Пірін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Найвища гора Піріну -- Віхрен

Пірін - гірська система в Болгарії, є частиною Ріло-Родопського гірського масиву. Найвища гора Віхрен (2914 м.). Стара римська назва масиву -- Орбелус, тобто білосніжний. Традиційно вважається, що сучасна назва походить від слов'янського бога Перун (Перін), повелителя блискавок та грому. Проте наукові дослідження вказують, що назви Пірін й Перун співпадають випадково, а слово Пірін походить від тракійського “перінтос”, що означає скеля.

[ред.] Розташування й границі

Пірін є другим за висотою гірським пасмом в Болгарії після Ріли (2925 м), а серед європейських гір займає шосте місце. Пірін є порівняно невеликою гірською системою із площею 2585 кв. км. Середня висота - 1033 метри. Пірін розташований в південнозахідній частині країни між долинами рік Струма и Места, между 41,2 и 41,9 градуса північної широти. На півночі границя з масивом Ріла проходить по сідловині Предел (1142 м), а на півдні - по Парильськії сідловині (1170 м), яка відділяє Пірін від гірського району Славянка. Відстань між цими двома точками з північного заходу на південний схід складає 60 км. На схід розташовані гори Родопи, а на захід - Влахината, Малешевські й Огражданські гори.

[ред.] Геологія та рельєф

За геологічною структурою Пірін складається з гранітного ядра (загальною поверхнею 62%) вкритого древніми метаморфічними породами. Сформувався в третичний період, чергуючи часи росту із відносно спокійними періодами. Оледеніння відбувалося на початку четвертичного періоду. Вважається, що було навіть два періоди оледеніння, під час яких нижня лінія льоду досягала 2,200-2,300 м. Ці оледеніння прозвели до часткового руйнування гранітних піків і поступово сформували альпійські хребти, моренні поля та вертикальні стіни, що обриваються униз. Під час цього періоду гранітні піки зменшилися і поступилися теперешнім найвищим мармуровим пікам, завдяки особливостям льодової ерозії мармуру. В ложах льодовиків залишилися числені гірські озера.