Кнідарії
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Кнідарії | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||
|
||||||||
|
|
||||||||
|
||||||||
|
|
||||||||
|
Кнідарії (Cnidaria)
Зміст |
[ред.] Морфологія
Свою назву даний тип отримав від жалячих клітин - кнідоцитів, що є характеристичною ознакою, притаманною всім представникам таксону (за вкрай нечисельними виключеннями, де вони вторинно редуковані).
Кнідарії є найпростішими організмами на тканинному рівні організації; вони еволюційно перші, в кого клітини організовані в справжні тканини. Всі кнідарії структурно представляють собою двошарові "пакети". Зовнішній шар клітин, або тканина ектодерма, чи епідерміс, вміщує кнідоцити – жалячі клітини, які є характеристичною ознакою типу. Внутрішня тканина ентодерма, або гастродерміс, вистілає кишкову порожнину, котра у деяких кнідарій може бути розгороджена септами (як в класі Anthozoa), або розгалужена на кілька каналів, які входять всередину щупальців (як в класі Scyphozoa). Між епідермісом та гастродермісом знаходиться мезоглія, шар желеподібної речовини, яка вміщує розсіяні поодинокі клітини та колагенові волокна. Рот часто, але не обов'язково, оточений щупальцями.
[ред.] Систематика
Кнідарії представляють собою досить важкий об'єкт для систематики. Їхня дуже проста морфологія не дає великої кількості критеріїв для розрізнення таксонів. До того ж, викопні рештки кнідарійх, що не мають жорсткого скелету, дуже нечисельні, хоча корали та інші скелетовані кнідарії у викопних матеріалах представлені досить добре. Також останнім часом, окрім палеонтолоічних так порівняно-морфологічних методів, для систематики таксону використовується і молекулярний філогенетичний аналіз, що дає дуже інтерпретабельні результати.
До недавнього часу традиційно вважалося, що найбільш примітивними кнідаріями є гідроїдні поліпи (Hydrozoa). Але останні філогенетичні побудови, зроблені на підставі молекулярного аналізу, показали, що Anthozoa (корали та актинії), які є єдиним класом кнідарій, що не має стадії медузи в життєвому циклі, є найбільш примітивною та спільною попередниковою формою для всіх інших представників цього типу. Це такoж збігається з наявими палеонтологічними даними щодо історії походження кнідарій, але, тим не менше, для остаточної побудови філогенетичного дерева та картини еволюції цього типу потрібні додаткові дослідження.
Таксон гребневики (Ctenophora) традиційно вважався класом в типі кишковопорожнинних, до якого раніше відносили і всіх кнідарій, але зараз він виділений в окремий тип. Тим не менше, консенсусною є думка про те, що в будь-якому разі ці таксони (кнідарії та гребневики) є близько спорідненими.
Найбільшу кількість характеристичних ознак в систематиці кнідарій знайдено в структурі життєвих циклів у його представників. Наприклад, клас Гідроїдні характеризується розвитком медузи боковим брунькуванням з поліпу, Сцифоїдні - формуванням медуз шляхом стробіляції всього поліпа, а клас Кубомедузи - метаморфозою всього [поліп]а в медузу.
[ред.] Палеонтологічні відомості
Багато інформативних викопних рештків кнідарій є взагалі першими рештками тварин, які трапляються в палеонтологічному літописі Землі – рештками в нашаруваннях Вендського періоду. З тих пір і по теперішній час викопні рештки кнідарій, які не мають жорсткого скелету, є рідкісними, і локалізованими в небагатьох місцях із специфічними умовами консервації.
З іншого боку, кнідарії, які мають скелет, особливо коралові поліпи, залишили величезний літопис свого існування. Після того, як нечисленні корали з'явилися в Кембрійському періоді, найбільшого еволюційного різноманіття цей клас досяг у ранньому Ордовіку. Ці палеозойські корали представлені в основному таксонами пластинчастих, зморшкуватих та геліоідних. Всі ці форми зникли наприкінці Пермського періоду, при масовому вимиранні, що винищило до 95% морських безхребетних того часу.
Склероктеничні корали вперше з'явились в середньому Триасі, приблизно через 15 мільйонів років після Пермського вимирання. Вони швидко зайняли екологічні ніші, де раніше панували пластинчасті та зморшкуваті корали і стали домінантними рифоутворюючими організмами в мілководних тропічних водоймах. З огляду на те, що корали дуже чутливі до перепадів освітлення, якості води, температури та солоності, їхні викопні рештки дозволяють визначати географічні та кліматичні риси екосистем минулого.
[ред.] Екологія та життєвий цикл
Екологія кнідарій є складним предметом для вивчення, тому що представники цього типу, особливо корали, є складовими частинами і утворювачами найбагатіших та найскладніших екосистем планети – коралових рифів. Інші кнідарії завдають великого впливу на екосистему відкритого океану в якості масових хижаків.
Кнідарії в екосистемах, загалом, займають дві ніши. З одного боку вони можуть використовувати свої кнідоцити для полювання на здобич. З іншого боку, багато з них, особливо Anthozoa, залежать від зооксантел – сімбіотичних водоростей-динофлагелят, які живуть в їхніх тканинах та живлять своїх хазяїв продуктами фотосинтезу. Із своєї сторони, коралові поліпи живлять ці одноклітинні водорості продуктами свого вуглецевого метаболізму. Корали, таким чином, є, з такої точки зору, фотосинтетичними сібіотичними тваринами.
Деякі ккнідарії майже абсолютно залежать від зооксантел. Інші ловлять тваринну здобич, але також живляться і за допомогою симбіотичних водоростей. Але не всі корали мають симбіонтів – ті з них, які живуть на великих глибинах, де немає світла, таких водоростей в тканинах не містять. В той же час колоніальні рифоутворюючі види залежать від фотосинтетичних симбіонтів у великій мірі. Таким чином, коралові рифи можуть утворюватись тільки на невеликій глибині, в добре освітлених зонах. На фотографії коралового рифу, що опинився над поверхнею води при відливі, видно світлі плями – ця втрата симбіонтів, що її називають "відбілюванням", означає загибель колонії коралів.
В життєвому циклі кнідарій чергуються покоління поліпів та медуз, які розмножуються безстатевим та статевим шляхом. Класичне чергування поколінь показане на малюнку в сеції В: медузи відкладають яйця з яких виходить личинка -планула. Личинка осідає на субстраті, і перетворюється в поліп, від якого потім відшнуровуються маленькі медузи (безстатеве розмноження).
Але в багатьох таксонах одне з поколінь може бути редуковане: покоління поліпа, як в секції А, або покоління медузи, як в секції С.
