Першотравневий район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цю статтю необхідно відформатувати, використовуючи мову розмітки Вікі.
Ви можете допомогти проекту, зробивши це!

Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Районний центр: Мангуш

Площа - 792 км²

Населення - 29 241 осіб

Міське населення - 14 200 осіб (48,6%)

Найбільші населенні пункти: Мангуш (8 268 осіб) та Ялта (5 732 осіб) Загальні відомості про районний центр Першотравневого району — смт Мангуш

Мангуш — селище міського типу. З 1946 по 1995 рік мало назву Першотравневе. В березні 1995 року згідно з підсумками місцевого референдуму селищу повернуто історичну назву — Мангуш (в перекладі з грецької — «білих птах»). Розташовано селище біля річок Мокра і Суха Білосарайка, за 18 км на захід від міста Маріуполь. Мангуш поєднується автошляхами з містами Маріуполь і Бердянськ, селищами Ялта, Урзуф, Володарське. Населення — 8300 чоловік. Загальна площа району — 793,6 кв. км.

Після реформування два колгоспи, розташовані на території смт Мангуш, «Ленінський шлях» і «Батьківщина» стали агроцехами № 10 та № 11 ММК ім. Ілліча. Було створено 7 господарств з загальною площею сільськогосподарських угідь 7857,2 га. Крім того, тут розташовано ряд інших підприємств: комбінат комунальних підприємств, комбінат побутового обслуговування, комбікормовий завод, пекарня, шкіряний цех, інкубаційна станція, консервний завод, асфальтний завод, дорожнє ремонтно-будівельне підприємство, маслоцех, млин, відомий далеко за межами м'ясокомбінат «Форіца», 22 крамниці і 11 місць громадського харчування. В 1996 році побудовано лікувальний комплекс на 150 ліжок. В селищі функціонує дві середні загальноосвітні школи, в яких навчається 1234 учні, працює 87 вчителів, 151 дитина відвідує дитячі садки «Альонушка» та «Аліса». До послуг дорослих та дітей 4 бібліотеки. Центр дитячої творчості налічує 83 творчі об'єднання. Районна дитяча школа мистецтв з 2 відділеннями: художнім і музичним, налічує 170 членів. В центрі селища — районний будинок культури на 400 місць та літній кінотеатр на 350 місць. Особливою популярністю користується спортивна секція пауерліфтінгу, вихованець якої майстер спорту міжнародного класу, чемпіон світу з пауерліфтінгу В. Папазов, який став почесним жителем селища Мангуш. За час існування селища 16 чоловікам присвоєно звання «„Почесний житель“» смт Мангуш». В їх числі президент АМН України А. Возіянов, уродженець селища, його ім'ям названа одна з вулиць Мангуша. На відстані 1–2 км, південніше смт Мангуш знайдені великі запаси залізної руди площею 240 кв. км. Запаси руди, які можна добувати відкритим способом, складають 0,5 млрд тонн, а з будівництвом рудника — мільярд тонн. Крім того є можливість з кожного кар'єру видобувати до 5 млн куб графітного гнейса — цінного будівельного каміння.

Структура управління районом

Першотравневий район — адміністративний район. В ньому 2 населених пункти міського типу: смт Мангуш та смт Ялта; 24 сільських населених пункти.

Управління районом здійснюють: райрада, 2 селищні ради, 6 сільських рад. Депутатів районної ради — 40, сільських та селищних — 153. Працює майже 100 комітетів самоорганізації населення, в яких зайнято більше 500 активістів.

Природні ресурси. Екологічна ситуація

Першотравневий район розташований у південно-західній частині Донецької області, площею 79211 кв. км, що складає 3% від території області. Чисельність населення — 29,2 тис. чол. Щільність населення — 37 чол. на 1 кв. км.

Основними забруднюючими повітря для Першотравневого району є підприємства м. Маріуполь та автотранспорт, особливо в літній період.

Водні ресурси

Водні ресурси формуються за рахунок місцевого поверхневого скиду малих річок, ставків та підземних складовищ. В районі протікає 7 річок, загальна довжина яких 63 км. Основне живлення водосховищ річки беруть в період весняного сніготаяння, яке дає від 38 до 70% головного стоку, підземне споживання.

Ставки служать для зрощення сільськогосподарських угідь і риборозведення. Більшість річок району потребують розчистки, але через відсутність достатнього фінансування розчистка здійснюється дуже повільно.

Залишаються незадовільними показники якості питної води. За останні роки погіршилось за мікробіологічними показниками якість узбережних вод Азовського моря з 5% до 18,3% відхилень від норми. За санітарно-хімічними показниками відхилень від норми не виялено.

Відходи

В районі щорічно накопичується понад 7,5 тис. тонн відходів.

Близько 34 тонн отрутохімікатів, які зберігаються у сховищах.

Земельні ресурси

Згідно з схемою природного сільськогосподарського районування Першотравневий район включено до Донецько-Дніпропетровської степної лівобережної зони. Територія району являє собою степову рівнину, яку перетинають річки, лимани, чисельні балки та яри.

Природна флора та фауна

Склад природної флори району представлений степовими та лісостеповими зонами. Мають місце болотисті солонкуваті ґрунти — 18%, намиті ґрунти — 4,1%, солончаки лісові — 0,2% та ін.

Загальна площа лісових насаджень Стародубівського лісництва і Приазовського держгоспу складає 1657 га. Ліси належать до лісів першої групи.

Площа мисливських угідь Першотравневого добровільного товариства мисливців та рибалок складає 66198 га.

Державний ландшафтний заповідник «Білосарайська Коса» (загальна площа 616 га) був створений згідно з Постановою Ради Міністрів України від 25 лютого 1980 р. № 132 з метою забезпечення охорони відповідного півострова в Азовському морі з озерами, лиманами, мілководдями. Заповідник має велике пізнавальне, наукове та екологічне значення.

Державний орнітологічний заказник «Приазовський Чапельник» був створений 4 листопада 2000 р. Загальна площа — 100 га. Територія являє собою заболочену ділянку, яка є місцем гніздування великої кількості гідрофільних видів птахів.

Регіональний ландшафтний парк «Половецький степ» створено 19 лютого 2000 р. з метою збереження та раціонального використання природних комплексів та об'єктів цілисних степових ландшафтів Північного Приазов'я в природоохоронних, рекреаційних, оздоровчих, наукових та освітніх цілях.

Регіональний ландшафтний парк «Меотіда» загальною площею 7938,7 га створено 30 червня 2000 р. (http://meotida.org.ua).

Пам'ятка природи «Соснові культури» загальною площею 5 га було створено 21 червня 1972 р. Пам'ятка має велике значення як досвід облісіння сухих пісків і створення зеленого поясу на узбережжі Азовського моря. Цей ліс є єдиним сосновим насадженням на півдні області.

Історична довідка

Історія виникнення Першотравневого району пов'язана з переселенням греків з Криму в Приазов'я. Після близько дворічного переходу, весною 1778 року, вони прибули в Азовську губернію. Греки принесли з собою і назви тих поселень, звідки вони прийшли: Урзуф, Ялта. Вихідці з кримського села Мангуш заснували теперішній Мангуш. На новому місці вони наспіх побудували із саману 40 хатинок, в яких мешкало близько 200 чоловік. Переселенцям довелося орати цілину, розводити худобу. Господарство було майже натуральним. Переселенці отримали право вільної ловлі риби в морі, звільнювались від сплати податків на 10 років, від військової повинності, мали свій суд, поліцію. На початок 70-х р. XIX ст. були повністю ліквідовані всі пільги, а їх села увійшли до створеного в 1874 р. Маріупольського повіту. В січні 1918 року в смт Мангуш була встановлена Радянська влада.

В роки Великої Вітчизняної війни більше 8 тис. мешканців району воювали на фронті. Загинули в боях — 906, померли у госпиталях — 257, пропали без вісті — 1216 чоловік. Трьом воїнам-землякам присвоєно звання Героя Радянського Союзу: Безуху Михайлу Івановичу, уродженцю с. Білосарайська Коса (його ім'ям названа Білосарайська сільська школа), підполковнику Мурзі Іллі Митрофановичу — уродженцю смт Мангуш (його ім'я присвоєно Мангуській ЗОШ № 2 та вулиці, на якій він жив), Московченку Григорію Савеловичу — уродженцю с. Стародубівка (його ім'ям названа Стародубівська сільська школа).

Майже 200 жителів району брали активну участь в ліквідації наслідків Чорнобильської аварії.

Економічна географія району

Кількість сільськогосподарських підприємств — 204 в т. ч. агроцехів — 6; — колективних сільгосппідприємств — 9; — товариств з обмеженою відповідальністю — 14; — приватних — 9; — акціонерних — 3; — кооперативів — 1; — фермерських — 155; — інших — 7.

Площа сільгоспугідь — 54559, в т. ч. рілля — 48878; — зрошувані сільгоспугіддя — 1918; — посівні площі — 39152 тис. га

Валова продукція — 35648 тис. га.

Розвиток ринкових структур: — кооперативи — 2; — малі підприємства — 94; — орендні підприємства — 1; — спільні підприємства — 1; — товариства з обмеженою відповідальністю — 66; — відкриті акціонерні товариства — 7.

Промисловість

Кількість підприємств на самостійному балансі — 1;

Обсяг продукції — 11280,4.

Будівництво

Кількість підрядних будівельних організацій — 1;

Обсяг капіталовкладень житла — 13,9.

Побутове обслуговування

Кількість підприємств — 28;

Обсяг реалізації побутових послуг — 90 тис. грн.

Виробництво товарів народного споживання

Загальний обсяг випуску товарів народного споживання — 13773,2.

Торгівля та громадське харчування

Магазинів — 100, — торгова площа — 5983,8, — ринків — 9, — точок громадського харчування — 27.

Наука. Освіта

Загальноосвітніх шкіл — 15, де навчається 241 учень.

Дошкільних закладів — 8, в них дітей — 359.

Вечірні класи — 3, в них 25 учнів.

Україномовних шкіл — 6, в них учнів — 466.

Факультети з новогрецької мови — 19, в них учнів — 194; практичних психологів — 10.

Пересувних пунктів — 14.

Районний центр дитячої творчості — 1, в ньому місць — 1208.

Гуртків — 83.

Станція юнатів — 1.

Медичні заклади. Охорона здоров'я

Охорона здоров'я району представлена центральною районною лікарнею (150 ліжко-місць), Ялтинською поліклінікою, 4 сільськими лікарнями-амбулаторіями, ФАПів — 16, аптек — 6, в тому числі 3 приватні.

Працює 85 лікарів, молодшого медперсоналу — 203 чол., середнього медперсоналу — 216 чол..

Засоби масової інформації

Районна газета — «Сельская новь».

Розвиток культури та спорту

Для задоволення культурних, естетичних та духовних потреб для населення в районі функціонує 19 клубних закладів з 5200 місцями в глядацьких залах, централізована бібліотечна система з 19 філіями, книжковим фондом — 235 тис. прим.

Дитяча школа мистецтв з 2 відділеннями: художнім та музичним, де навчається 170 учнів.

Районний кінофотоклуб з 2 народними колективами, районний музей революційної, бойової та трудової слави, музей історії села Комишувате.

В районі функціонує 10 футбольних полів, 25 спортивних майданчиків, 13 спортзалів /162 кв. м/, 10 кімнат, пристосованих для занять фізичною культурою. Забезпечено збереження та розвиток ДЮСШ, 11 філій працюють у 3 населених пунктах /смт Мангуш, смт. Ялта, с. Урзуф/. В ДЮСШ займається 187 дітей, що складає 5% від загальної кількості учнів шкіл. До занять фізкультурою та спортом залучено більше 3 тис. чол. В спортивних секціях району займається 25 дітей-інвалідів.

Діє мережа спеціалізованих соціальних служб сім'ї «Родинний дім», «Жіночий клуб», клуб «Магнолія», служба соціальної роботи з призовною молоддю та військовослужбовцями.

Туристичні можливості. Об'єкти. Готелі

Першотравневий район на півдні і південному сході омивається Азовським морем. На узбережжі моря розташовані 3 населених пункти, які згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 р. № 1391 віднесені до курортних: с. Урзуф, Мелекіне, смт Ялта, а також села Бабах-Тарама, Юр'ївка та Білосарайська Коса.

Рекреаційний потенціал узбережжя відповідає найвищим світовим стандартам: тепле море, комфортні черепашково-піщані пляжі, сприятливі кліматичні умови (велика кількість ясних днів), морські бризи, які несуть на узбережжя велику кількість чистого, збагаченого озоном, с солями та мікроелементами повітря, запаси мінеральної води та лікувальні грязі.

Розташовано 256 оздоровчих установ вздовж узбережжя Азовського моря протяжністю 56 км й займають прибережну смугу шириною 200 — 800 метрів.

Загальна місткість закладів складає 36 тис. місць. В літній період на узбережжі оздоровлюється майже 700 тис. чол. — мешканців України та близького зарубіжжя.

Релігійні організації

Релігіозні організації в районі представлені: православна церква, організація свідків Ієгових, церква євангельських християн-баптистів, релігіозна громада Петрово-Павлівської парафії.

[ред.] Персоналії

У селищі Ялта народився композитор І.Ф. Карабиць (1945-2002)

[ред.] Населені пункти

[ред.] Дивись також

	Донецька область

Райони	Амвросіївський · Артемівський · Великоновосілківський · Волноваський · Володарський · Добропільський · Костянтинівський · Красноармійський · Краснолиманський · Мар'їнський · Новоазовський · Олександрівський · Першотравневий · Слов'янський · Старобешівський · Тельманівський · Шахтарський · Ясинуватський
Міста обласного значення	Авдіївка · Артемівськ · Вугледар · Горлівка · Дебальцеве · Дзержинськ · Димитров · Добропілля · Докучаєвськ · Донецьк · Дружківка · Єнакієве · Жданівка · Кіровське · Костянтинівка · Краматорськ · Красний Лиман · Красноармійськ · Лиман · Макіївка · Маріуполь · Новогродівка · Селидове · Слов'янськ · Сніжне · Торез · Харцизьк · Шахтарськ · Ясинувата