Трувор
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Трувор — легендарна особа, «князь» — згадується у "Повісті временних літ" Нестора поряд з Рюриком та Синеусом. Згідно Нестору Рюрика разом з Трувором та Синеусом було запрошено на князівство до Новгорода верхівкою мешкаючих у Новгороді племен словени, меря та весь.
Зміст |
[ред.] Етимологія
Наступні російські історики часто некритично повторювали це «ім'я» слідом за літописцем, не завдаючи собі мороки дослідити мовне походження цього терміну (історико-лінгвістичний, етимологічний аналіз). З древньо-германскої Трувор означає "дружина", військо, «товариство» вояків (thru varing).
Звідти походить і самоназва «Варяги» (нім. Waräger; старо-північн.-герм. — Varingr). Що означає «Пов'язане Словом та Клятвою товариство озброєних вояків».
Ім'я третьої «особи» Синеус у шведській мові означає «свій рід» (sine hus).
[ред.] Історичний ґрунт
 |
Ця стаття або абзац не містить джерел (літератури, веб-посилань тощо) Допоможіть Вікіпедії поповнити їх. |
Цілком імовірно, що Нестор сам користувався неназваним варязьким джерелом, котрими для вікінгів тих часів були передавані з вуст в уста Саги. Звідси логічно дійти висновку що у Новгороді на чолі з «Рюриком» оселився рід вікінгів-варягів, що на той час перебували на дофеодальній або ранньофеодальній стадії розвитку суспільних відносин.
Попередніми дослідниками часто ігнорувався той факт, що за часів Рюрика вікінги-варяги ще не знали князівсько-феодальної ієрархії і обирали старшого з своїх лав на час своїх загарбницьких походів.
Згідно західноєвропейським джерелам, Новгород, на той час багате торгове місто, був ареною жорстоких кривавих сутичок між вищезгаданими слов'янськими, балтійськими та фіно-угорськими племенами.
Ця інтерпретація згадуваного Нестором артефакту цілком відповідає середньовічній традиції вільних торгових міст обирати на князівство через демократичну процедуру когось з своїх громадян або запрошувати чи наймати «князя» на службу із «нейтральної сторони».
[ред.] Хронологія
За «Повістю временних літ» Трувор у 862 зайняв город Ізборськ на південь від Чудського оз., правив там два роки до своєї смерті. Після нього Ізборськ зайняв Рюрик.
За літописами Рюрикові брати померли одного року. Повѣсть временныхъ лѣт стверджує, що це сталося 864; Ніконівський літопис вказує на 870.
