ІнтерСіті Експрес
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
ІнтерСітіЕкспрес (InterCityExpress, ICE) – німецький швидкий потяг, пасажирський потяг дальнього сполучення найвищої категорії на німецькій залізниці. ІСЕ вважається флагманом та найважливішим продуктом німецької залізниці.
Зміст |
[ред.] Концепція та структура
Система ІСЕ це мережа швидкісних потягів яка з’єднує міста з так званими тактовими вузлами (вузлами пересадки). Бувають півгодинні, годинні або двогодинні можливості пересадки, а також додаткові потяги. На відміну від французьких ТЖВ (TGV) та японських Shinkansen потяги, їхні траси та загальна експлуатація не розроблялися як єдина концепція, тому потяги ІСЕ досягають максимальної швидкості до 300 км/год (ІСЕ 3) лише на окремих ділянках.
[ред.] Сполучення північ-південь
Мережа, перш за все, структурована за рахунок трьох ліній які з’єднують північ та південь:
- Гамбург – Бремен – Дортмунд – Кьольн – Франкфурт-на-Майні - Штутгарт
- Гамбург – Ганновер – Кассель – Вільгельмсхьое – Вюрцбург/Нюрнберг –Аугзбург - Мюнхен
- Гамбург – Берлін – Ляйпциг – Нюрнберг –Аугзбург - Мюнхен
[ред.] Сполучення схід-захід
Ще є три лінії які з’єднують схід з заходом:
- Бремен чи Рур/Вуппер чи Франкфурт на Майні через Ганновер в Берлін
- Кьольн – Рур/Вуппер – Дортмунд – Кассель – Вільгельмсхьое – Бебра-Ляйпциг – Дрезден
- Саарбрюкен – Франкфурт на Майні – Ляйпциг – Дрезден
Багато ІСЕ-ліній є в західній частині країни з Кьольну в Дортмунд чи Хамм через:
- Дюссельдорф – Дуйзбург – Еессен – Бохум – (Дортмунд) – (Рур) та
- Вупперталь – Гаґен (Вуппер)
а також по обидві сторони Рейну між Франкфуртом на Майні та Штуттгартом та Карлсруе-Базель та Гамбург – Ганновер – Кассель – Вільгельмсхьое – Фулда.
[ред.] Інші сполучення в Німеччині
Відгалуження та продовження ведуть в Німеччині з Гамбурга в Кіль, з Гамбурга в Берлін, з Бремена в Ольденбурґ, з Кьолна в Ахен (і далі в Бельгію), з Мюнхена в Ґарміш-Партенкірхен та Куфштайн (та далі в Іннсбрук), з Нюрнберга в Пассау (і ділі в Відень).
[ред.] Сполучення з закордоном
Продовження за кордон закінчуються в Амстердамі, Базелі, Брюсселі, Цюріху, Інтерлакені, Чурі, Іннсбруку та Відні. Між Іннсбруком, Зальцбурґом та Віднем є ще одна австрійська лінія яку обслуговує два потяги, ця лінія частково проходить територією Німеччини через Куфштайн та Розенхайм в Зальцбурґ. Ще одна лінія з’єднує Базель та Інтарлакен.
В 2007 році ТЖВ разом з ІСЕ планують відкрити спільне швидкісне сполучення Париж – Франкфурт-на-Майні.
[ред.] ІСЕ спринтер
Ранком та вечором між німецькими метрополіями курсують особливо швидкі ІСЕ-потяги, так звані ІСЕ-спринтери. Ці лінії були створені як альтернатива літаків для ділових людей. Такі лінії зв’язують Франкфурт на Майні з Берліном, Мюнхеном та Гамбургом, потяг долає ці маршрути приблизно за 3 години 20 хвилин. З 2005 року існує також лінія Штуттгарт – Кельн, яку потяг долає за менше ніж дві години. На відміну від звичайних ІСЕ-потягів квитки на ІСЕ-стринтер необхідно замовляти завчасно.
Лінії ІСЕ-спринтер (станом на 2005 рік)
| Початкова станція | проміжні станції | кінцева станція | час в дорозі |
|---|---|---|---|
| Франкфурт-на-Майні | Гановер | Берлін | 3:29 |
| Франкфурт-на-Майні | Маннгайм | Мюнхен | 3:23 |
| Дармштадт | Франкфурт-на-Майні | Берлін | 4:01 |
| Берлін | (Гановер) | Франкфурт-на-Майні | 3:29 |
| Мюнхен | Маннгайм | Франкфурт-на-Майні | 3:26 |
| Гамбург | Гановер | Франкфурт-на-Майні | 3:19 |
| Кельн | Дюсельдорф та Ессен | Гамбург | 3:27 |
| Гамбург | Ессен та Дюсельдорф | Кельн | 3:29 |
| Кельн | Маннгайм | Штутгарт | 1:57 |
| Штутгарт | Маннгайм | Кельн | 1:56 |
[ред.] Історія ІСЕ
З 1986 року німецька залізниця почала експерименти з власним швидкісним потягом. Результатом став InterCityExperimental або ІСЕ V.
29 травня 1991 року першою поїздкою в Касель святково було відкрито рух ІСЕ-потягів.
Локомотиви перших ІСЕ-потягів, які почали експлуатувати в 1991 році, були створені в 1989 році, це була модифікація 401 (ІСЕ 1). Перший ІСЕ-потяг почав діяти з 2 червня 1991 на лінії Гамбург-Атлона – Ганновер – Франкфурт-на-Майні – Маннгайм – Штуттгарт – Мюнхен.
В 1995 році з’явилися локомотиви наступної генерації 402 (ІСЕ 2), які крім іншого завдяки концепції зчіплюваних півпотягів повинні були покращити перерозподіл навантаження. ІСЕ 1 та ІСЕ 2 були трохи важчими та ширшими ніж стандарти UIC для міжнародних потягів. Вони були спроектовані для використання в Німеччині, але деякі потяги все ж отримали дозвіл на використання в Швеції та Австрії.
Для майбутнього використання по всій Європі профіль потягу зменшили. Крім того, згідно до вимог UIC, під підлогою створили розподілений привід, що має зменшити навантаження на осі коліс. Отримані моделі дістала назву 403 (ІСЕ 3) та 406 (ІСЕ 3М)
[ред.] Аварія в Ешеде
[ред.] Подібні пректи
- ТЖВ (Франція)
[ред.] Дизайн ІСЕ
[ред.] Обладнання вагонів
[ред.] Ресурси інтернет
