Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Карма Каг'ю — Вікіпедія

Карма Каг'ю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Dharma wheel
Буддійські вчителі,
засновники школи Каг'ю
Тілопа (988 - 1069)
Наропа (1016-1100)
 Майтріпа (1007-1077)
 Куккуріпа
Марпа (10121097)
Міларепа (1052-1135)
 Речунг (1084-1161)
Гампопа (1079-1153)
Лінія Кармап


Карма Каг'ю (Wylie: Ka-rma Bka’-brgyud) – найбільша підшкола лінії Каг'ю тибетського буддизму

Рангджунг Рігпе Дордже, Шістнадцятий Кармапа
Рангджунг Рігпе Дордже, Шістнадцятий Кармапа

Вираз «Золота гірлянда Каг'ю» стосується майстрів, які є держателями лінії, головне вчення якої – Махамудра. Це індійські майстри лінії, послідовність перероджень Кармап та їхні найважливіші учні, які зберігають безперервність передачі повчань. Держателі лінії обираються Кармапою, який забезпечує цілісність та чистоту вчення

Подібним чином саме Кармапа завжди обирає вчителя, завданням якого буде передача повчань лінії йому, Кармапі, в його майбутьому втіленні. Він – великий бодхісаттва, який має здатність бачити реалізацію та якості інших. За допомогою цієї здатності він і обирає своїх вчителів. Не існує жорстких правил, які визначають учителя заздалегідь. В одних випадках держателі лінії – видатні переродженці, в інших – надзвичайні практики, які не обіймають високого положення в релігійній ієрархії

Інший аспект лінії Карма Каг'ю – проміжні керуючі справами, які опікуються монастирями Кармапи між його переродженнями. Ці люди не є держателями лінії. Приміром, Чотирнадцятий Кармапа, Тхегчог Дордже, призначив 9-го Другчена Міпама Чьок'ї Г'ямцо (також відомого як Мінг'юр Вангі Г'ялпо) проміжним керуючим справами. Шістнадцятий Кармапа, згдіно індійського законодавства, заснував юридичний орган, Благодійну Фундацію Кармапи та призначив її опікунів

Зміст

[ред.] Історія Карма Каг'ю в Тибеті

Тхайє Дордже, Сімнадцятий Кармапа
Тхайє Дордже, Сімнадцятий Кармапа

Карма Каг'ю була заснована учнем Гампопи Дюсум Кхенпою – першим свідомо перероджуючимся ламою Тибета, який отримав титул «Кармапа», «людина активності», «активність усіх будд».

Школа Карма Каг'ю є однією з чотирьох підшкіл тибетського буддизму Каг'ю. Школа КармаКаг'ю виникла в Тибеті у ХІ ст., в науковій літературі також відома за назвами – Каг'юдпа, Карчжупа, Кармапа.

Першими вчителями цієї школи в Тибеті були Марпа (1012-1097), Міларепа (1040-1230), Гампопа (1079-1153), які проголосили лінію наступності релігійного досвіду шляхом передачі його від Учителя учням в усній формі. Наявність письмових текстів та будівництво монастирів, як місць постійного проживання Вчителя та учнів, були не характерними школі Каг'ю на початку її існування. Однак, вже третій (за відліком) Учитель цієї школи, Гампопа, який також здобув освіту в монастирі школи Кадампа і був учнем Атіши, уклав для своїх послідовників письмовий посібник – роз'яснення сутності буддійської догматики та її взаємозв'язку із ритуальними практиками від простих до найскладніших, що ведуть до кінцевої мети існування особистості – Просвітлення. Після смерті Гампопи школа Каг'ю розділилася на 4 великих школи та 8 менших. Кожну очолив один з чотирьох учнів, яких Гампопа ще за життя призначив своїми наступниками. З-поміж усіх чотирьох підшкіл (Карма Каг'ю, Барам Каг'ю, Цхалпа Каг'ю, Пхамо Каг'ю) найбільш життєздатною, активною та дієвою виявилася Карма Каг'ю, а її глава, який носить титул Кармапа і вважається втіленнням бодхісатви Авалокітешвари, завжди мав неабиякий авторитет у Тибеті. Мережа монастирів, яка з часом виникла в рамках школи Карма Каг'ю, вирізнялася серед інших тим, що поруч із монахами в них проживала і світська частина населення, яка практиковала буддійську медитацію. Школа створила власні освітні центри, де світські особи могли вивчати основи філософії і практики. До середини ХХ ст. у цій системі відбулося небагато змін.

На початку 1950 рр. уряд КНР ввів війська в Тибет і встановив справжню урядову владу, наслідком якої став тотальний розгром тибетської буддійської культури. Близько 100 тисяч тибетців, рятуючись від китайських погромів, були вимушені емігрувати в сусідні країни – Індію, Непал, Бутан, Сіккім. А від початку 60-х рр. почалася еміграція тибетців до Європи та США. Поруч із простими тибетцями у вигнанні опинилися глави багатьох релігійних шкіл, у тому числі Далай-Лама ХІV (колишій голова тибетського уряду у вигнанні), Г'ялва Кармапа , більш відомий як Шістнадцятий Кармапа (голова школи Карма Каг'ю, 16-й за відліком з часу її заснуванння у ХІІ ст.)

[ред.] Перенесення Карма Каг'ю на Захід

У 1959 р. в Тибеті в районі Цурпху дощенту було зруйновано головний монастир школи Карма Каг'ю. Новий монастир побудовано у 1961-1966 рр. у містечку Румтек, що в індійському штаті Сікким. Другий за значимістю монастир школи знаходиться в Бутані. У 1974 р. Кармапа XVI вперше відвідав Європу і відтоді, згідно його побажання, лами та вчителі школи почали відкривати центри «лінії Каг'ю» на Заході. Європейські центри Карма Каг'ю відрізняються від їхнього класичного тибетського прототипа наступними рисами:

  • громада має світський;
  • європейці становлять більшу частину громади;
  • засновниками центрів є європейці, учні Кармапи XVI.

Засновниками центрів на Заході та в Україні та учнями Кармапи XVI, які згодом стали Учителями традиції, є громадяни Данії, подружжя Оле і Ханна Нідал

[ред.] Проникнення Карма Каг'ю в Росію та Україну

Першими послідовниками Карма Каг'ю на території Росії були калмико-ойрати, які прийшли до Поволжя із західної Монголії у XVI-XVII ст. Незважаючи на те, що більшість тогочасних калмиків належала до школи Гелуг, ще у XIII ст. ойрати отримували первісні передачі від лам Сак'я та Каг'ю. Також є відомості про поселення калмиків-буддистів поблизу Чугуєва Харківської області, які існували у XVIII ст.

[ред.] Карма Каг'ю в СНД

Майже всі громади Карма Каг'ю, які знаходяться на території України та інших країн СНД, засновані Ламою Оле Нідалом. Він є ламою, вчителем традиції Карма Каг'ю, це право йому надав глава школа Шістнадцятий Кармапа, який помер у 1981 році. Перша громада Карма Каг'ю в Росії виникла в Ленінграді (Санкт-Петербурзі) в 1989 р., в Києві у 1991 році.

Сучасні європейські та українські центри Карма Каг'ю подібно до буддійських центрів інших шкіл Нінгма та Каг'ю, які також існують в Украні, різняться за стилем від первісної школи, яка виникла в Тибеті в XI-XII ст. Проте це природньо, адже будь-яка релігійна організація, незалежно від місця та часу виникнення, потрапивши в інше культурне середовище, пристосовується до нього.

Європейські та російські центри Карма Каг'ю орієнтовані на невеликі групи світських послідовників даного напрямку буддизму, практику буддійської медитації, засвоєння необхідною мірою буддійської теорії, і не пов'язані ані з відходом у чернецтво, ані з відмовою від своїх громадянських обов'язків. Це природна і спокійна форма пошуку релігійної істини в межах буддизму.

[ред.] Посилання


Школи тибетського буддизму
Н'їнґма | Сак'я | Кадам | Ґелуґ | Каґ'ю
Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu