Сова біла
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Біла сова (Bubo scandiacus, Nyctea scandiaca) — поряд з пугачем найбільший птах ряду совоподібних. Довжина тіла 38—71 см, розмах крил 145—160 см, вага 1,5—2,5 кг, забарвлення сніжнобіле або біле з бурими цяточками, плесно і пальці оперені. Поширена в Тундрі і на островах Північного Льодовитого океану, взимку залітає в південні зони до степів і пустель включно; відомі залітання в Хмельницьку і Кримську області України, на Північний Кавказ, в Афганістан, Монголію, на Бермудські острови. Розмножується в травні — червні. Кладка з 3—11 білих яєць в примітивному гнізді (ямка, вистелена мохом) на землі. Живиться біла сова гризунами, птахами і навіть рибою; полює вдень. Викопні рештки білої сови відомі з плейстоцену і голоцену Англії, Німеччини, Чехословаччини, з ранньоголоценових відкладів Чернігівщини (Мезин).
