Інфляція

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Інфляція (від лат. inflatio - вздуття) - економічне явище, яке характеризується зростанням цін і, відповідно, викликає зворотньо пропорційне зниження купівельної спроможності (знецінення) грошової одиниці. В більш вузькому розумінні інфляція означає загальний ріст цін, який не супроводжується зростанням виробництва товарів та послуг.

Розрізняють наступні види інфляції:

• галопуюча інфляція - у вигляді стрибкоподібного росту цін;
• гіперінфляція - з дуже високими темпами зростання цін (більше 50% за місяць)
• повзуча інфляція - яка проявляється в тривалому поступовому зростанні цін.

За способами виникнення розрізняють:

• інфляцію витрат, яка проявляється в зростанні цін на ресурси та фактори виробництва;
• інфляцію попиту, яка виникає по причині перевищення попиту над пропозицією;
• інфляцію пропозицій, яка є результатом збільшення витрат виробництва;
• адмінистративну інфляцію, котра породжується адміністративно встановлюємими цінами;
• інфляцію імпорту, викликану надмірним притоком в країну іноземної валюти і підвищеннями цін на імпортні товари;
• кредитну інфляцію, яка викликається надмірною кредитною експансією;
• відкриту інфляцію, яка виникає за рахунок росту цін на споживчі товари і споживчі ресурси
• приховану інфляцію, яка є наслідком товарного дефіциту і супроводжується прагненням держави утримати ціни на тому самому рівні; в такій ситуації відбувається перетік товарів з контрольованої державою сфери обігу на тіньові "чорні ринки", де ціни продовжують зростати. Наслідком прихованої інфляції є утворення дефіциту.
• очікувану інфляцію - передбачуваний рівень інфляції в прогнозуємому періоді внаслідок дії факторів поточного періоду.

Загалом, інфляція є протилежністю дефляції, котра проявляється в падінні рівня цін, що, в свою чергу, викликає підвищення купівельної спроможності грошей.

Гіперінфля́ція — дуже високі темпи зростання рівня цін (понад 50% за місяць).