Марія Тюдор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

[ред.] Марія Тюдор (1516-1558)

Цій королеві не поставили жодного пам’ятника на батьківщині, її ім’я асоціюється із кривавими розправами, день її смерті (і одночасно день сходження на престол Єлизавети I) відзначали в країні як національне свято.

Марія Тюдор була першою дитиною Генріха VIII і Катерини Арагонської, яка не померла негайно, і це була велика радість. Після декількох невдалих вагітностей і народження дітей, які вмирали за кілька днів, Марія була просто чудом.

Дівчинку охрестили в монастирській церкві біля палацу Грінвіч через три дні, нарекли її на честь любої сестри Генріха – Марії, Рози Тюдоров.

Перші два роки Марія переїзджала із одного палацу в інший. Пов’язано це було із епідемією пітниці (швидше за все, одного з видів грипу), яку побоювався король, перебираючись усе далі й далі від столиці. Свита принцеси в ці роки складалася з леді-наставниці, чотирьох няньок, пралі, капелана, постільничого і штату придворних. Усі вони одягалися в кольори Марії – блакитний та зелений.

До осені 1518 року епідемія відступила, і двір повернувся в столицю й до свого звичайного життя.

У цей час у Франції на престол вступив Франциск I. Йому не терпілося показати свою силу й могутність. А бачив він це у війні або у дружньому союзі з Генріхом, через шлюб Марії із французьким дофіном.

Переговори завершилися до осені 1518 року. Марія повинна була вийти заміж за дофіна, коли йому виповниться чотирнадцять років. Серед умов було й таке: якщо у Генріха не з’явиться спадкоємця чоловічої статі, корону успадковує Марія. Проте у таку можливість Генріх не вірив, тому що ще сподівався на народження сина (королева мала народити), до того ж, здавалось неможливим, що керувати країною буде жінка.

Королева народила мертву дитину, і Марія продовжувала залишатися основною претенденткою на Англійський престол.

Дитинство Марії проходило в оточенні великої свити, що відповідала її становищу. Однак, батьків вона бачила досить рідко. Її становище злегка похитнулося, коли коханка короля Єлизавета Браун народила хлопчика (1519).

План виховання принцеси був складений іспанським гуманістом Вивесом. Принцеса мала навчитися правильно розмовляти, вивчити граматику і читати грецькою та латиною. Величезне значення приділялося вівченню творчості християнських поетів, а для розваги їй рекомендували читати розповіді про жінок, що пожертвували собою. У вільний час вона займалася верховою їздою й соколиним полюванням. Однак, у її освіті був один недогляд, Марію зовсім не готували до керування країною.

У червні 1522 року до двору Генріха прибув імператор священної Римської імперії Карл V. На його честь були влаштовані багаті свята.

До цієї зустрічі готувалися кілька місяців. На ній був підписаний доровір про заручини між Марією й Карлом (заручини із французьким дофіном були розірвані). Наречений був старше нареченої на шістнадцять років. Марії у той час було тільки шість. Однак, якщо він сприймав цей союз як дипломатичний крок, то Марія відчувала до свого нареченого якісь романтичні почуття.

В 1525 році, коли стало зрозуміло, що Катерина не зможе народити спадкоємця, Генріх замислився про те - хто стане наступним королем чи королевою.

Якщо його незаконнонародженому синові були даровані титули раніше, то Марія одержала зараз титул принцеси Уельської. Цей титул завжди носив спадкоємець англійського престолу. Тепер їй необхідно було здійснювати керування своїми новими володіннями на місці.

Уельс ще не був частиною Англії, а лише залежною територією. Вілійці вважали англійців завойовниками й ненавиділи їх. Принцеса виїхала у свої нові володіння наприкінці літа 1525 року з величезною свитою. На Марію були покладені обов’язки творити правосуддя й виконувати церімоніальні функції.

В 1527 році Генріх ставився до Карла прохолодніше. Заручини між ним і Марією були розірвані незадовго до від’їзду Марії в Уельс. Тепер його цікавив союз із Францією. Марію можна було запропонувати в дружини самому Франциску I чи одному з його синів. Марія повернулася до Лондону. Вона стала достатньо дорослою, щоб відвідувати бали.

Але цей рік обіцяв Марії не тільки свята. Улітку 1527 року Генріх вирішив анулювати шлюб з Катериною. Марія при цьому ставала незаконною донькою короля й втрачала свої права на корону.

Наступні кілька років Марія була засобом Генріха давити на королеву. Катерина не визнавала недійсності шлюбу, а Генріх, загрожуючи їй, не дозволяв бачитися з донькою.

Після самовільного розлучення Генріха життя Марії анітрошки не покращилося. Він знову одружився з Анною Болейн. А Марію відправив в услужіння до своєї нової дружини.

Ера Анни була недовгою, на зміну їй прийшла тиха і спокійна Джейн Сеймур. Вона народила королю сина і спадкоємця, але незабаром умерла.

Тепер король змінював дружин дуже швидко. Після Джейн була Анна Клевська, потім Катерина Хауард, а останньою – Катерина Парр. Життя Марії тепер залежало від того, які стосунки складалися у неї з новими дружинами короля.

Після смерті Генріха Марія все ще не була одружена. Їй виповнилося 31 рік. Вона була другою претенденткою на престол після Едуарда – сина Генріха та Джейн Сеймур. Едуарду було дев’ять, коли він став королем. Він був слабким і хворобливим хлопчиком. Регентами при ньому стали герцог Сомерсет и Уільям Педжет. Вони побоювалися, що у випадку, якщо, Марія вийде заміж, то за допомогою чоловіка спробує захопити престол. Її намагалися тримати подалі від двору і усіляко налаштовувули проти старшої сестри молодого короля.

В 1553 році Едуард помер. Після нього королевою на кілька тижнів стає Джейн Грей. Проте народ підняв бунт. Джейн зсунули, а королевою стала Марія. Їй було 37 років.

Після правління Генріха VIII, що оголосив себе главою Церкви, у країні було зруйновано більше половини церков і монастирів, після Едуарда, коли його наближені розкрадали казну, на долю Марії припала тяжка задача. Вона отримала бідну країну.

Вона знову наблизила до себе тих людей, які ще недавно були проти неї, вона знала, що з їх допомогою буде правити країною. Вона почала відновлення в країні католицької віри, реконструкцію монастирів. Проте на час її володіння країною прийшлася велика кількість страт протестантів.

Улітку 1554 року Марія вийшла заміж за Пилипа - сина Карла V. Він був на 11 років молодший за свою дружину. За шлюбним договором, Пилип не мав права втручатися в керування державою, діти народжені в цьому шлюбі ставали спадкоємцями англійського трону. А у випадку передчасньої смерті королеви, Пилип повинен був повернутися назад в Іспанію.

У вересні лікарі виявили у Марії ознаки вагітності. Народження дитини очікували в кінці квітня, але настало літо, а дитина так і не з’явилася. У королеви була помилкова вагітність.

Через якийсь час Пилип вирішив покинути Англію. Він повертався до дружини лише раз, увесь інший час проводячи в Европі. Здоров’я Марії николи не було міцним, а зараз воно і зовсім погіршилося. Королева захворіла і 17 листопада 1558 року померла. Тіло королеви поховали у Вестмінстерському абатстві. Почалася ера Єлизавети...