Ісус Христос

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ісус Христос (євр. ישוע, скор. ישו, Єшуа Мошіях, грец. Ἰησοῦς Χριστός; Ісус з Назарету) (4 до н. е. Віфлеєм — 31 або 33 н. е. Єрусалим) - одна з центральних фігур у християнстві, син єдиного Бога, за вченням загальновизнаного християнства, одна з трьох осіб Святої Тройці, Спаситель або Відкупитель людства з ярма гріха. Месія в іудейському розумінні. Іван Богослов називає Його Божим Словом. Ім'я Ісус походить з грецької мови Іесоус, що в свою чергу є транслітерацією з єврейської Єшуа, або Йошуа, або ще Єгошуа і означає "Єгова є спасінням". ^[1] ^[2]

Похвала від пастухів, Ґерард ван Гонтгорст , 17те cт.

Зміст

1 Пророцтва
2 Різдво у Віфлеємі
3 Служіння, учні, дивовижні діла та Нагорна Проповідь
4 Розп'яття та Самопожертва Христа
5 Воскресіння та Вознесіння
6 Другий Прихід та Судний День
7 Історичні Свідоцтва
8 Як виглядав Ісус Христос?
9 Постать Христа в різних віровченнях
10 Дивись теж
11 Посилання

[ред.] Пророцтва

Про Його народження, прихід та розп'яття пророкували та заповідали Мойсей та Старозавітні пророки. В Старому Заповіті - близько 300 пророцтв про перше пришестя Христа і близько 500 про другий прихід, всі написані сотні років до Його Різдва. П'ята книга Мойсея (Повторення Закону), авторство якої традиційно приписуєтся Мойсею (що жив і творив між 1500 і 1300 рр. до народження Христа) містить далекосяжне пророцтво про Христа Месію: "Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в уста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу. І станеться, кожен, хто не слухатиме слів Моїх, що Той Пророк говоритиме Моїм Ім'ям, Я покараю того." (Повт. Зак. 18:18-19). Пізніше, наприкінці 8 ст. до народження Христа, за царювання Єзекії пророк Ісая знову провіщав про Нього: "Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його вдарив поразами й мучив...А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено! Усі ми блудили, немов ті овечки, розпорошились кожен на власну дорогу, і на Нього Господь поклав гріх усіх нас!" (Ісаї 53:4-6). Потім Пророк Захарій, що жив і пророкував в Єрусалимі у 520 - 518 до Різдва Христового, за царювання Дарія, теж предвіщав про розп'яття Христа: "І будуть дивитись на Мене, Кого прокололи, і будуть за Ним голосити, як голоситься за одинцем, і гірко заплачуть за Ним, як плачуть за первенцем." (Зах. 12:10).

[ред.] Різдво у Віфлеємі

Ісус народився від Діви Марії, яка не знала чоловіка, через Духа Святого. З Марією одружився Йосип з царського роду Давида. Виявивши, що вона вагітна, хотів таємно відпустити (по закону Мойсея блуд карався побиттям камінням), але вночі йому явився ангел і сказав "... не бійся прийняти Марію, дружину твою, бо Народившийся в ній є від Духa Святого". Йосип послухався. Месія Ісус народився в яслах у Віфлеємі, в Юдеї, як предвіщав пророк Михей (Мих 5:2), за часів правління юдейського царя Ірода і римського імператора Августа що правив у 27 до н.е - 14 рр. н.е. Малюка назвали Ісусом, як заповідав ангел. Ісус до 30 років був на послуху батьків і жив разом з ними в Назареті у Галілеї. Тому Його часто називають Ісус Назарянин.

Мати Ісуса Христа, по непорочному зачатті і народженні Ісуса, народила з Йосипом Якова, Симона, Йосипа та Юду (які згадуются в Матвія 13:57). Один з них відомий як Яків Праведний, був першим Єрусалимським єпископом і вважаєтся автором Соборного Послання Святого Апостола Якова в Новому Заповіті. Інший ймовірно є автором короткого новозавітнього Соборного Послання Святого Апостола Юди.

"Воскресіння Лазаря", Ян Матейко

[ред.] Служіння, учні, дивовижні діла та Нагорна Проповідь

З цього часу почалося Його служіння. Він прийняв водне хрещення від Іоана Хрестителя і оселився в Капернаумі на березі Генісаретського озера (що у північній частині сучасної держави Ізраїль). Був 40 днів у пості в пустелі де був спокушуваний від диявола, але устояв. Зібрав 12 учнів (Cимон Петро і його брат Андрій, Яків син Зеведеїв та його брат Іван, Пилип і Варфоломій, Хома й митник Матвій, Яків син Алфеїв, Тадей, Симон Кананіт, та Юда Іскаріот, що й видав Його і котрого замінив Маттій). В Об'явленні Івана говорится що 12 учнів Христа судитимуть 12 племен Ізраїля. Ці ж 12 апостолів розповсюдили Благу вість про Христа по землі (один з них Андрій проповідував в Скифії (теренах України). Ісус Христос учив народ, преобразився на горі Табор, зціляв хворих, виганяв бісів, воскресив Лазаря.

Нагорна Проповідь Христа, Карл Гайнріх Блох, 19те cт.

Нагорна Проповідь Ісуса Христа заклала основи християнського вчення з його двома найбільш важливими постановами - любові до Бога і ближнього як самого себе. В Нагорній Проповіді Ісус закликав до прощення і любові щодо ворогів: "Ви чули, що сказано: Люби свого ближнього, і ненавидь свого ворога. А Я вам кажу: Любіть ворогів своїх, благословляйте тих, хто вас проклинає, творіть добро тим, хто ненавидить вас, і моліться за тих, хто вас переслідує." (Матвія 5:43-44). В Нагорній Проповіді Ісус теж промовив знамениті 9 Блаженств (Матвія 5:1-12).

Перед смертю Ісус Христос заповів своєму ученику Петру що на ньому Він збудує Церкву й ворота пекельні її не подолають (Матвія, 16:13-20) а також ствердив, що "Небо і земля минуться, а слова мої не минуться" (Матвія 24:35).

[ред.] Розп'яття та Самопожертва Христа

Правляча церква (юдеї) від заздрощів хотіла вбити Його, але не знаходила в Ньому вини. Один з його учнів Юда Іскаріот за 30 срібних зрадив Його (деякі течії вважають, що він носив при Христі касу і крав з неї. Свій гріх Іуда не сповідав, тому мав доступ сатани й загинув- його гріх не простився).

Понтій Пилат та полоненний Ісус перед юрбою євреїв (Чізері Антоніо)

Ісуса схопили й били. Понтій Пілат, хоча й не знайшов вини, вирішив розіп'яти Ісуса на вимогу народу. Ісус Христос був розп'ятий на горі Голгофі між двома розбійниками, під час правління римського імператора Тиверія (26 - 37 н.е.). Кості залишилися цілі, похований був у гробі багатого. Смерть Ісуса Христа супроводжувалась надприродніми ознаками, як пише Євангеліє: "А Ісус знову голосом гучним іскрикнув, і духа віддав...І ось завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу, і земля потряслася, і зачали розпадатися скелі, і повідкривались гроби, і повставало багато тіл спочилих святих, а з гробів повиходивши, по Його воскресенні, до міста святого ввійшли, і багатьом із'явились. А сотник та ті, що Ісуса з ним стерегли, як землетруса побачили, і те, що там сталося, налякалися дуже й казали: Він був справді Син Божий!" (Матвія 27:50-54).

Ісус Христос несе Хреста, Ель Ґреко - Доменікос Теотокопулос, 16те cт.

Завдяки жертвенній смерті Ісуса Христа кожна людина отримала можливість спасіння - вірою в те, що Ісус Христос - Син Божий, як Святий Агнець, постраждав та вмер за гріхи людей. Раніше вибранним народом Божим був Ізраїль, самопожертва Христа відкрила двері спасіння і святості поганам. Таким чином, розп'яття Христа вважаєтся перемогою над владою гріха і диявола, який через гріх мав владу над грішниками. Через святе таїнство причастя, церква причащає усіх вірних християн освяченими дарами - тілом та кров'ю Ісуса Христа для очищення від гріха. Коли в старозавітні часи людина очищувалася від гріха принесенням жертви у храмі, то з приходом і розп'яттям Христа людина отримує оправдання і очищення від гріха вірою у викуплення Кров'ю Христа.

[ред.] Воскресіння та Вознесіння

Ісус Христос воскрес на третій день. Євангелист Матвій описує це так: Як минула ж субота, на світанку дня першого в тижні, прийшла Марія Магдалина та інша Марія побачити гріб. І великий ось ставсь землетрус, бо зійшов із неба Ангол Господній, і, приступивши, відвалив від гробу каменя, та й сів на ньому. Його ж постать була, як та блискавка, а шати його були білі, як сніг. І від страху перед ним затряслася сторожа, та й стала, як мертва. А Ангол озвався й промовив жінкам: Не лякайтеся, бо я знаю, що Ісуса розп'ятого це ви шукаєте. Нема Його тут, бо воскрес, як сказав. Підійдіть, подивіться на місце, де знаходився Він. Ідіть же хутко, і скажіть Його учням, що воскрес Він із мертвих, і ото випереджує вас в Галілеї, там Його ви побачите. Ось, вам я звістив! І пішли вони хутко від гробу, зо страхом і великою радістю, і побігли, щоб учнів Його сповістити. Аж ось перестрів їх Ісус і сказав: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги і вклонились Йому до землі. Промовляє тоді їм Ісус: Не лякайтесь! Ідіть, повідомте братів Моїх, нехай вони йдуть у Галілею, там побачать Мене!" (Матвія 28:1-10). По тому воскреслий Ісус явився учням в Галілеї кажучи: "Дана Мені всяка влада на небі й на землі. Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа." (Матвія 28:18-20) - веліючи їм проповідувати слово Його усьому світу. По 40 днях Ісус вознісся на небо на очах учнів обіцяючи повернутися таким же способом.

Євангелист Марко описує з'явлення Христа по воскресінні та Його Вознесіння в настуний спосіб: "Нарешті, Він з'явився Одинадцятьом, як сиділи вони при столі, і докоряв їм за недовірство їхнє та твердосердя, що вони не йняли віри тим, хто воскреслого бачив Його. І казав Він до них: Ідіть по цілому світові, та всьому створінню Євангелію проповідуйте! Хто увірує й охриститься, буде спасений, а хто не ввірує засуджений буде. А тих, хто ввірує, супроводити будуть ознаки такі: у Ім'я Моє демонів будуть вигонити, говоритимуть мовами новими, братимуть змій; а коли смертодійне що вип'ють, не буде їм шкодити; кластимуть руки на хворих, і добре їм буде! Господь же Ісус, по розмові із ними, вознісся на небо, і сів по Божій правиці." (Марка 16:14-20)

Дії Святих Апостолів говорять, що під час Вознесіння Христа, присутнім учням з'явились два мужі в білій ожежі, без сумніву ангели: І, прорікши оце, як дивились вони, Він угору возноситись став, а хмара забрала Його сперед їхніх очей...А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось стали при них, та й сказали: Галілейські мужі, чого стоїте й задивляєтесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!" (Дії 1:9-11).

Остання Вечеря, полотно Леонардо да Вінчі

[ред.] Другий Прихід та Судний День

Друге пришестя означає кінець світу і буде для того, щоб забрати церкву і судити світ. Часу пришестя не знає ніхто крім Бога-Отця Мар.13:32 "Про день же той, чи час, ніхто не знає, ні Ангели небесні, ні Син, але тільки Отець". Про Його другий прихід пиш Іван Богослов в Об'явленні: "Ото Він із хмарами йде, і побачить Його кожне око, і ті, що Його прокололи були, і всі племена землі будуть плакати за Ним. Так, амінь! Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!" (Об'явл. 1:7-8) повторюючи в останній голові Об'явлення: "Ото, незабаром приходжу, і зо Мною заплата Моя, щоб кожному віддати згідно з ділами його." (Обяв 22:12)

Щодо Свого другого приходу та ознаки цього Сам Ісус говорив наступне: А коли скажуть вам: Ось Він у пустині не виходьте, Ось Він у криївках не вірте! Бо як блискавка та вибігає зо сходу, і з'являється аж до заходу, так буде і прихід Сина Людського. Бо де труп, там зберуться орли. І зараз, по скорботі тих днів, сонце затьмиться, і місяць не дасть свого світла, і зорі попадають з неба, і сили небесні порушаться. І того часу на небі з'явиться знак Сина Людського, і тоді заголосять всі земні племена, і побачать вони Сина Людського, що йтиме на хмарах небесних із великою потугою й славою. І пошле Анголів Своїх Він із голосним сурмовим гуком, і зберуть Його вибраних від вітрів чотирьох, від кінців неба аж до кінців його. Від дерева ж фіґового навчіться прикладу: коли віття його вже розпукується, і кинеться листя, то ви знаєте, що близько вже літо. Так і ви: коли все це побачите, знайте, що близько, під дверима!" (Матвія 24:26-33).

Ісус теж засвідчив, що наприкінці світу з'явится багато фальшивих пророків, які намагатимутся звести при можливості й вибраних. Апостол Павло, котрому Христос явився по дорозі в Дамаск і веліючи благовістити Його Євангелію, настановляв Солунян не жахатися предчасно щоби не бути легко зведеним, бо перед приходом Христа з'явится відступник - Антихрист, що видаватиме себе за Бога: "Благаємо ж, браття, ми вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа й нашого згромадження до Нього, щоб ви не хвилювалися зараз умом та не жахались ані через духа, ані через слово, ані через листа, що він ніби від нас, ніби вже настав день Господній. Хай ніхто жадним способом вас не зведе! Бо той день не настане, аж перше прийде відступлення, і виявиться беззаконник, призначений на погибіль, що противиться та несеться над усе, зване Богом чи святощами, так що в Божому храмі він сяде, як Бог, і за Бога себе видаватиме." (2 Послання Св Ап. Павла до Солунян 2:1-4)

[ред.] Історичні Свідоцтва

Єврейський історик 1-го століття Йосип Флавій пише коротоко про Христа та Івана Христителя у своїй книзі Єврейські Старожитності (анг.: Antiquities of the Jews) опублікованій бл 93 по Христі. IЦе одне з найраніших історичних свідоцтв про Христа нехристиянським автором. В цій книзі Флавій детально описує зруйнування Єрусалимського Храму бл. 70 р. по Хр., про що провіщав Христос 40 років до цього.

Знаменитий уривок Флавія про Христа звучить так (Єврейські Старожитності, Книга XVIII.III.3, написана бл. 93 по Хр.):

"Тепер, в ці часи була розумна людина, Ісус, якщо це буде законно називати його людиною, бо Він був чинитилем чудних діл, учителем таких людей котрі слухають правду з задоволенням. Він повів за Собою як і багато євреїв так і багато з поган. Він був Христом; і коли Пилат, за радою головних серед нас, засудив Його на хрест, ті що любили Його зпочатку не залишили Його, бо Він з'явився їм знову живим на третій день, як святі пророки предвістили ці і тисячу інших чудних речей про Нього; і плем'я християн, названих так від Нього, не щезло до сьогодні."

[ред.] Як виглядав Ісус Христос?

На погляд світської історії щодо того, як виглядав Ісус, дуже вплинуло кілька факторів. Одних із них — культура самої країни, інший — епоха, в яку було створено художній твір. Протягом століть такі видатні майстри, як Мікеланджело, Рембрант і Рубенс, приділяли надзвичайно велику увагу зовнішності Христа. Власне їхні роботи, які часто включали елементи символізму та містицизму, значно вплинули на те, як люди здебільшого уявляють собі Ісуса.

[ред.] Що говорить світська історія

У творах мистецтва до часів римського імператора Константина (280 — 337 н.е.), Ісус часто зображався як молодий "Добрий Пастир" з кучерявим волоссям, яке було або довгим, або коротким. Але образ Доброго Пастиря можна віднайти у язичницькому грецькому архаїчному та єгипетському мистецтві.^[3]

З часом язичницький вплив став ще виразнішим. Ісуса можна було легко ототочжнити з відомими божествами середземноморського регіону, особливо з Геліосом (Аполлоном), богом сонця, чий німб пізніше перейшов до Ісуса, а тоді до й до "святих". У мавзолеї, під собором святого Петра в Римі, Ісус зображений як Аполлон, що їде по небу на запряженій кіньми сонячній колісниці.

В одному документі з XIII століття, який ниби є листом певного Публія Лентула до Римського сенату, дається опис зовнішності Ісуса. Там говориться, що він "мав волосся кольору неспілого лісового горіха (світло-русяве), що було гладким майже до рівня вух, а далі спадало трохи темнішими й блискучішими локонами нижче плечей; проділ посередині... носив недовгу роздвоєну бороду тако ж кольору, як і волосся... мав сірі... чисті очі".^[4]

Згодом цей недостовірний портрет вплинув на багатьох митців. "Кожна епоха створювала образ Христа, який їй був до вподоби"^[5]. І це можна сказати не лише про кожну епоху, але й про різні раси та релігії. У творах релігійного мистецтва місіонерів Африки, Південної та Північної Америки й Азії зображаується довговолосий Христос західного світу; але деколи йому надаються місцеві риси.

Проте, образ немічного, меланхолічного Христа з німбом на голові, довгим волоссям й жіночими рисами —яким він часто змальовується у творах містецтва — не є точним.

[ред.] Як Біблія зображає Ісуса

Колір Ісусового обличчя та його риси були семітські, оскільки він успадкував їх від своєї матері Марії, яка була єврейкою. Отож, він мав колір обличчя та риси, звичайні для євреїв того часу. Навіть серед своїх апостолів Ісус, очевидно, не дуже вирізнявся фізично, оскільки Юді довелось видати його ворогам за допомогою поцілунку. Тож Ісус міг дійсно змішатися з натовпом. Принаймні одного разу він ішов з Галілеї до Єрусалима ніким не пізнаний.^[6]

А проте, дехто вважає, що Ісус мав бути слабким, бо потребував допомоги нести знаряддя своєї страти, як також помер першим із трьох розп'ятих чоловіків. Однак, на відміну від традиції, Біблія не змальовує Ісуса слабким чи з жіночими рисами.

Більшість із 30 років свого життя він провів за теслярством, а це не була робота для тендітної або слабкої людини, особливо у ті часи, коли не існувало сучасних верстатів, що полешгують працю.^[7] До того ж Ісус повиганяв із храму волів та овець і поперекидав столи міняльникам грошей^[8]. Це теж вказує, що він був мужнім і фізично сильним чоловіком.

Оскільки перед стратою Ісус зазнав фізичного та морального насилля з рук євреїв та римлян, а також брак води, їжі та сну теж посприяли його загальному знесиленню. Отже фізичний стана Ісуса ще до розп'яття був уже дуже поганим, а можливо, навіть критичним.

[ред.] Чи важливо як він виглядав?

"Слід зберегти силу неповторного та яскравого образу Ісуса Христа", — архієпископ Турина, охоронець Туринської плащаниці, яка викликає стільки суперечок.

Проте в Божому Слові навмисно не згадуються такі "яскраві" подробиці щодо зовнішності Ісуса. Бо вони відвертали б увагу від самого вчення Ісуса та його місії і до того ж стали б підставою для створення ідола Ісуса. Наголошувати на Ісусовій зовнішності за відстутності будь-яких згадок про неї у натхненних Євангеліях означає опиратися самому їхньому духу. По суті, Ісус уже більше навіть і не подібний на людину.

[ред.] Постать Христа в різних віровченнях

Є течії (Свідки Єгови), які стверджують, Ісус не є Богом а лише Його Син, відкидаючи таким чином догмат про Трійцю.

Для мусульман Ісус (Іса) є тільки пророк. Він згадується в їхній книзі коран. За величиною, Ісус менший за Мухамеда, згідно з вченням корану. Мусульмани відкидають тезу про те, що Ісус Христос є Сином Бога. Тоді як улюблений учень Христа Іван чітко проголошує в Новому Заповіті: Кожен, хто відрікається Сина, не має Отця; хто визнає Сина, той має Отця. (1 Посл. Св. Ап. Івана 2:23)

Ортодоксальні євреї, на протязі часу проповіді Ісуса Христа визнавали Його, як пророка і вчителя, але Ісус очікував визнання Його, як Христа (гебр. Месія; укр. Помазанець). Після розіп'яття і до сьогоднішнього дня, ортодоксальні євреї не називають навіть Його ім'я, але кажуть: "Та людина". Талмуд містить ряд зневаг в стосунку до Христа. Багато відомих євреїв прийняло християнську віру і визнало божественість Христа. Серед найбільш відомих сучасних єврейських конвертитів у християнство англійський прем'єр міністр Бенджамін Дізраелі.