Рейтари
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Рейтари (нім. Reiter - вершник) - вид найманої кавалерії в арміях європейських країн у 16-18 ст.
Прийшли на зміну важкій рицарській кінноті. Мали на озброєнні вогнепальну зброю (рушницю або карабін, пістолі), палаші, а іноді і списи; носили шоломи і нагрудні лати. Рейтари поряд із кірасирами і драгунами використовувались для нанесення вирішальних ударів противнику. Вели атаку щільними бойовими порядками. Організацію і тактику ведення бою розробив Моріс Оранський у нідерландській армії. Рейтари складались переважно з німців і служили в постійних найманих арміях Польщі, Швеції, німецьких держав.
Рейтарські підрозділи використовувались польським урядом в Україні для придушення козацьких повстань та під час національно-визвольної війни українського народу під проводом Б.Хмельницького 1648-57. Українські козацькі полки неодноразово завдавали поразок рейтарським військовим частинам. На поч. 18 століття рейтари були замінені драгунами та кінними єгерями.
