Товтри
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Товтри, Медобори, сильно розчленовані, скелясті вапнякові пасма. Це єдиний у світі гірський кряж, що з'явився не у наслідок тектонічних процесів, а утворений живими організмами. Простягаються в центральній частині Подільської височини на довжину понад 200 км від Підкаменя на північному заході Поділля на північний захід через Збараж — Скалат — Кам'янець Подільський до Стефанівців над Прутом в Молдавії на південному сході. Товтри являють собою залишки вапнякових рифів, утворених 25 мільйонів років тому в прибережній частині сарматського моря (міоценового моря) і складаються з основного (шириною близько 5 км) і бічних пасм та ізольованих горбів. Їхня абсолютна висота 350 — 400 м (найвища 430); над майже рівним довкіллям вони підносяться виразно на 50 — 65 (інколи і 100) м. Південно-західний схил крутий, північно-східний пологий. Товтри мають мальовничий краєвид, часто гострі (білого і сірого кольору) скелі, провали (найкрасивіший провал Збруча), карстові явища. Вершини і схили Товтр вкриті переважно лісами, багатими за флористичним складом: дуб, бук, граб, ліщина, дика груша, черешня; чимало медоносів («медові гори»); на місці вирубаних лісів часті невгіддя.
