Маріуполь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Маріуполь | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||
| Основні дані | ||||||||
| Країна: | Україна | |||||||
| Область: | Донецька область | |||||||
| Район/міськрада: | ||||||||
| Засноване: | 1778 | |||||||
| Статус міста | з 1779 року | |||||||
| Населення - місто: - агломерація: |
492 176 (перепис 2001) 514 548 (перепис 2001) |
|||||||
| Площа міста | 166 км² | |||||||
| Поштові індекси | 87500—87550 | |||||||
| Телефонний код: | +380-629 | |||||||
| Географічні координати: | 47°10' пн.ш. 37°55' сх.д. | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| просп. Леніна, 70 | ||||||||
| Веб-сторінка | http://www.marsovet.org.ua | |||||||
| Мер міста | Хотлубей Юрій Юрійович | |||||||
| Розташування | ||||||||
 |
||||||||
Маріу́поль (у 1948—1989 роках — Жда́нов) — місто обласного значення в Україні, Донецька область, на березі Азовського моря в гирлі ріки Кальміус. Населення — 477,9 тис. мешканців (2007).
Значний порт та індустріальний центр країни. В місті діють два великих металургійних комбінати (Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча та "Азовсталь") та найбільший на Україні машинобудівне підприємство – концерн «Азовмаш», продукція яких складає значну частину експорту України. У промисловості Донецької області частка Маріуполя — 37,5%, в Україні біля 7%.
Район компактного розселення греків. Кліматичний і грязевий курорт.
Зміст |
[ред.] Історія
Маріуполь відомий з початку XVI сторіччя як козацька фортеця, але справжнім містом став лише після переселення у Приазов'я кримських греків у 1778-1780 роках. Наприкінці XIX сторіччя у місті з'явилась залізниця, новий великий порт та металургійні заводи. У роки індустріалізації тут був побудований завод-гігант «Азовсталь» та багато інших підприємств. Місто пережило фашистську окупацію (1941-1943 роки) та економічний спад (кінець XX сторіччя). Зараз це найважливіший центр промисловості Донецької області, але ж разом з тим залишається його значення як курорту. Місто - визнаний центр грецької культури на Україні.
[ред.] Обличчя міста
Сьогодні Маріуполь - друге за значенням місто в Донецькій області (після Донецька), десяте за чисельністю населення на Україні. Має давню історію (Маріуполь - перший населений пункт на території Донецької області, що одержав статус міста, в 1779 році), є «металургійною столицею» України, регіональним курортом., неодноразово одержував вищі місця в українських рейтингах за благоустроєм тощо.
[ред.] Архітектура
Старий Маріуполь (район, відокремлений на півдні - узбережжям Азовського моря, на сході — річкою Кальміус, на півночі — бульваром Шевченко, на заході — проспектом Металургів) забудований головним чином малоповерховими будинками, зберіг свою дореволюційну архітектуру. Лише вулиця Артема та проспект Леніна був поповнений після Великої Вітчизняної війни сучасними будинками так званої «сталінської» архітектури, на зразок двох будинків зі шпилем, будинком драмтеатру, ДОСААФу, Дитячого Світу (сучасний будинок банку ПУМБ), універмагом "Україна" (в колишньому ЦУМ) тощо.
 Будинок зі шпилем - один з символів міста |
 Драмтеатр увечері |
 Будинок банку ПУМБ (колишній Дитячий Світ) |
Центральний район Маріуполя (від проспекту Металургів до проспекту Будівельників) - це майже винятково адміністративна та комерційна забудівля (будинок міськради, поштамту, кінотеатр імені Лукова, Маріупольський державний гуманітарний університет – МДДУ, Приазовський державний технічний університет – ПДТУ, центральна міська бібліотека імені Короленка, великі магазини (універсам "Москва", "Тисяча дрібниць" тощо).
Архітектура решти житлових районів ("Західний", "Східний", "Кіровський", "Черьомушки", 5-ий, 17-ий мікрорайони тощо) не відзначаються особливою оригінальністю і подані стандартними 5- та 9-поверховими будинками.
Житловий фонд міста — це 9,82 млн м² загальної площі, забеспеченність населення житлом — 19,3 м² у середньому на 1 мешканця. Частка приватизованого житла 76,3%.
Розроблений ескіз генерального плану міста.
[ред.] Найважливіші вулиці
- Проспекти Леніна (центральна магістраль), Металургів (з'єднує 3 правобережні райони міста), Перемоги (в Орджонікідзевському районі), Будівельників, Нахімова (2 останніх з’єднують Жовтневий та Приморський район міста), Ілліча (в Іллічівському районі) тощо.
- Вулиці Артема, Торгова, Карла Лібкнехта, Купріна, Урицького (Жовтневий район), Карпинського, Макара Мазая, Маміна-Сибіряка (Іллічівський район), Олімпійська, Азовстальська (Орджонікідзевський район), Гагаріна, Краснофлотська (Приморський район) тощо.
- Бульвари Шевченка, Богдана Хмельницького (Жовтневий район), Комсомольський (Орджонікідзевський район), Приморський (Приморський район) тощо.
- Площі Адміністративна, Визволення (Жовтневий район), Незалежності, Машинобудівників (Іллічівський район), Перемоги (Орджонікідзевський район), Ленінського Комсомолу (Приморський район) тощо.
У грудні 1991 року рішенням міської ради Маріуполя були перейменовані (повернуті дореволюційні назви) наступні вулиці в старій частині міста:
- вул. 1 Травня - вул. Георгіївська,
- вул. III Інтернаціоналу - вул. Торгова,
- вул. Апатова (частина - до сходу від проспекту Металургів) - вул. Італійська,
- вул. Донбаська - вул. Миколаївська,
- вул. Івана Франко - вул. Фонтанна,
- вул. Карла Лібкнехта (частина - до сходу від проспекту Металургів) - вул. Митрополитська,
- вул. Карла Маркса - вул. Грецька,
- вул. Комсомольська - вул. Євпаторійська,
- вул. Красноармійська - вул. Готфейська,
- вул. Куїнджі - вул. Карасівська,
- вул. Пролетарська - вул. Кафайська,
- вул. Рози Люксембург - вул. Земська,
- вул. Радянська - вул. Харлампіївська.
В 1990- 2000-х роках також були перейменовані наступні вулиці й площі:
- вул. Серго - вул. Якова Гугеля (в Орджоникидзевском районі) - на честь керівника будівництва й першого директора «Азовсталі»,
- пров. Республіки - вул. Університетська (у центрі міста),
- пл. Конституції - пл. Машинобудівників (у парку Петровського),
- пл. біля плавбассейна «Нептун» - пл. Незалежності.
Дивись також
- перелік вулиць та майданів міста
[ред.] Парки
Міський сквер ("Театральна площа"), Екстрім-парк (нові атракціони біля найбільшого в місті Палацу Культури Металургів), Лугопарк імені Гурова (колишній імені 200-річчя Маріуполя), Міський сад («Горсад», "Дитячий ЦПКіВ"), парки "Веселка" та "Азовсталь" у Орджонікідзевському районі, "Петровського" (біля сучасного стадіону "Іллічівець" та споруд баскетбольного клубу "Азовмаш") - у Іллічівському, Приморський парк - у Приморському районі міста.
 Маріуполь. Стара вежа |
 Маріуполь. Міський сад узимку |
 Маріуполь. Екстрім-Парк |
 Маріуполь. Центр міста |
[ред.] Пам'ятники
У місті є пам'ятники Шевченка, Висоцького, Куїнджі, Леніна тощо. Монументи на честь визволення Донбасу, металурга та інші.
[ред.] Міські свята
Крім загальноукраїнських свят в Маріуполі святкують:
- День визволення міста від німецько-фашистських загарбників (10 вересня)
- День міста (наступна після дня звільнення Маріуполя неділя вересня)
- День металурга - професійне свято для багатьох мешканців міста
- День машинобудівника
- День моряка та інші професійні свята.
[ред.] Готелі міста
У місті загалом 864 готельних місць |
[ред.] Казино та нічні клуби
|
[ред.] Герб міста
Сучасний варіант герба використовує композиційні принципи й кольори герба ще зразка 1811 року. Щит розділений горизонтально на дві рівні частини. Зверху поле срібного кольору, знизу - синє. Лінія поділяючого поля хвиляста. Синій колір і хвиляста лінія символізують море, тому що Маріуполь портове місто. Срібне поле символізує виробництво сталі. У центрі герба зображений якір - символ портового міста. Причому, сам якір складається з ковша (кільце якоря), що виливає метал по контурі й цифр 1778 - року заснування міста.
[ред.] Адміністративний поділ
| Райони Маріуполя: ██ Жовтневий██ Іллічівський██ Орджонікідзевський██ Приморський | Населені пункти: 1 — Сартана 2 — Старий Крим 3 — Талаковка 4 — Гнутове 5 — Ломакіне |
[ред.] Населення
На 1 листопада 2006 року кількість населення склала 477,9 тис. мешканців. За останнє сторіччя кількість населення зросла майже у 12 разів. У місті мешкають українці, росіяни, греки, білоруси, вірмени, євреї тощо. Мова спілкування, головним чином, російська.
[ред.] Географія та клімат
[ред.] Географія
Маріуполь знаходиться на півдні Донецької області, на березі Азовського моря, у гирлі річки Кальміус. Місто займає площу 166,0 км² (з передмістями, тобто територіями, підпорядкованими Маріупольській міській раді - 244,0 км²). У тому числі під забудовою - 106,0 км², зелені масиви займають 80,6 км². Ґрунти території міста переважно солонцюваті чорноземи, зі значною кількістю підземних ґрунтових вод, що часто причиняє зсуви ґрунтів.
[ред.] Клімат
Помірно-континентальний з частими засухами та буревіями влітку та відлигами, мрякою взимку. Річна кількість опадів - 400 мм в рік. Агрокліматичні умови дозволяють вирощувати в передмістях Маріуполя теплолюбні сільськогосподарські культури с довгим вегетативним періодом (соняшник, баштан, виноград). Проте водних ресурсів в регіоні обмаль, тому для потреб населення та промисловості використовуються ставки та водосховища.
Напрямок вітру взимку головним чином східний, влітку - північний. Середня температура повітря у січні -5,2°С, липня +22,7°С. Кількість опадів - 450 мм щорічно. Абсолютний максимум температури повітря влітку - +40°С, мінімум - взимку -32°С.
[ред.] Екологія
Маріуполь займає перше місце в Україні по об`ємам викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами. В останні роки проблемами екології почали займатися провідні підприємства міста. За 15 останніх років промислові викиди таким чином знизилися майже в 2 рази.
[ред.] Влада та політика
У місті сформована міська рада, очолює яку міський голова. Місто традиційно підтримує ліві й проросійські політичні сили. На останніх парламентських виборах (2006) місто проголосувало за партію регіонів - 39,72 % голосів, СПУ - 20,38 % голосів, Блок Наталі Вітренко - 9,53 % голосів, КПУ - 3,29 % голосів.
[ред.] Економіка
[ред.] Промисловість
В Маріуполі є 56 промислових підприємств різних форм власності. Промисловість міста багатогалузева з переважанням важкої індустрії. Найбільші підприємства: Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, «Азовсталь», концерн «Азовмаш», Маріупольський морський торгівельний порт та інші.
[ред.] Транспорт
У місті є автобуси, тролейбуси, трамваї, маршрутні таксі. Маріуполь з`єднаний залізницею, морським транспортом та аеропортом з багатьма містами, портами та країнами світу.
[ред.] Будівництво
Переважає промислове будівництво. Масова забудова житлових кварталів у місті скінчилася у 80-х роках минулого сторіччя. Зараз будується головним чином комфортабельне житло. Будівельними установами міста за 9 місяців 2005 року виконаний об'єм підрядних будівельно-монтажних робіт на 304,4 млн. гривень. Міська частка за цим показником в загальнообласному - 22,1%.
[ред.] Зв'язок
У місті працюють усі провідні українські оператори мобільного зв’язку. В радянський час в місті працювало 10 АТС, в останній час додалося ще 6 цифрових АТС.
Дивись також:
- Поштові індекси Маріуполя (з адресою поштових відділень).
[ред.] Фінанси
Дохід бюджету міста у 2004 році склав 225 769,4 тис. грн., з них перераховано в державний бюджет України 83 332,0 тис. грн. Місто - один з найбільших донорів державного бюджету України (після Києва та Запоріжжя). Середня заробітна плата у 2005 році по місту – 1 262,04 грн. (250 доларів США) в місяць - одна з найбільших в країні. Середня пенсія у місті - 423,15 грн. Середньорічна чисельність штатних робітників 173 700 осіб. Фонд заробітної плати міста - 219,2 млн грн. у рік.
Борги підприємств міста по заробітній платі скоротилися за 2005 рік на 1,1% і становлять 5,1 млн. гривень. Об'єм наданих послуг за 9 місяців 2005 року - 860,4 млн. гривень, об'єм роздрібної торгівлі за той же термін - 838,7 млн. грн. Об'єм наданих послуг за 2004 рік - 805,6 млн. гривень. Підприємствами міста за 9 місяців 2005 року отримано позитивний фінансовий результат (прибуток) сумою 3,2 млрд. гривень, що на 23,6% більше торічного. Прямі іноземні інвестиції (на початок 2004 року) - 21,2 млн долл. США (42 долари США на 1 мешканця).
Кількість малих підприємств — 3 430 (68 на 10 тис. мешканців) на 2004 рік. Їх частка в загальному виробництві продукції та послуг — 1,8%. Кількість підприємств-експотерів — 108. Вартість загального експорту товарів Маріуполя — 2,1 млрд. долл. США.
[ред.] Культура
[ред.] Культурно-просвітницькі організації
- Театри:
- Донецький обласний російський драматичний театр. У 2003 році найстаріший театр області відсвяткував своє 125-річчя. У театрі працює талановитий колектив акторів, серед яких 2 народних та 2 заслужених артиста України. За внесок у духовне виховання регіону драмтеатр у 2000 році став лауреатом конкурсу "Золотий Скіф".
- Театр ляльок (створений у 1999 році).
- Кінотеатри:
- Буревісник
- імені Лукова
- Комсомолець
- Побєда ("Перемога")
- Савона
- Союз
- Ювілейний
- Палаци культури (разом з так званими клубами – всього 16 одиниць):
- Азовсталь
- Іскра
- Маркохім
- Металургів
- Міський палац культури
- Моряків
- Палац дитячого та юнацького мистецтва ("Будинок піонерів")
- Строїтель (Будівник)
- Виставкові зали, музеї:
- Маріупольський краєзнавчий музей
- Виставковий зал імені Куїнджі
- Музей етнографії (в минулому музей А.О. Жданова)
- Харбарбонд
- музейні зали промислових підприємств та їх підрозділів, установ та організацій міста тощо.
- Бібліотеки:
- Центральна імені В.Г. Короленка;
- Центральна дитяча імені М. Горького;
- Найстаріша бібліотека міста імені О.С. Серафимовича;
- а також: імені А.П. Гайдара, Гончара, М.С. Грушевського, Н.К. Крупської, Купріна, Лесі Українки, С.Я Маршака, П. Морозова, А.С. Новікова-Прибоя, О.С. Пушкіна, М.А. Свєтлова, І.С. Тургенєва, І.Я. Франко, Чехова, К.І. Чуковського, промислових підприємств, установ та організацій міста.
В передмістях міста на березі Азовського моря відкритий пам'ятник археології пізньонеолітичний родоплемінний могильник кінця III тисячоліття до нашої ери. Під час розкопок тут було знайдено більш ніж 120 скелетів. Рядом з ними знайдено кам'яні та кісткові знаряддя, буси, прикраси з мушлі молюсків, зубів тварин.
[ред.] Література та мистецтво
Творчі організації художників, об'єднання журналістів Маріуполя, літературне об'єднання "Азов'я" (з 1924 р., біля 100 членів) тощо. Твори маріупольських поетів та письменників: М.Берилова, О.Білоуса, Г.Мороза, О.Шапурми, О.Савченка, В.Кіора, Н.Харакоз, Л.Кірьякова, Л.Білозерової, П.Бессонова, О.Заруби написані українською, російською, грецькою мовами. Зараз в місті мешкає 10 членів Національної Спілки письменників України.
[ред.] Релігійні установи
- 11 церков Української Православної Церкви Московського Патріархату.
- 3 церкви Української Православної Церкви Київського Патріархату.
- 52 різні релігійні громади.
Місто прикрашає Свято-Микольський собор (Жовтневий район, Новоселівка) – в 1989 році була закладена нова будівля церкви в традиційному стилі російських православних церков. Зводилася вона на кошти парафіян. Освячена в 1991 році. У храмі перебувають дві великих святині - копія чудотворної ікони Божої Матері «Маріупольської»; і моці святителя Ігнатія Маріупольського. Щопонеділка (крім свят) у храмі відбувається водосвятний молебень перед іконою Пресвятої Богородиці «Всецариця», що допомагає при онкологічних захворюваннях. При храмі також діє дитяча недільна школа. Престольний день - 19 грудня.
Інші храми міста:
- Свято-Миколаївський Портовський (Приморський район) - довгий час на місці храму стояв хрест. Як прихід він з'явився у 1999 році. Новий храм побудований в 2001 році. Освячення робив надстоятель УПЦ - блаженнійший Володимир, митрополит Київський і всея України. Щочетверга (крім періоду Великого поста) у храмі відбувається водосвятный молебень із читанням акафіста святителю Миколі Чудотворцю. Престольний день - 22 травня,
- Святого архістратигу Михайла (Орджонікідзевский район) - відкритий в 1997 році. У храмі перебуває копія чудотворної ікони Божої Матері «Життєдайне Джерело». На честь цієї ікони освячений нижній храм. Щоп'ятниці й воскресіння перед цією іконою відбувається водосвятний молебень. На території храму встановлений пам'ятник митрополиту Ігнатію Маріупольському. Престольні дні - 21 листопада і п'ятниця Світлої седмиці (перша п'ятниця після Великодня),
- Свято-Преображенський ("Спаській"; Приморський район, Черемушки),
- Свято-Іллінський («Пророка Іллі» Іллічівський район),
- Свято-Успенський (Орджонікідзевський район),
- Святого князя Володимира (Орджонікідзевський район),
- Преподобного Амвросія Оптинського (Іллічівський район, Волонтерівка),
- Священомученіка Варлампія (Іллічівський район, Мирний),
- Великомученика Георгія (Іллічівський район, Сартана),
- Різдва Богородиці (Іллічівський район, Талаковка),
- Бориса та Глеба (Приморський район, селище Моряків, будується)
[ред.] Засоби масової інформації
Працює більш ніж 20 місцевих газет, у тому числі:
- "Приазовский рабочий"
- "Мариупольская жизнь"
- "Мариупольская неделя"
- "Ильичёвец" ("Іллічівець")
- "Азовсталец"
- "Азовский Моряк"
- "Азовский Машиноcтроитель" тощо
7 радіостанцій, 7 регіональних телевізійних компаній та каналів:
- Телекомпанія "Сигма"
- Телекомпанія "МТВ" ("Маріупольське телебачення")
- Телекомпанія "ТВ 7"
- Телекомпанія "Інтер-Маріуполь"
- Телекомпанія "Формат" тощо
Ретрансляція біля 15 загальноукраїнських каналів ("Інтер", "1+1", "СТБ", "НТН", "5 Канал", «ICTV», «Перший Національний», «Новий», ТРК «Україна» тощо).
[ред.] Туризм
Туристичний інтерес має головним чином узбережжя Азовського моря. Навколо міста протянулася смуга курортних селищ: Мелекіне, Урзуф, Ялта, Седове, Безіменне, Сопіне тощо. Працюють туристичні фірми ("Азов-Вояж", "Азовінтур" тощо).
Перші санаторії відчинені в місті у 1926 році. Вздовж моря тут на протязі 16 км протягнулася вузька смуга піщаних пляжів. Температура води улітку +22…+24°С. Тривалість купального сезону – 120 днів.
[ред.] Спорт
У вищій футбольній лізі України грає маріупольська команда "Іллічівець". Баскетбольний клуб "Азовмаш" – неодноразовий чемпіон України. Клуб водного поло «Іллічівець» - на протязі багатьох років – постійний чемпіон України. Вагомих успіхів отримала школа маріупольського боксу, греко-римської боротьби, художньої гімнастики тощо.
Спортивні споруди міста (всього – 585):
- стадіон "Іллічівець" (в минулому – «Новатор»)
- спорткомплекс "Азовсталь" (стадіон, манеж)
- стадіон "Азовець" (в минулому "Локомотив")
- спорткомплекс "Азовмаш" (спортивно-борцовий клуб «Гелікон»)
- спорткомплекс "Садко"
- спорткомплекс "Водник"
- плавбасейн "Нептун"
- шаховий клуб "Азовсталь"
- яхт-клуб «Азовсталь»
- водні станції «Маркохім», комбіната імені Ілліча, «Азовжелезобетон».
[ред.] Освіта
В місті 2 державних університети, 3 інститути, 2 академії, 6 технікумів, 4 колледжи. Працює 81 загальноосвітня установа, у тому числі 67 загальноосвітніх шкіл (вчаться 48 500 школярів), 2 гімназії, 3 ліцеї, 4 вечірні змінні школи, 3 інтернати, 2 приватні школи, 11 професійно-технічних установ (6 274 учнів), 94 дитячих дошкільних установ (12 700 дітей).
[ред.] Громадські об'єднання
Біля 300 громадських об'єднань, у тому числі 22 профспілкові організації, представництва біля 40 політичних партій, 16 молодіжних, 4 жіночих організацій, 37 об'єднань ветеранів та інвалідів, 134 національно-культурні громади.
- Генеральне консульство Республіки Греція у Маріуполі.
- Генеральне консульство Республіки Кіпр у Маріуполі.
[ред.] Охорона здоров'я
70 лікувальних, лікувально-оздоровчих та медичних установ - лікарні, поліклініки, санепідстанції, станція переливання крові, станція швидкої та невідкладної медичної допомоги, санаторії, санаторії-профілакторії, обласний центр соціального обслуговування пенсіонерів та інвалідів, міські центри: гастроентерологічний, торакальної хірургії, кровотеч, панкреатичний, мікрохірургії ока. Центральна басейнова лікарня на водному транспорті тощо.
[ред.] Відомі маріупольці
- Дмитро Айналов - мистецтвознавець;
- Сергій Балтача - український футболіст
- Віктор Бар'яхтар - український фізик, академік НАНУ
- Дмитро Бобишев - російський поет
- Володимир Бойко - герой України, голова правління Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча.
- Сергій Войченко - білоруський фотохудожник
- Горбань Г.Я. - герой Соц.Праці, сталевар "Азовсталі";
- Андрій Жданов - радянський партійний керівник, секретар ЦК ВКП(б) з ідеології у повоєнні роки;
- Геннадій Іванов - кінорежисер
- Ігнатій (Хазадинов) — грецький митрополит, під його керівництвом греки переселились у Маріуполь.
- Анатолій Кіфішин - шумеролог, розшифрував надписи з Кам'яної могили
- Андрій Козлов - телевізійний продюсер, гравець "Що, де, коли"
- Людмила Коваленко - українська письменниця
- Фелікс Крівін - російський письменник
- Архип Куїнджi - художник-пейзажист, дійсний член Академії мистецтв;
- Макар Мазай - відомий сталевар заводу ім. Ілліча, що встановив світові рекорди з виробку сталі;
- Геннадій Мацука - український біолог, академік НАНУ
- В'ячеслав Олійник - борець, олімпійський чемпіон
- Василь Пічул - кінорежисер, фільм "Маленькая Вера" (зйомки здійснювалися у Маріуполі)
- Гавриїл Попов - мер Москви (1990-1992)
- Олександр Сахаров (Alexander Sakharoff) - балетний танцівник, викладач та хореограф
- Петро Шелест - перший секретар ЦК КПУ, працював начальником цеху ММК
- Георгій Челпанов - вчений-філософ, професор Московського університету, який заснував у 1912 році у Москві інститут психології;
- Віктор Чукарін - український гімнаст, олімпійський чемпіон
- Юрій Хотлубей - мер Маріуполя
[ред.] Назви міста іншими мовами
- Російською: Мариуполь
- Англійською та німецькою: Mariupol (Mariupol')
- Французькою: Marioupol
- Японською: マリウーポリ
- Китайською: 马里乌波尔
- Білоруською: Марыупаль
- Грецька: Μαριούπολης
Неправильні назви українською: Мариуполь, Маріупіль, Мариупіль.
[ред.] Статті про Маріуполь
|
|
[ред.] Посилання
- Влада
- Міська рада: www.marsovet.org.ua
- Підприємства
- Засоби масової інформації
- Суспільство
- Соціальна сфера
- Спорт
- Різне
Використовувалися матеріали Маріупольських міських сайтів, Маріупольської міської ради, Маріупольського краєзнавчого музею, Прес-центру ВАТ "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча", Центрального виборчого комітету України, Верховної Ради України, результатів Всеукраїнського перепису населення (2001) тощо.
 |
|||
|---|---|---|---|
| Райони | Амвросіївський · Артемівський · Великоновосілківський · Волноваський · Володарський · Добропільський · Костянтинівський · Красноармійський · Краснолиманський · Мар'їнський · Новоазовський · Олександрівський · Першотравневий · Слов'янський · Старобешівський · Тельманівський · Шахтарський · Ясинуватський | ||
| Міста обласного значення | Авдіївка · Артемівськ · Вугледар · Горлівка · Дебальцеве · Дзержинськ · Димитров · Добропілля · Докучаєвськ · Донецьк · Дружківка · Єнакієве · Жданівка · Кіровське · Костянтинівка · Краматорськ · Красний Лиман · Красноармійськ · Лиман · Макіївка · Маріуполь · Новогродівка · Селидове · Слов'янськ · Сніжне · Торез · Харцизьк · Шахтарськ · Ясинувата | ||
