Петро (апостол)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Апостол Петро (попереднє ім'я Симон, помер бл. 64 в Римі) - один з 12 апостолів Ісуса Христа, брат Андрія, син Іони з Віфсаїди, був одружений, мав дітей, займався рибальством і був старшим братом Андрія Первозванного, який і привів його до Господа. Тоді ж він був названий символічним ім'ям Петро, що грецькою означає - камінь (сирійською його звали Кифа - тобто скеля). Згодом Господь звернувся до Апостола зі словами: "Блаженний ти, Симоне, сину Іонин, бо не тіло і кров тобі оце явили, але мій небесний Отець. І кажу Я тобі, що ти скеля, і на скелі оцій побудую я Церкву Свою, - і сили пекельні не переможуть її".
| Апостол Петро | |
|---|---|
| В миру: | |
| Народжений | дата народження невідома традиційно Віфсаїда |
| Початок понтифікату | 30? |
| Інтронізація: | |
| Кінець понтифікату' | 64 або 67 |
| Попередник: | |
| Наступник: | Лін |
| Портали: Історія | |
Свдченням того, що Господь уподобив собі Петра було те, що Христос відвідав його дім і зцілив близьких удостоїв Апостола бути свідком Святої Божественної слави на горі Фавор і страждань в Гефсиманському саду. Незважаючи на свою любов до Ісуса Христа, Апостол Петро через свою людську слабкість тричі відрікався від Божественного Учителя. Але згодом гірко розкаявся в цьому, був прощений і, саме йому першому серед учнів Господь явився після свого воскресіння.
Після зішестя Святого Духа на апостолів Петро палко проповідував у храмах віру в Ісуса Христа, Божою благодаттю зцілював немічних і калік. Побував з проповідями в Єрусалимі, Самарії, Лідді, Йоппії, Кесарії, Антіохії, інших містах Малої Азії. Кілька разів його садовили до в'язниці, але Ангел Господній чудесним чином звільняв Апостола. І врешті решт той прибув до Риму де викрив волхва Симона й навернув до християнства двох дружин Нерона. Останній наказав стратити Петра 29 червня 67 р., розіп'явши на хресті вниз головою (про це попросив сам Апостол, щоб підкреслити різницю своїх мук і страждань Божественного Учителя). Похований Апостол Петро був у Римі святим Климентом, а над його гробницею згодом було збудовано чудесний храм.
[ред.] Петрів піст і Свято Петра
Після закінчення Петрового посту - 12.07 в народі святкували Петра й Павла або просто "Петра". До свята прибирали садибу, підбілювали та підфарбовували хату, вішали чисті рушники. До церковної служби йшли з квітами й віночками, окрасою яких були червоні маки. Ритуальною стравою були так звані мандрики. Випікали ці коржики із пшеничного тіста, зібраних під час Петрівки сколотин та перевареної сироватки, а також додавали сир та яйця. Назву пиріжків у народі пов'язували з легендою про мандрування світом Апостолів Петра й Павла у яких зозуля вкрала одного "мандрика" і за це її Бог покарав - саме о цій порі вона перестає кувати. Ще люди з цього приводу казали, що зозуля "мандриком подавилася", але якщо її кування чути було й після Петра, то це вважали на нещастя.
До свята Петра господині намагалися зробити перші зажинки ячменю з нового врожаю і потім освятити в церкві обрядовий хліб хоча б і зерно ще було не зовсім доспіле.
В Карпатах та Прикарпатті пастухи влаштовували свято на вигонах та полонинах: пекли мандрики, веселились, змагались, танцювали. Проводили обряд "копання Петра", коли викопували в землі по периметру квадратну канаву (куди, сівши, можна було опустити ноги), а всередині на траві накривали "стіл" з наїдками. Співали пісень:
А на Петра вода тепла,
Лиш би ся купати,
Ой на Петра личко біле,
Лиш би цілувати! (За В. Скуратівським)
В деяких регіонах молодь влаштовувала ритуальні гойдалки в лісі чи гаю:
Ой у лісі на кленку, на кленку,
Там повісив той Андрій гойдалку...
(За В. Борисенко)
Хоча основний леймотив свята становив початок жнив до яких в Україні приступали після Івана Купала. Та й означені святі за народною уявою були перш за все хліборобами:
Святий Петро за плугом ходить,
Святий Павло волоньки водить...
(За О. Воропаєм)
У жнива казали, що святі апостоли спостерігали за людьми, а потім, порадившись з Богом, " парували" людей: ледачій дівці - роботящого хлопця, а роботящій - лежня, бо якщо навпаки, то ледарі з голоду помруть. А ще люди вірили, що святий Петро носить ключі від раю і має силу впускати туди благочестивих людей (хто батька і матір шанує, щосуботи купається і поважає святу п'ятницю).
Християнська церква в цей день вшановує святих первоверховних Апостолів Петра й Павла. Це свято було встановлене ще в апостольські часи, а з ІV ст. набуло повсюдного поширення. На честь святих, починаючи з часів Константина Великого будувалося багато храмів та називалися поселення (Петропавлівка, Петропавловська тощо).
| Дванадцять апостолів |
|---|
|
Андрій | Варфоломій | Яків | Яків Алфеїв | Іван | Іуда Іскаріот | Матвій | Маттій | Петро | Симон Кананіт | Тадей | Пилип | Хома |
|
Папи Римські Петро • Лін • Анакліт • Климент I • Еварист • Олександр I • Сікст I • Телесфор • Гігін • Пій I • Анікет • Сотер • Елевтерій • Віктор I • Зеферин • Калікст I • Урбан I • Понтіан • Антер • Фабіан • Корнелій • Луцій I • Стефан I • Сікст II • Діонісій • Фелікс I • Євтихій • Гай • Марцелін • Марцел I • Євсевій • Мильтіад • Сільвестр I • Марк • Юлій I • Ліберій • Дамасій I • Сиріцій • Анастасій I • Инокентій I • Зосима • Боніфацій I • Целестін I • Сікст III • Лев I • Гіларій • Сімпліцій • Фелікс III (II) • Геласій I • Анастасій II • Симах • Гормізд • Іоанн I • Фелікс IV (III) • Боніфацій II • Іоанн II • Агапіт I • Сільверій • Вігілій • Пелагій I • Іоанн III • Бенедикт I • Пелагій II • Григорій I • Сабініан • Боніфацій III • Боніфацій IV • Адеодат I • Боніфацій V • Гонорій I • Северин • Іоанн IV • Теодор I • Мартин I • Євгеній I • Віталій • Адеодат II • Домн • Агафон • Лев II • Бенедикт II • Іоанн V • Конон • Сергій I • Іоанн VI • Іоанн VII • Сизиній • Костянтин • Григорій II • Григорій III • Захарій • Стефан II • Стефан II (III) • Павло I • Стефан III (IV) • Адріан I • Лев III • Стефан IV (V) • Пасхалій I • Євгеній II • Валентин • Григорій IV • Сергій II • Лев IV • Бенедикт III • Миколай I • Адріан II • Іоанн VIII • Марин I • Адріан III • Стефан V (VI) • Формоз • Боніфацій VI • Стефан VI (VII) • Роман • Теодор II • Іоанн IX • Бенедикт IV • Лев V • Сергій III • Анастасій III • Ландон • Іоанн X • Лев VI • Стефан VII (VIII) • Іоанн XI • Лев VII • Стефан VIII (IX) • Марин II • Агапіт II • Іоанн XII • Лев VIII • Бенедикт V • Іоанн XIII • Бенедикт VI • Бенедикт VII • Іоанн XIV • Іоанн XV • Григорій V • Сильвестр II • Іоанн XVII • Іоанн XVIII • Сергій IV • Бенедикт VIII • Іоанн XIX • Бенедикт IX • Сильвестр III • Бенедикт IX • Григорій VI • Климент II • Бенедикт IX • Дамасій II • Лев IX • Віктор II • Стефан IX (X) • Ніколас II • Олександр II • Григорій VII • Віктор III • Урбан II • Пасхалій II • Геласій II • Калікст II • Гонорій II • Іннокентій II • Целестин II • Луцій II • Євгеній III • Анастасій IV • Адріан IV • Олександр III • Луцій III • Урбан III • Григорій VIII • Климент III • Целестин III • Іннокентій III • Гонорій III • Григорій IX • Целестин IV • Іннокентій IV • Олександр IV • Урбан IV • Климент IV • Григорій Х • Іннокентій V • Адріан V • Іоанн XXI • Миколай III • Мартин IV • Гонорій IV • Миколай IV • Целестин V • Боніфацій VIII • Бенедикт XI • Климент V • Іоанн XXII • Бенедикт XII • Климент VI • Іннокентій VI • Урбан V • Григорій XI • Урбан VI • Боніфацій IX • Іннокентій VII • Григорій XII • Мартин V • Євгеній IV • Миколай V • Калікст III • Пій II • Павло II • Сікст IV • Іннокентій VIII • Олександр VI • Пій III • Юлій II • Лев X • Адріан VI • Климент VII • Павло III • Юлій III • Марцел II • Павло IV • Пій IV • Пій V • Григорій XIII • Сікст V • Урбан VII • Григорій XIV • Іннокентій IX • Климент VIII • Лев XI • Павло V • Григорій XV • Урбан VIII • Іннокентій X • Олександр VII • Климент IX • Климент X • Іннокентій XI • Олександр VIII • Іннокентій XII • Климент XI • Іннокентій XIII • Бенедикт XIII• Климент XII • Бенедикт XIV • Климент XIII • Климент XIV • Пій VI • Пій VII • Лев XII • Пій VIII • Григорій XVI • Пій IX • Лев XIII • Пій X • Бенедикт XV • Пій XI • Пій XII • Іоанн XXIII • Павло VI • Іван Павло І • Іван Павло II • Бенедикт XVI
|
