Населення України

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Станом на 1 грудня 2006 року^[1] чисельність постійного населення України — 46 487 291 мешканців, з них 31 522 163 — міське населення й 14 965 128 — сільське.

[ред.] Всеукраїнський перепис 2001 року

За результатами Всеукраїнського перепису 2001 року^[2], населення України склало 48,457 млн. чоловік.

Міське населення - 32,574 млн., або 67,2 %, сільське - 15,883 млн., або 32,8 %.

Найбільша щільність населення спостерігається в індустріально розвинених південних і східних регіонах. Міста з кількістю населення більше 1 млн. - Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Одеса.

Більше половини сільського населення проживає в порівняно великих селах (від 1000 до 5000 жителів).

Державна мова - українська. Її вважають за рідну 67,5% населення України, що на 2,8% більше, ніж за даними Всеукраїнського перепису населення 1989 року. 29,6% населення визначили за рідну російську мову. Українська мова більше поширена в центральній частині, півночі та на заході країни, російська - на півдні та сході. У великих містах сходу й півдня України помітна перевага російської мови в щоденному спілкуванні, незважаючи на значну частку населення, що вказало український як рідну мову.

Чоловіче населення в 2001 році склало 22,441 млн. (46,3 %), жіноче - 26,016 млн. (53,7 %). У шлюбі перебувало 23,7 млн. чоловіків і жінок.

Частка осіб молодша працездатного віку склала 18,1 %, працездатного - 58,0 %, старше працездатного - 23,9 %

Чисельність населення, що має вищу й повну середня освіта, склала 28,9 млн. чоловік.

Етнічні українці станом на 2001 рік складають 77,8% населення, етнічні росіяни – близько 17,3%, румуни та молдавани - близько 0,8% населення, білоруси - 0,6%, кримські татари - 0,5%, болгари - 0.4%, угорці та поляки - по 0,4%, євреї - 0,3%.