Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Єврейський календар — Вікіпедія

Єврейський календар

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Назви місяців єврейського календаря на знаках зодіака.  Мозаїка візантійського періоду з синагоги Бет-Альфа, Ізраїль.
Назви місяців єврейського календаря на знаках зодіака. Мозаїка візантійського періоду з синагоги Бет-Альфа, Ізраїль.

Єврейський календар належить до місячно-сонячних, тобто кількість календарних днів його місяців визначається згідно з часом обертання Місяця, що дорівнює 29 дням 12 годинам 44 хвилинам і 2,8 секундам), тоді як тривалість року враховує період повного обертання Землі навколо сонця. Ізраїльський народ вів відлік часу за місяцем і кожний молодий місяць був початком нового календарного місяця. Тому тривалість одних місяців була 29 днів, інших - 30 днів, а в році було дванадцять місяців:

  • Нісан, давній Авів - 30 днів;
  • Іяр (Зіф) - 29 днів;
  • Сіван - 30 днів;
  • Таммуз - 29 днів;
  • Ав - 30 днів;
  • Елул - 29 днів;
  • Тішрі, або Єфанім - 30 днів;
  • Хешван, місяць дощів; також Мархешван (Бул) - 30 днів;
  • Кіслев - 30 днів;
  • Тевет - 29 днів;
  • Шват - 30 днів;
  • Адар - 29 днів.

Через те, що рік за місяцем відставав від року за сонцем на 11 днів, євреї через кожні три роки на четвертий після дванадцятого місяця Адара додавали тринадцятий, у 29 днів, і називали його Ве-адар, Адар-II або Адар-додатковий.

В іудаїзмі календар відіграє вкрай важливу роль, визначаючи часові границі постів і свят. Кожний ритуальний період розраховується аж до хвилини. Порушення цих границь веде до опоганення законів Тори, покаранням за недотримання яких у часи існування Єрусалимського Храму була смерть. Місяць єврейського календаря по тривалості дорівнює 29-30 дням. Високосний рік має на один місяць більше -13 місяців. Новий рік починається у вересні.

Сучасний єврейський календар починається з місяця Тішрі.

[ред.] Свята і пости

  • Рош-га-Шана - "голова року" - єврейський Новий рік, день, з якого починається суд над всім утвором. У цей день євреї сурмлять у шофар.
  • Йом-Кіпур - День Спокути. У цей день Всевишній остаточно вирішує долю людини на майбутній рік. У цей день вирок підписується. Піст на день Йом Кіпур - найстрогіший і найважливіший піст. У цей день Усевишній простив єврейському народу гріх золотого тельця і з тих пір цей день став Удень Спокути. Йом Кипур називають також "суботою субот". У цей день діють п'ять заборон - на їжу і питво (протягом 25 годин), умивання, умащення шкіри, носіння шкіряного взуття і подружня близькість.
  • Суккот - означає "курені". У куренях жили предки єврейського народу по виходу з Єгипту. Сказано в Торі: "у куренях живете сімох днів; кожен житель країни в Ізраїлі повинний жити в курені, щоб знали покоління ваші, що в куренях оселив Я синів Ізраїлю, коли вивів їх із Країни Єгипетської" (Ваікра 23:42,43). Тому протягом усього свята Суккот варто жити в курені, як у будинку: є, пити, вивчати Тору, відпочивати, приймати гостей і т.п.
  • Ханука
  • Шавуот
  • Пурім
  • Песах - як і більшість інших єврейських свят, Песах символізує прямий зв'язок між Всевишнім і єврейським народом. Присвячено свято до виходу євреїв з Єгипту, де знаходилися 12 колін Ізраїлевих, 11 з який були в рабстві.
  • Лаг-ба-Омер
  • Піст 9 Ава
  • Ту-бі-Шват
  • Гошана Раба
  • Піст Естер
  • Піст 17 тамуза
  • Сліхот
  • Сфірат га-Омер
  • Шміні Ацерет
  • Сімхат Тора
  • Піст 10 тевета

[ред.] Походження

За своїм походженням є більш пізньою версією календаря і не використовувався у Храмі за часів Христа і Церкви. У своєму Додатку 3 до Історії єврейського народу за часів Ісуса Христа (History of the Jewish People in the Age of Jesus Christ (Vol. 1, р. 587)) Шурер стверджує, що єврейські імена мають асірійсько-вавілонське походження; їх аккадианськими еквівалентами є: ни-са-ан-ну, а-а-ру, сф-ма-ну, ду-у-зу і т.д., звертаючись при цьому до роботи Лендсбургера (Materialen zum Sumerischen Lexicon V (1957), с. 25-26 і далі по тексту): «Найбільш ранніми послідовними юдейськими списками всіх місяців є Мегіллат Тааніт. Він складений в першому – на початку другого сторіччя н. е. і був процитований в Мішні, складеній біля другого сторіччя. З більш пізніх авторів, заслуговує уваги тільки маловідомий християнин, Джозеф, який в своєму Гипомнестікумі (PG cvi, col. 33) має: Нісан, Еяр, Еїоуан, Тамоуз, "Аб, ‘Елоул, ‘Осрі (читайте Тісрі), Марсабан, Часелей, Тебет, Еабат, ‘Адар [Nesan, Eiar, Eiouan, Thamouz, "Ab, ‘Eloul, ‘Osri (read Thisri), Marsaban, Chaseleu, Tebeth, Eabath, ‘Adar]».

Після наведення доказів назв єврейських місяців (див. Додаток), Шурер говорить: «Єврейські місяці завжди були тим, що і місяці всіх цивілізованих народів, а саме вони вимірювалися місячними циклами. Оскільки астрономічна тривалість місяця є 29 дні, 12 годин, 44', 3", місяці, що складаються з 29 днів, повинні регулярно чергуватися з місяцями, що складаються з 30 днів. Але дванадцять місячних місяців становлять тільки 354 дні, 8 годин, 48' 38", тоді як сонячний рік охоплює 365 днів, 5 годин, 48' 48". Різниця між місячним роком, що складається з дванадцяти місяців і сумою днів сонячного року, таким чином, становить 10 днів 21 годин. Щоб компенсувати цю різницю кожний третій рік і іноді - кожний другий треба додавати ще один місяць. Цього закону дотримувалися на самому початку, тобто три рази в кожні вісім років додавалося по одному місяцю (в цей період різниця становила 87 днів). Чотирирічні Грецькі ігри також будувалася на цьому восьмирічному циклі (‘октаетериісі'), чотирирічний цикл отримувався простим розділом восьмирічного».

Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu