Альбський ярус

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Альбський ярус, Альб, Альбський вік (рос. альбский ярус, альб; англ. Albian, нім. Alb, Albien) — найпізніший вік ранньокрейдової епохи крейдового періоду; верхній (шостий знизу) ярус нижнього відділу крейдової системи. Альбський ярус підрозділяється на три під'яруси: нижній, середній, та верхній. Деякі геологи називали Альбський ярус гольтським ярусом (гольтом).

Провідними окам'янілостями альбського яруса є амоніти:

Stoliczkaia dispar,
Hoplites dentatus,
Douvilleiceras mammillatum,
Leymeriella tardefurcata

та ін.

Відклади альбського яруса поширені в: Середньому Поволжжі, Урало-Ембинському районі, Ко-пет-Даг, Півдні України (Крим), в Північній Америці, Західній Європі та ін.

Альбський ярус вперше встановлений 1842 А. д'Орбіньї біля р. Альбу (тепер Об) у Франції.

Крейдовий період
Нижня/Рання Крейда	Верхня/Пізня Крейда
Беріаз \| Валангін \| Гаутерів Барем \| Апт \| Альб	Сеноман \| Турон \| Коній Сантон \| Кампан \| Маастріхт