Яхненки
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Яхненки - родина багатих українських промисловців-цукрозаводчиків, походила з заможних селян-кріпаків м. Сміли на Черкащині.
Викупившися з кріпацтва, Яхненки розбагатіли з гуртової торгівлі промисловими виробами, худобою, хлібом.
У 1820-х і 1830-х pp. брати Яхненки разом з Ф.Симиренком орендували млини у Смілі та Умані, а на поч. 1840-х pp. створили фірму «Брати Яхненки і Симиренко», що збудувала 1843 року у с. Ташлику першу на Україні парову цукроварню.
Згодом фірма поширила рамки своєї праці на машинобудівні заводи, спричинилася до зростання пароплавства на Дніпрі тощо.
Керували фірмою К.Яхненко і Ф.Симиренко, і вона швидко розбудувалася, нараховуючи 1861 року близько 4 млн. крб. майна з рафінадним заводом у Городищі (Київська губернія), цукроварнями у с. Руська Поляна та Ташлику, млинами, двома пароплавами та будинками у Києві, Харкові, Одесі, Ростові тощо.
У зв'язку з кризою цукрової промисловости та нестачею кредитів у пореформний період фірма Яхненка та Симиренка занепала у середині 1860-х pp.
Одним з керівників фірми «Брати Яхненки і Симиренко» був Кіндрат Яхненко (1783-1868).
[ред.] Література
- Воблий К. Нариси з історії російсько-української цукробурякової промисловости. - Т. 2. - К., 1930.
- Енциклопедія українознавства
 |
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
