Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Оле Нідал — Вікіпедія

Оле Нідал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Вчитель Буддизму, Лама Оле Нідал
Вчитель Буддизму, Лама Оле Нідал

Оле Нідал (народився 19 березня 1941), також відомий як Лама Оле – вчитель буддизму Діамантового Шляху, Лама. Оле Нідал передає повчання лінії Карма Каг'ю у зрозумілій для західного суспільства формі. Карма Каг'ю є підшколою Каг'ю – однією з чотирьох найбільших шкіл Ваджраяни, тибетского буддизму. З початку 1970-х років Оле Нідал подорожує, читаючи лекції, проводячи медитаційні курси та засновуючи буддійські центри

Зміст

[ред.] Навчання та зустріч із буддизмом

Оле Нідал виріс у Данії. Протягом 1960-1969 рр. навчався в університеті Копенгагена, а кілька семестрів – у Тюбингені та Мюнхені в Німеччині. Спеціалізація: філософія, англійська та німецька мови.

1961 році знайомиться зі своєю майбутньою дружиною Ханною. У 1968 р. вони їдуть у весільну подорож до Непалу, де зустрічають свого першого буддійського вчителя Лопена Цечу Рінпоче – Ламу лінії Другпа Каг'ю. Під час наступної мандрівки вони знайомляться з Шістнадцятим Кармапою Рангджунга Рігпе Дордже, головою лінії Карма Каг'ю, і стають його першими західними учнями

Ставши близькими учнями Шістнадцятого Кармапи Оле та Ханна Нідал знайомляться з іншими вчителями Каг'ю – Калу Рінпоче, Кюнзігом Шамарпою, Джамгоном Конгтрулом Рінпоче, Сіту Рінпоче тощо. Вони також стають учнями Лопена Цечу Рінпоче та Кюнзіга Шамарпи.

[ред.] Центри Діамантового Шляху

Оле Нідал та його дружина Ханна
Оле Нідал та його дружина Ханна

Шістнадцятий Кармапа доручив Оле Нідалу засновувати центри Карма Каг'ю на Заході. Згідно з побажаннями своїх учителів, починаючи з 1973 року він подорожує і проводить лекції. Відтак заснований перший медитаційний центр у Копенгагені, який пізніше відвідує Чотирнадцятий Далай-Лама Тензін Г'яцо.

Центри, які заснував Лама Оле Нідал, називаються Центрами Діамантового Шляху. Діамантовий Шлях – це переклад терміна Ваджраяна з санскриту.

Починаючи з 1970 рр. Оле Нідал і його дружина Ханна заснували більше 500 медитаційних груп у Центральній та Західній Європі, Азії, Америці та Австралії.

На сьогодні в Україні існує 15 центрів та медитаційних груп.

[ред.] Викладацька діяльність

Оле Нідал постійно подорожує різними країнами, навчаючи своїх учнів, а також тих, хто цікавиться буддизмом. Різноманітні курси, приміром, Махамудра, сприяють глибшому розумінню Буддизму Діамантового Шляху (Ваджраяни). Одним з найважливіших повчань є Пхова, - медитація, яка готує до перенесення свідомості в момент смерті. Аянг Рінпоче, лама лінії Дрікунг Каг'ю, передав цю медитацію Оле Нідалу в 1972 році. Перший курс Пхови Лама Оле провів у 1987 році.

Усі учні Оле Нідала - миряни, які, переважно, представляють західну цивілізацію. Традиційна буддійська освіта із складанням обітниці безшлюбності, на думку Оле Нідала, більше відповідає потребам монастирського життя, ніж стилю західного суспільства.

Під час своїх лекцій Оле Нідал також висловлюється щодо політичних та міжнародних подій, зокрема, на теми, яким, на його думку, не приділяють достатньо уваги.

Оле Нідал визнає Трінлея Тхайє Дордже Дордже як леґітимного Сімнадцятого Кармапу.

[ред.] Книжки

Оле Нідал - автор кількох книжок про буддизм німецькою та англійською мовами (частково автобіографічних). Російською/ українською/ мовою було видано:

  • Дійсність як вона є = Wie die Dinge sind. Eine zeitgemäße Einführung in die Lehre Buddhas. — 1-е вид. — Ужгород: Простір, 1997. - 120 с.
  • Основополагающие Упражнения = Die Vier Grundübungen. — СПб.: Алмазный Путь, 2006. — 176 с.
  • Шесть освобождающих действий = The Six Liberating Actions. — СПб.: Алмазный Путь, 2004. — 32 с.
  • Великая Печать. Пространство и радость безграничны. Взгляд Махамудры Буддизма Алмазного Пути = The Great Seal. Limitless Space and Joy. The Mahamudra View of Diamond Way Buddhism. — 3-е изд. — СПб.: Алмазный Путь, 2000.
  • Открытие Алмазного Пути = Entering the Diamond Way. — 4-е изд. — СПб.: Алмазный путь, 2001.
  • Верхом на Тигре = Riding the Tiger. — СПб.: Алмазный путь, 1994. — 494 с.

[ред.] Посилання

Commons
ВікіМедія має мультимедійні дані за темою:


Школи тибетського буддизму
Н'їнґма | Сак'я | Кадам | Ґелуґ | Каґ'ю
Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu