Ніщинський Петро Іванович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Петро́ Іва́нович Ніщи́нський (літ. псевд. Петро Байда; 9(21).9.1832 — 4(16).3.1896) — відомий український композитор і поет-перекладач.
Н. у с. Неменка (тепер Іллінецького району Вінницької обл.). Навчався у Київській духовній семінарії. В 1856 закінчив Афінський університет (філософський і богословський ф-ти), пізніше — здобув ступені магістра наук. Після повернення на батьківщину викладав російську і грецьку мови у навчальних закладах Петербурга (1857-60), Одеси (з 1860), Ананьева (з 1855, тепер Одеська обл.), Бердянська (1888-90). Збирав та здійснював обробку українських народних пісень ("Байда", "Ой, гук, мати, гук"), писав музичні твори, організовував музичні колективи і керував ними. В 1875 Н. створив музичну картину «Вечорниці», як вставну сцену до вистави "Назар Стодоля" Т. Шевченка (вперше виконана в цьому ж році артистичним гуртком М. Кропивницького у Єлисаветграді). Широковідомим став чоловічий хор з «Вечорниць» — "Закувала та сива зозуля". Н. підтримував зв'язки з відомими українськими культурними і громадськими діячами М. Лисенком, М. Кропивницьким, І. Карпенком-Карим, П. Саксаганським, А. Желябовим та ін. З 1880 жив у с. Ворошилівці (тепер Тиврівського району Вінницької обл.).
Н. перекладав на українську мову твори античних класиків («Антігону» Софокла, 1883; «Одіссею» Гомера, 1889, 1892; 6 пісень з «Іліади» Гомера, 1902-03), а також переклав на грецьку мову "Слово о полку Ігоревім" (1881). Автор підручника з грецької граматики та розвідок про грецьку музику.
