Pizzicato

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Pizzicato (піцика́то, досл. від іт. pizzicare - щипко́м) - прийом гри на смичових струнних інструментах щипком, тобто зачіпаючи струну пальцем, від чого виходить більш уривчастий, короткий і більш тихий звук ніж при грі смичком. В нотах прийом гри pizzicato скорочено позначають pizz., повернення до гри смичком позначають arco (досл. - смичко́м). Як правило pizzicato грають правою рукою, в деяких випадках можливе виконання pizzicato і правою рукою, що позначаєьтся знаком + над кожною нотою.

Прийом гри pizzicato на контрабасі є характерним для джазу та деяких видів поп-музики. Для класичної музики більш характерним є прийом гри смичком. В той же час відомі камерні та оркестрові твори, що повністю виконуються прийомом pizzicato, наприклад:

• 9-а частина Магніфікату Й.С. Баха
•  3-я частина 4-ої симфонії^файл П.І. Чайковського
• 4-а частина 4-го Струнного квартету Б.Бартока
• 2-а частина Простої симфонії Б.Бріттена та ін.

З другої половини 20 століття окремі композитори авангардного напрямку використовують прийом pizzicato також при грі на фортепіано (як правило, при натисненій правій педалі), що дозволяє досягнути специфічного, неповторного тембру звуку.

---

Джерела:

• Краткий музыкальный словарь, М.1966
• Використано матеріали зі статті в англійській вікіпедії.