Самуїл

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Самуїл - пророк і суддя Ізраїля, був п’ятнадцятим і останнім ізраїльським суддею. Жив за 1146 років до Різдва Христового. Народився за молитвами своєї матері Анни (тому й отримав ім’я Самуїл – “випрошений”), і ще до народження матір посвятила його Богові. Коли хлопчикові виповнилося три роки, Анна виконала свою обітницю і віддала сина під опіку первосвященика Ілія, який водночас був суддею над народом Ізраїля. Пророк зростав у страхові Божому. В 12 років мав одкровення про те, що Бог покарає весь дім первосвященика Ілія за те, що він не опам’ятав своїх нечестивих синів. Пророцтво збулося, коли філістимляни, вбивши 30 тисяч ізраїльтян, здобули перемогу й захопили священний Кивот Завіту. Почувши про це, первосвященик Ілій упав з сідалища навзнак, зламав хребта й помер. По його смерті суддею ізраїльського народу став Самуїл. Пророк Самуїл помер у глибокій старості. Його життя описано у Святому Письмі (1 Цар.; Сир. 46, 16-23). 406 року мощі пророка було перенесено з Юдеї в Константинополь.

• 2 вересня – пророка Самуїла