події залежно від комбінації таких циклів. Важливі події і церемонії були чітко синхронізованими з календарем, щоб співпасти із сприятливими датами та униканути зловісних (Coe 1992, Miller and Taube 1993).

Завершення істотних календарних циклів («періодів»), таких як цикл катун (k'atun), часто відзначалися спорудженням присвячених до цих подій пам'ятників, таких як комплекси пірамід-близнюків в містах Тікаль і Яшха та стели в інших містах, спорудження яких супроподжувалося святковими церемоніями.

Циклічна природа проявляється і у міфах про утворення світу, за якими світу та січасним людям передували інші світи (інколи вказувалося число таких світів, від одного до п'яти, залежно від традиції), які були згодом знищені. Справжній світ також не вічний та теж повинен підійти к кінцю. Подібний світогляд зустрічається і серед інших суспільств Мезоамерики (Miller and Taube, 1993:68-71).

[ред.] Тцолкін

[ред.] Опис

Серед майяністів прийняти називати майянську версію мезоамериканського 260-денного календаря терміном тцолкін (tzolk'in знідно сучасній орфографії, раніше писався tzolkin). Цей термін є неологізмом, що походить з юкатекської мови 16 століття, якою розмовляли майя півострову Юкатан на час прибуття європейців, цо означає «рахунок днів» (Coe 1992). Назва цього календаря мовами майя класичного періоду невідома. Ацтекський еквівалент цього календаря називається Tonalpohualli мовою нуатль.

Календар Тцолкін комбінує двадцять назв днів з тринадцятьма номерами у циклі, таким цином даючи можливість записати 260 унікальних днів. Це основний календар, який використовувався для визначення часу релігійних і церемоніальних подій та для передбачення майбутності. Кожен послідовний день був пронумерований від 1 до 13 а потім рахунок знову починався з 1. Крім того, кожен день послідовно отримував одну з назв із списку 20 назв днів:

Календар тцолкін: назви днів та відповідні гліфи
Номер
у циклі1
Назва
дня 2
Приклад
гліфа 3
16 ст.
юкатекська 4
Реконструйований
класичний термін 5
Номер
у циклі1
Назва
дня 2
Приклад
гліфа 3
16 ст.
юкатекська 4
Реконструйований
класичний термін 5
01 Imix' Imix Imix (?) / Ha' (?) 11 Chuwen Chuen (невідомо)
02 Ik' Ik Ik' 12 Eb' Eb (невідомо)
03 Ak'b'al Akbal Ak'b'al (?) 13 B'en Ben (невідомо)
04 K'an Kan K'an (?) 14 Ix Ix Hix (?)
05 Chikchan Chicchan (невідомо) 15 Men Men (невідомо)
06 Kimi Cimi Cham (?) 16 K'ib' Cib (невідомо)
07 Manik' Manik Manich' (?) 17 Kab'an Caban Chab' (?)
08 Lamat Lamat Ek' (?) 18 Etz'nab' Etznab (невідомо)
09 Muluk Muluc (невідомо) 19 Kawak Cauac (невідомо)
10 Ok Oc (невідомо) 20 Ajaw Ahau Ajaw
ПРИМІТКИ:
  1. Номер у цикла календаря тцолкін
  2. Назва дня згідно переглянутій орфографії Гватемальській академії мов майя [2]
  3. Приклад гліфа (логограма) дня. Для більшості днів знайдені кілька форм цього гліфу, форми у цій таблиці — так звані «картушні» версії, типові для надписів на монументальних спорудах майя
  4. Назва дня, що зберіглася з записів 16 століття юкатекською мовою, частіше за все з записів Дієго де Ланда; до нещодавнього часу ця орфографія була основною
  5. В більшості випадків дійсна назва дня, як вона вимовлялась класичною мовою майя протягом класичного періоду (біля. 200—900) коли була зроблена більшість надписів, не відома. Коли реконструкція можлива, ці назви приведені, у випадку сумнівів вона позначена символом '?' [3]
.

Рахунок починався з 1 Imix', за ним слідкував 2 Ik, 3 Ak'b'al, і так далі до 13 B'en. Після того номери тринадцітиричного циклу знову почаналися з 1, а послідовність назв днів продовжувалася, тому коли номера знову починались з одиниці, дні були 1 Ix, 2 Men, 3 K'ib', 4 Kab'an, 5 Etz'nab', 6 Kawak, 7 Ajaw. Коли всі двадцять назв закінчувалися, цикл назв починався знову, а номерний цикл продовжувався, так наступним днем після 7 Ajaw був 8 Imix'. Повторення ціх взаємозв'язаних 13- і 20-денних циклів створювало цикл у 260 днів (у якому кожна можлива комбінація назви і номера зустрічалась ровно один раз).

[ред.] Релігійне значення

Майя вважалали, що кожен день календаря Тцолкін має певний харакер, який впливає на події; у деяких регіонах ця віра все ще існує. Жреці майя, які називалися «хранителями дня», читали Тцолкін для передбачення майбутнього. Коли народжувалася дитина, жрець інтерпретував Тцолкін, передбачаючи долю дитини. Наприклад, вважалося, що дитина, народжена у день Ak'b'al, жіночна, багата і уміла в мові. Також вважалося, що народження у день Ak'b'al (разом з деякими іншими днями) надає дитині можливість отримувати повідомлення з надприродного світу через тілесні сіпання, «блискавки крові», тому він або вона могли стати жрецем (жрицею) або реєстратором шлюбів.

[ред.] Походження

Точне походження Тцолкіна невідоме, але існує декілька теорій. Одна теорія пропонує, що календар походить від математичних операцій, заснованих на числах тринадцять і двадцять, які були важливими числами у культурі майя та інших мезоамериканських народів. Число двадцять було основою математики майя (замість наших десяти), та ймовірно походить від числа пальців пальців на руках і ногах (див. Числа майя). Число тринадцять символізувало число рівнів у нібесному світі, де жили боги, і число «головних з'єднань» на людському тілі (три на кожну руку та ногу плюс шия). Числа помножили, до надало число 260. Інша теорія пропонує, що 260-денний період походить від довжини вагітності людини, тобто приблизно дорівнює числу днів між першим пропущеним менструальним періодом і народженням дитини, на відміну від правила Негелеса, яке складає 40 тижнів (280 днів) між останнім менструальним періодом і народженням. Згідно цій теорії, календар був спочатку розроблений для передбачання дати народження малюків.

[ред.] Хааб

Місяці Хааб
Назва Значення
Pop циновка
Wo чорне з'єднання
Sip червоне з'єднання
Sotz' летюча миша
Sek  ?
Xul собака
Yaxk'in нове сонце
Mol вода
Ch'en чорна буря
Yax зелена буря
Sac біла бура
Keh червона буря
Mak закритий
K'ank'in жовте сонце
Muwan сова
Pax час посівної
K'ayab' черепаха
Wayeb' п'ять нещасливих днів
Jones 1984

Хааб (Haab') — сонячний календар майя, що складався з вісімнадцяти місяців, кожний по двадцять днів, плюс період з п'яти днів («безіменні дні») в кінці року, відомий як Ваєб (Wayeb або Uayeb за орфоргафією 16-го століття). Bricker (1982) оцінює, що Хааб почав використовуватися близько 550 року до н. е. починаючи з зимового сонцестояння.

Назви місяців Хааб відомі сьогодні за їх назвами юкатекською мовою 16-го століття, за такими джерелами як Дієго де Ланда і книгами майя, наприклад Чілам-Балам. Фонетичний аналіз назв місяців Хааб показує, що їх назви значни мінялися з часом та від місця до місця, відображаючи відмінності у мові[4]. Ці назви приведені у таблиці ліворуч (у сучасній виправленій орфографії їх юкатекських форм)[5].

Кожен день в календарі Хааб позначався номером дня в межах місяця та назвою місяця. Номери дня почалися з початкового гліфу, який зазвичай розглядається як нульовий день цього місяця, деякі дослідники розглядають його як 20 день попереднього місяця. У цьому випадку, аочаток місяця Pop — 5 тий день Wayeb. Звичайно першим днем року вважався 0 Pop (початок Pop). За нам йшли 1 Pop, 2 Pop, … 19 Pop, 0 Wo, і так далі.

Як календар для слідкування за зміною сезонів, Хааб був неакуратним, тому що у ньому рік мав 365 днів, і нехтував додатковим днем (кожного четвертого року). Це означає, що початок сезонів рухався щодо календарного року не чверть дна кожний рік, таким чином календарні місяці не відповідали сезонам. Хааб еквівалентний 365-денному року стародавніх єгиптян. Деякі переконують, проте, що майя знали і компенсувала для помилки високосних років, хоча їх календар і не включав формального метода це робити, такого, як той, що був здійснений римлянами.

П'ять безіменних днів в кінці календаря називалися Ваєв (Wayeb') та вважалися небезпечним часом. Foster (2002) вказує «Протягом Ваєб зникають ворота між світом смертних та підземним царством. Ніякі межі не перешкоджують богам підземного царства творито лихо.» Щоб захиститися від цієї нечисті, майя проводили спеціально призначені ритуали, які практикувалися протягом Ваєб. Наприклад, люди уникали залишення свїх домів та миття і розчісування волосся.

[ред.] Календарний цикл

Ні Тцолкін, ні Хааб не мали нумерації років. Комбінації дат Тцолкін і Хааб було достатнь для ідентифікуції дати у звичайному житті, оскільки кожна така комбінація зустрічалася тільки один раз за 52 роки, що майже досягало звичайної тривалості життя. Оскільки два календарі засновувлися на циклах у 260 і 365 днів відповідно, повний цикл повторювався кожні 52 роки Хааб (точно). Цей період називався календарним циклом або календарним колом. Кінець календарного циклу вважався нещасливим періодом серед майя, оскільки вони не були впевнені у погодженні богів надати їм наступний 52-річний цикл.

[ред.] Довгий рахунок

Фрагмент стели (Стела 1 у Ла Мохарі), що показує три колонки гліфів 2-го століття н. е. Ліва колонка містить дату календаря довгого рахунку 8.5.16.9.9, або 156 рік н. е. Дві інші колонки містять гліфи епі-ольмекської писемності.
Фрагмент стели (Стела 1 у Ла Мохарі), що показує три колонки гліфів 2-го століття н. е. Ліва колонка містить дату календаря довгого рахунку 8.5.16.9.9, або 156 рік н. е. Дві інші колонки містять гліфи епі-ольмекської писемності.
Див. також: Мезоамериканський календар довгого рахунку

Тоді як календарний цикл може описати дати тільки в межах 18 980 днів, або близько 52 сонячних років, цикл повторюється приблизно один раз за тривалість життя кожної людини, тому для запису історичних подій був потрібний точніший метод датування. Для циз цілей і використовувався календар довгого рахунку. Цей календар ідентифікує дату, відраховуючи число днів від 11 серпня 3114 року до н. е. Проте, замість використання знойомої нам десятиричної нумерації, дні довгого рахунку підраховувалися за модіфікованою 20-ричній схемою. Тому 0.0.0.1.5 дорівнює 25, а 0.0.0.2.0 дорівнює 40. Довгий рахунок не завжди 20-ричний, проте, тому що друга цифра (зправа) змінюється тільки до 18. Тому 0.0.1.0.0 представляє не 400 днів, а тільки 360.

Слово «день» мовою майя було k'in. Двадціть k'in складали winal або uinal. Вісімнадцять winal складали tun, двадцять tunk'atun, а двадцять k'atunb'ak'tun.

Одиниці довгого рахунку
Днів Розрахунок Період довгого
рахунку
Приблизне число
сонячних років
1 = 1 K'in
20 = 20 K'in = 1 Winal 1/18
360 = 18 Winal = 1 Tun 1
7 200 = 20 Tun = 1 K'atun 20
144 000 = 20 K'atun = 1 B'ak'tun 395

Також існували й цикли більш високох порядків, але вони майже не застосовувалися: piktun, kalabtun, k'inchiltun та alautun.

Тому що дати довгого рахунку однозначні, цей календар був особливо зручним для використання на пам'ятниках. Монументальні написи звичайно містили не тільки 5 розрядів довгого рахунку, але й символи як Тцолкін, так і Хааб.

Як і інші календарі, довгий рахунок мав релігійне значення для майя. Згідно ним, попередній світ припинив існування в кінці попереднього циклу 12.19.19.17.19, а наш був створений наступного дня, тобто 13.0.0.0.0. Настіпна дата 12.19.19.17.19 відбудеться 20 грудня 2012 року, коли й повинен закінчитися цей світ. Проте деякі дослідники не погоджуються з таких розрахунком дати кінця світу, тому що вважають, що повинні враховуватися ще багато розрядів календаря, які звичайно не вказивалися не спорудах майя (див. також календар довгого рахунку, міфологія майя).

[ред.] Цикл Венери

Іншим важливим календарум майя був цикл Венери. Майя були кваліфікованими астрономами і могли обчислити цикл Венери з дуже високою точністю. Шість сторінок в стародавньому Дрезденському кодексі (один з кодексів майя) присвячені точному обчисленню розташування Венери. Майя могли досягти такої точності обережним спостереженням за багато років. Цикл Венери був особливо важливим, тому що майя пов'язували його з війною і використовували для визначення хороших часів для коронацій і воєн. Правителі майя планували для початок воєн коли Венера підвищувалася. Майя також відстежували рухи деяких інших планет, зокрема Марса, Меркурія і Юпітера.

[ред.] Примітки

  1. Див. розділ Itzamna у книзі Miller and Taube (1993), pp.99-100.
  2. а б Academia de las Lenguas Mayas de Guatemala. Lenguas Mayas de Guatemala: Documento de referencia para la pronunciación de los nuevos alfabetos oficiales.. Див. посилання у Kettunen and Hemke (2005:5) для деталей про використання серед дослідників-майянистів.
  3. Реконструкції назв класичного періоду приведени за Kettunen and Helmke (2005), pp.45-46.
  4. Boot (2002), pp.111-114.
  5. See Kettunen і Helmke (2005), pp.47-48

[ред.] Посилання

  • Aveni, Anthony F. (2001). Skywatchers. ISBN 0-292-70502-6.
  • Boot, Erik (2002). A Preliminary Classic Maya-English/English-Classic Maya Vocabulary of Hieroglyphic Readings (PDF).
  • Bricker, Victoria (1982). "The Origin of the Maya Solar Calendar". Current Anthropology 23 (1): pp.101-103.
  • Coe, Michael D. (1992). Breaking the Maya Code. ISBN 0-500-05061-9.
  • Foster, Lynn V. (2002). Handbook to Life in the Ancient Mayan World.
  • Ivanoff, Pierre (1968). Mayan Enigma: The Search for a Lost Civilization. ISBN 0-440-05528-8.
  • Jones, Christopher (1984). Deciphering Maya Hieroglyphs.
  • Kettunen, Harri (2005). Introduction to Maya Hieroglyphs: 10th European Maya Conference Workshop Handbook (pdf).
  • Miller, Mary} (1993). The Gods and Symbols of Ancient Mexico and the Maya. ISBN 0-500-05068-6.
  • Robinson, Andrew (2000). The Story of Writing: Alphabets, Hieroglyphs and Pictograms. ISBN 0-500-28156-4.
  • Schele, Linda (1990). A Forest of Kings: The Untold Story of the Ancient Maya. ISBN 0-688-11204-8.
  • Tedlock, Barbara (1982). Time and the Highland Maya.
  • Tedlock, Dennis (trans.) (1985). Popol Vuh: the Definitive Edition of the Mayan Book of the Dawn of Life and the Glories of Gods and Kings. ISBN 0-671-45241-X.
  • Thompson, J. Eric S. (1978). Maya Hieroglyphic Writing; An Introduction (Civilization of the American Indian Series, No. 56). ISBN 0-8061-0958-0.

[ред.] Ресурси Інетернет

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu