Хорс
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Хорс, божество небесного сяючого кола, джерело благодійства у східних слов'ян; його кумир (ідол) стояв у Києві біля палацу князя Володимира («Повість временних літ» під 980).
Ім’я утворене від хоро — коло. За деякими версіями, він Бог зимового Сонця, Син Сварога, за іншими Хорс - Бог Місяця (холодний; світить, тане гріє), нічне світило.
Хорса згадують серед головних божеств: «...Трояна, Хорса, Велеса, Перуна на боги обратіша», «вірують в Перуна і в Хорса...», «Слово о тім, яко погани суще язици кланялися ідолам, мнящі боги многі, Перуна і Хорса». Хорс часто фігурує поряд з Перуном. Вони обидва вважались небесними божествами. Аналог пари «Хорс – Перун» існувала в обських угрів у формі «Нумі – Кворес»
Згадується Хорс як в літописах княжих часів, так і в творах доби християнства. Про нього згадується в «Слові о полку Ігореві»: князь Всеслав Полоцький «людям суд чинив, князям гряди рядив, а сам вночі вовком бігав: із Києва в Тмутаракань до півнів добігав, великому Хорсові вовком дорогу перебігав» (див. Вовкулак); в апокрифі «Хожденіє Богородиці по муках», «Слові Христолюбця», у «Бесіді трьох святителів», «Легенді про доньку Шана» подніпровських болгар.
Хорс уявлявся у вигляді човна, повозки, коня (в aнглійській мові horse - кінь; також на картинах “Козак Мамай” його уособлює кінь.; пор. білий кінь Світовида - символ світанку, світла) або перевізника в потойбічний світ (грецьке ім’я – Харон, він є перевізчиком мертвих (пор. похорон)). Хорсу не можна переходити дороги, інакше позбудешся сили і допомоги Богів (заборона переходити дорогу похоронній та весільній процесії, душа в цей час іде до раю, а шлюб твориться на небесах). Хорс це й місяць - потойбічне сонце, тому його часто ототожнюють з денним сонцем.
З Хорсом пов'язується острів Хортиця. Острів, як місяць-човен відвозить померлих у вічність. На Хортиці багато давніх поховань, шість курганних груп.
Символ місяця на православному хресті ставиться внизу, іноді замінюється косим хрестом, або черепом з костями. Полумісяць під крестом є давньохристиянським символом корабля, який пливе до вічного життя. На образі людини Хорс відповідає черево, звідси й походить каста вайшів (селяни). У ведичній легенді Індра розриває Врітру на дві половини: одна стає місяцем, а друга - шлунком тварин.
Одночасно згадки про Хорса дослідники зустрічають поряд із Дажбогом – автентичним слов’янським божеством, що мало б пояснити значення їхніх функцій. У цій же парі богів Хорсу відведено роль «місяця» (персонаж наділений здатністю до перевтілень і метаморфоз, що перегукується з поширеними легендами про магічну силу «перевертнів», вовкулаків), а Дажбогові – «сонця».
Хорс був деяким доповненням образу Дажбога-Сонця, а ще вважається, що Хорс і Дажбог – одна і та ж персона. Різниця лише в тому, що Дажбог має слов’янське, тобто місцеве походження, а Хорс – тюркське. Цю назву Володимир запозичив з політичних міркувань, щоб зав’язати тісніші взаємини з сусідами. Існує думка, що Хорсприйшов до нас зі Сходу, завдяки давньоіранським або сарматським чи тюркським впливам. Хорсові поклонялось плем'я торків, що зазнали впливу іраномовних аланів та скіфів. Давні перси словом "Xurset" називали божество сяючого сонця. А "хорасан" – це місце, де сходить Сонце (Хорс/Хоршид; "хоршид" у теперішній персидській мові і досі має значення "сонце".). Як приклад можна навести свідчення “Бесіди трьох святителів”, в якому мовиться про еллінського старця Перуна та Хорса-жидовина: “Два ангела громная єсть: єлленський старець Перун і Хорс жидовин”. Деякі історики пояснюють незрозуміле асоціювання Хорса із юдеями так: купці-юдеї, які прибували Київ з Хазарського каганату були зазвичай вихідцями із країн із глибоким давньо-іранським культурним корінням, тож перекази про Хорса могли бути почутими саме від них. Зокрема Іван Огієнко з цього приводу писав: “Але не вияснено, чому Хорс зветься жидовином, - може, пов’язаний з половцями”.
Спершу Хорса вважали сонячним богом, але потім вчені стали схилятись до того, що це місячний бог, оскільки він пов'язаний із ніччю, так і Всеслав що посеред ночі рискав вовком перед Хорсом в міфології асоціюється із місяцем.
