Обговорення:Хьоґо (префектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Який приниц передачі японської: наближати до ориґіналу, нехтуючи правилами укр. мови, чи все ж, застосовувати їх? Адже, що Ґете, що Хьоґо мусять підпадати під одні і ті ж правила.
П.С. Принипи транслітерації, які вже обговорювались, знаю про них. Йдеться про те, чи справді відступати від правопису--A l b e d o ^@ 09:20, 11 вересня 2006 (UTC)

Я так розумію, що Альбедо має на увазі, що треба писати Хеґо (або Хего), якщо так, то я підтримую, бо після х та г не може йти м'який знак. --Yakudza -พูดคุย 09:40, 11 вересня 2006 (UTC)

Панове в усьому світі, в усіх словниках і енциклопедіях "Хього" це "Хього". Не треба робити проблем на рівному місці. Українська мова має достатньо можливостей для передачі японських слів.--Alex K 12:11, 11 вересня 2006 (UTC)

Будь ласка наведіть приклади словників, енциклопедій тощо де б було написано назву цієї префектури як Хього. Також прошу наведіть які-небудь інші слова в українській мові, де м'який знак пишеться після літери х. До речі, варіантХіого інколи зустрічається у Гугл. --Yakudza -พูดคุย 13:03, 11 вересня 2006 (UTC)

Та в БСЭ російською також пишуть Хиого - http://www.oval.ru/enc/79619.html --Yakudza -พูดคุย 13:27, 11 вересня 2006 (UTC)

Див. моє обговорення Невеличкі зауваження --Alex K 12:47, 12 вересня 2006 (UTC) І ще, замість того щоб обговорювати назви, пропоную наповнювати статті матеріалом. З повагою!--Alex K 13:03, 12 вересня 2006 (UTC)

Добре відповім там, а щодо наповнення матеріалом, то у Вікіпедію зазвичай пишуть про те, що кому цікаво або в чому розуміються. Я в історії та культурі Японії не розуміюсь, вона мене поки що не цікавить тому й нічого не доповнюю. --Yakudza -พูดคุย 14:54, 12 вересня 2006 (UTC)

До верху дискусії. Саме те, що ствердив Yakudza, я й мав на увазі. Далі, я, може, й не японознавець, але знаю, що там передача відбуваєтся складами, є також придихи тощо, відповідно, якщо Хьо—го, це можуть бути окремі склади одного слова, і, в такому разі, вони адекватно б передавали фонетику японської, і, притім, не порушували б норм української мови. Далі, я розумію думку Alex K, який взиває до вищої інстанції в особі японознавців (і, наскільки я розумію, сам ним є:). Хочеться знати, японознавців українських чи японських. Як тоді наші японознавці передають назви на нашу мову, поняття, звуки ,які в українській мові відсутні. Адже, як я розумію, Alex K доволі освічений і розуміє, що окремі звуки/звукосклади в українській мові таки відсутні, про що ще раз наголошу. (Мені б дуже кортіло б писати Ґьоте, як я вимовляю відповідник німецької, хоча й за звуковою нормою це теж невірно, бо як пишеш, так і говори; однак, норма вимагає вживати Ґете, і, як виняток, за рахунок широкої уживаности до того, як було відновлено зрепресовану букву Ґ, вживати і варіянт Гете). Чи порушують/і пору́шать/ японознавці норми україської мови? Чи може навести пан Alex K варіянти, які він застосовує, в українських статтях (бажано кожну спірну, Довідка:Верифікація). ще одне. Панове в усьому світі, в усіх словниках і енциклопедіях "Хього" це "Хього"., стверджує пан Alex K. Щодо якої саме мови це твердження вірне? З якої мови і на основі яких правил відбуваєтся передавання назв? З карельської мови назви японської префектури, чи, може, згідно, з правописом мови африканаас? Не, часом, норм української мови? Я це запитую тому що, в певній мірі можу наголошувати, що питання, яке я обстоюю в даний час даним твердженням не ставилось під сумнів жодним проєктом правопису, отже, є непорушним, чи не так? Як ставлятся до цього японознавці? Давши відповідь на це питання, ми отримаємо відповідь на подальше питання, яке полягає в тому, які саме варінти написання ви застосвуватимете, і, відповідно, що вони стануть вікі-посиланнями. Тут повинна бути однозначність, і, проти недоречнчих перенаправлень я виступаю категорично, невірних назв тощо. Крім того, якась єднолітість все ж має бути (це про назви, зрештою, як і про наголоси японських назв). До речі, про наголоси. Якщо назва появилась в українській ,вона вже українська, а не японська, це не мішана дитина-полукровка ,відтак, якийсь на́голос все ж дістає. Далі, про назви. Вікіпедія сильна тим, що подає цікаві, потрібні дані, по яких можна переходити і редагувати при потребі (вікі-слова, вікі-розмітка). Вірно зазначені назви—запорука попадання на статтю. І ще одне. Я чимало статей вікіфіковую (розмічаю розміткою вікі), відтак, мені вагомо, яка ж назва є вірною, куди вона веде. Це я кажу для того, що, щоби вікіфікувати статтю, мені не достатьо інколи віднайти її із списку назв (а тут, наголшу, і порядок слів теж грає ролю), а й відкрити і ознайомитись, чи це те, чи инще. Отже, невірні посилання, назви тощо по-перше, палять трафік, за який я плачу, по-друге, вдбирають час, увагу і таке инше, тож це кожен повинен брати під увагу. Втоді, якщо той, хто створює статтю, не вікіфіковує,але, принаймі, використовує вірні назви, погодження вкіпедії і таке инше, полегшує роботу не тільки собі (в подальшому, можливо), а й усім, хто спроможний буде докластися і переробити все означене.

Наостанку. Якщо буде можливості, і, поки мені це прийшло до głowy (голови), хочу наголоси́ти,— дивіться на польську мову. В ряді випадків (а тут саме той!), її фонетика близька до української (а, в даному разі, передавання японської польською буде ближче, аніж з російської, в якої, за близьких східніх контактів, такі звуки могли/є б бути, натомість, західні мови таких контактів могли не мати; я те стверджую це на пе́вне, але приймемо, що так є), і це може подати шляхи, якими слід йти.--A l b e d o ^@ 18:35, 12 вересня 2006 (UTC)