Кірідзі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кі́рідзі — запис японських звуків кирилицею. Перший варіант кірідзі був розроблений російським сходознавцем Є. Д. Полівановим у 1917 році, тому її часто називають "системою Поліванова". У цій статті наведені правила системи в її сучасному вигляді. Система Поліванова була офіційною в СРСР і залишається такою у сучасній Росії. Окрім "системи Поліванова" існують і інші системи кірідзі.
Офіційна українська система запису японських звуків кирилецею не розроблена. Наукових конференцій з цього приводу не проводиться. Більшість японознавців традиційно використовує систему Поліванова. Однак є багато противників цієї системи.
Зміст |
[ред.] Cистема Поліванова
[ред.] Таблиця
В таблиці наведена транслітерація російською мовою японських звуків з абеток хіраґана і катакана
| あ / ア а | い / イ и | う / ウ у | え / エ э | お / オ о | |||
| か / カ ка | き / キ ки | く / ク ку | け / ケ кэ | こ / コ ко | きゃ / キャ кя | きゅ / キュ кю | きょ / キョ кё |
| さ / サ са | し / シ си | す / ス су | せ / セ сэ | そ / ソ со | しゃ / シャ ся | しゅ / シュ сю | しょ / ショ сё |
| た / タ та | ち / チ ти | つ / ツ цу | て / テ тэ | と / ト то | ちゃ / チャ тя | ちゅ / チュ тю | ちょ / チョ тё |
| な / ナ на | に / ニ ни | ぬ / ヌ ну | ね / ネ нэ | の / ノ но | にゃ / ニャ ня | にゅ / ニュ ню | にょ / ニョ нё |
| は / ハ ха | ひ / ヒ хи | ふ / フ фу | へ / ヘ хэ | ほ / ホ хо | ひゃ / ヒャ хя | ひゅ / ヒュ хю | ひょ / ヒョ хё |
| ま / マ ма | み / ミ ми | む / ム му | め / メ мэ | も / モ мо | みゃ / ミャ мя | みゅ / ミュ мю | みょ / ミョ мё |
| や / ヤ я | ゆ / ユ ю | よ / ヨ ё | |||||
| ら / ラ ра | り / リ ри | る / ル ру | れ / レ рэ | ろ / ロ ро | りゃ / リャ ря | りゅ / リュ рю | りょ / リョ рё |
| わ / ワ ва | を / ヲ о | ||||||
| ん / ン н | |||||||
| が / ガ га | ぎ / ギ ги | ぐ / グ гу | げ / ゲ гэ | ご / ゴ го | ぎゃ / ギャ гя | ぎゅ / ギュ гю | ぎょ / ギョ гё |
| ざ / ザ дза | じ / ジ дзи | ず / ズ дзу | ぜ / ゼ дзэ | ぞ / ゾ дзо | じゃ / ジャ дзя | じゅ / ジュ дзю | じょ / ジョ дзё |
| だ / ダ да | ぢ / ヂ дзи | づ / ヅ дзу | で / デ дэ | ど / ド до | ぢゃ / ヂャ дзя | ぢゅ / ヂュ дзю | ぢょ / ヂョ дзё |
| ば / バ ба | び / ビ би | ぶ / ブ бу | べ / ベ бэ | ぼ / ボ бо | びゃ / ビャ бя | びゅ / ビュ бю | びょ / ビョ бё |
| ぱ / パ па | ぴ / ピ пи | ぷ / プ пу | ぺ / ペ пэ | ぽ / ポ по | ぴゃ / ピャ пя | ぴゅ / ピュ пю | ぴょ / ピョ пё |
[ред.] Особливості запису
Нижче, для зручності, використовуються знаки хіраґани. Кириличне відображення японських звуків записується російською мовою.
[ред.] Граматичні частки
Прочитання знаків кани інколи змінюється, коли вони використовуються в якості граматичних часток чи відмінкових показників. Система Поліванова відображає зміни у вимові:
- へ (хэ) записується як э, коли використовується як граматичний показник направлення дії;
- は (ха), записується як ва, коли використовується як граматичний предметний показник.
[ред.] Приголосний н
- ん (н) перед голосними пишеться як нъ щоб уникнути плутанини зі складами ряду на (наприклад, テンイン тэнъин — "продавець");
- ん (н) перед "б" "п" і "м" записується як м, відповідно до фонетики (наприклад, ぶんぽう бумпо: — "граматика").
[ред.] Голосні після голосних
- い (і) після голосних записується як "й" (наприклад, におい ниой — "запах ");
- う (у) після "о" або "ё" або складу, що закінчується на "-о", "-ё", "-у" і "-ю" часто означає подвоєння відповідного голосного, і в російській системі у звичайних текстах не позначається. У навчальних і професійних текстах довгота голосних звуків позначається двокрапкою (наприклад, きょうしつ кё:сицу — "аудиторія").
У деяких випадках い (и) і う (у) після голосних є початком наступного кореня слова і повинні записуватися звичайно. Наприклад слово しおいれ ("сільничка") слід писати як сиоирэ, а не сиойрэ, тому що воно складається із двох коренів: しお сио ("сіль") і いれ ирэ ("вкладати, вставляти").
- い (и) після звуку "э" часто позначає подовження цього голосного. Найчастіше записується як эй (сэнсэй), але в навчальних текстах може писатися як э: (сэнсэ:).
[ред.] Подвоєння приголосних
Маленький знак っ означає подвоєння приголосного звуку наступного за ним складу і при транслітерації передається подвоєнням відповідної приголосної букви (наприклад, いっぱい иппай — "повний "). Виключення становить подвоєння приголосного звуку "ц" у складі つ — воно записується як тцу (наприклад, よっつ ётцу — "чотири").
[ред.] Виключення з правил
Деякі слова японського походження, — наприклад, "иена", "гейша", а також такі географічні назви, як Токіо, Кіото, Йокогама, — пишуться саме так у відповідності до сформованої та закріпленої у словниках мовною нормою, незважаючи на те, що таке написання не відповідає правилам кірідзі.
