Мухомор червоний
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Мухомор червоний | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
|
||||||||||||||
|
Мухомор червоний (Amanita muscaria (L. ex Fr.) Hook.) Місцева назва - маримуха, мухаїр, жабурка. З родини мухоморових - Amanitaceae.
Шапка 5-12(20) см у діаметрі, напівсферична, згодом опукло- або плоскорозпростерта, з тонким рубчастим краsм, цегляно-червона різних відтінків, жовто-червона, червона-оранжева, з численними білими пластівцями, які після дощу іноді зникають. Пластинки густі, тонкі, білі. Спорова маса біла. Спори 9-11 Х 6-8 мкм, широкоовальні. Ніжка 5-13(18) Х 1-3(4) см, циліндрична, з великою бульбою, щільна, пізніше з порожниною, гола з широким білим (по краю жовтим) кільцем, з прирослою у вигляді концентричних, бородавчастолускатих смуг піхвою. М'якуш білий, у периферичному шарі тканини шапки жовтуватий без особливого запаху. Отруйний гриб.
Росте у хвойних і листяних лісах групами, часто. Плодові тіла утворює з липня по листопад. Поширений по всій Україні. Використовують у гомеопатії при атеросклерозі, невралгії та зниженні загального тонусу. Мухомору червоному властиві такі отрути: мускарин, мікоатропін.
[ред.] Джерела
- Єлін Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.І., Шаброва С.І. Дари лісів. – К.: «Урожай», 1979
- Зерова М. Я., Єлін Ю.Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні.- К.: Урожай, 1979
