Косуля
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Косуля | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
Capreolus capreolus (L, 1758) |
||||||||||||||||||||
|
Косуля європейська, косуля, дика коза або просто косуля (лат. Capreolus capreolus) - парнокопитна тварина сімейства оленєвих.
Зміст |
[ред.] Зовнішній вигляд
Маленький олень легкого й витонченого додавання, з відносно коротким тулубом. Вуха довгі (12-14 см), загострені; хвіст рудиментарний (2-3 см), схований у волоссі.
Фарбування одноколірна - улітку руда, узимку сіра. Світлі волосся на сідницях під хвостом утворять «дзеркало». У телят косулі фарбування плямиста. Вовна густа, але з ламким волоссям.
Самки безрогі. Рогу в самців прямі, невеликі, поставлені майже вертикально. Несуть по 3 (в азіатських підвидів - до 5) відростка в кінцевій частині.
Відомо 5 підвидів козулі. Європейські козулі дрібні: довжина тіла 100-135 див, висота в холці - 75-90 див, маса - 20-37 кг. Азіатські козулі, особливо сибірська (Capreolus capreolus pygargus) - крупніше: довжина їхнього тіла досягає 150 див, маса - 60 кг. Самки дрібніше самців.
[ред.] Поширення
Косуля живе в Європі до півночі Середньої Скандинавиї й финської затоки, устя ками і верховій печори; не водиться на о-вах Корсика, Сардинія й Ірландія. Далі її ареал захоплює малу Азію, Північний Іран, Північний Ірак, Кавказ й Крим. В Азії населяє Сибір й Далекий Схід, на півдні доходячи до Північного Казахстану; населяє Тянь-Шань, Алтай, Північну монголію, Північно-Східний Китай, корею, зустрічається на півдні Східного Тібету й Північної сичуани.
[ред.] Спосіб життя й харчування
Козуля віддає перевагу світлим розрідженим лісам, з більшими галявинами, гарами й вирубками, і лісостеп. Зустрічається й у чагарникових й очеретяних заростях по берегах степових рік й озер; по гірських схилах піднімається до субальпійських й альпійських лугів (до 3500 м над рівнем моря). У Західній Європі тримається в невеликих лісах, звідки виходить на поля.
Улітку козулі пасуться ранком, увечері й першу половину ночі. Удень, особливо в жару, лежать у густій траві або кущах. Узимку пасуться в будь-який час доби, але під час сильних снігопадів ідуть у лісову хащу. Зимою відпочивають у поглибленнях на снігу, розгрібаючи сніг до лісової підстилки.
Козулі погано переносять високий сніговий покрив; узимку намагаються ходити по звіриних стежках, по лижні або дорозі. У Європі козулі відносно оседлы й лише поміняють пасовища; у горах роблять сезонні міграції, узимку спускаючись до подножью гір. Масові осінні кочівлі козуль у менш сніжні райони (на 100-200 км) бувають у Південному Заураллі, Забайкаллі, Приамур'я. Козулі добре плавають і під час міграцій вільно перепливають такі ріки, як Єнісей й амур.
Найбільшу (до 70 %) частку в кормовому раціоні козулі цілий рік становлять трав'янисті рослини. З дерев і чагарників найчастіше об'їдає осину, іву, рябину, липу, березу, дуб, ясень. Узимку іноді годується хвоєю молодих сосен, але на відміну від оленя й лося не їсть кору. Любить водяні рослини (вахту), за яких приходить у болота й до озер. Гриби поїдає в невеликій кількості. Їсть ягоди, каштани, желуді, плоди бука й диких фруктових дерев.
Основні вороги козуль - вовки рисі; на півдні Далекого Сходу - харзи. На молодих козуль нападають лисиці.
[ред.] Соціальна структура й розмноження
Незважаючи на те, що козуля може утворювати більші череди під час кочівель, вона - тварина-"індивідуаліст". Улітку козулі тримаються маленькими групами: самки з молодими, самці - поодинці або по 2-3 голів. Восени, після закінчення гонів, утворяться змішані череди до 20-30 голів, що розпадаються навесні. Для сезонних кочівель козулі поєднуються в череди по 50-100 голів.
Гони в козулі проходить у серпні - жовтні. Самці беруть участь у розмноженні на 3-4 році життя, а самки - на 3, рідше - на другому році життя. Під час гонів самці сильно порушені, видають «чуфикающі» звуки; між ними виникають бійки, які нерідко кінчаються пораненням суперника. На один самця доводиться 2-3 самки або весь період гонів самець тримаються з однією самкою (часткова полігамія).
Вагітність у козуль триває 9 місяців, однак із цього строку 4-4,5 місяці ембріон не розвивається. Косуля - єдине парнокопитне, чия вагітність має латентний період. Звичайно самки приносять 2 дитинчати, рідко 1 або 3. Телята тиждень залишаються там, де з'явилися на світло, затаївшись у траві. Через 7-8 днів вони починають ходити за матір'ю. Самка годує телят 2-3 місяці.
Тривалість життя козулі - 11-12 років, окремі самці доживали до 16 років.
[ред.] Господарське значення
Козуля - найвідоміший у Євразії мисливський-промисловий представник сімейства оленєвих. Використаються м'ясо, шкіра й роги.