Крейдовий період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кре́йдовий пері́од — останній (третій) геологічний період мезозойської ери. Настав близько 145 млн. років тому, тривав близько 80 млн. років.

На початку пізньокрейдової епохи відбулася одна з найбільших в історії Землі трансгресія моря. Гороутворюючі рухи крейдового періоду пов'язані з альпійською складчатістю. Для флори цього періоду характерні папоротеподібні й голонасінні, з'явились перші покритонасінні, а в пізньокрейдову епоху — сучасні форми (дуб, бук, береза, верба, виноград та ін.). Великого розвитку набули черевоногі молюски, губки, мохуватки, деякі види костистих риб, у фауні наземних хребетних переважали плазуни, хижаки та ін., вимерлі морські й наземні ящери.

Крейдяний період — період геологічної історіі Землі, приблизно (145-65 млн. років тому), частина Мезозойської ери.

Перша половина крейдяного періоду характеризується великим поширенням в межах материків мілководних морів та заболочених низовин 2-а половина цього періоду відзначалась новою трансгресією моря, в межах якого відклалися потужні верстви мергелю та крейди.

В межах України наприкінці 1-ї половини крейдяного періоду море починає знову захоплювати великі простори. Максимальних розмірів воно досягає в 2-й половині цього періоду, в так званих сеноманському та туронському віках, тільки окремі ділянки Українського кристалічного щита та Донецького кряжа виступали над водою В кінці крейдяного періоду розпочалась нова, так звана альпійська, фаза горотворення, яка в основному відбувалась протягом кайнозойської ери. В крейдяному періоді серед рослин з'являються покритонасінні (Існує думка, що ютнії з'явились наприкінці тріасу), які дедалі набувають більшого розвитку. Серед тварин з'япляються перші плацентні ссавці, а у воді панівне становище займають костисті риби.

На початку крейдяного періоду збкрігався теплий і м'який клімат. Наприклад клімат у Антарктиді був приблизно таким, як у сучасній Великобританії. В зарослях хвощів паслися стада ігуанодонів і гіпсолофодонів. Баріонікси ловили рибу у теплих річках, що протікали рівнинами. На півночі сучасного Африканськкого континенту жили рослинноїдні уранозаври з дивними «парусами» на спинах. Місцями клімат був засушливим. Серед чахлої, низькорослої напівпустельної рослинності полювали стада хижих дейноніхів. В крейдовому періоді вимерли іхтіозаври, їхню нішу зайняли мозозаври (родичі сучасних ящірок, з величезними крокодилоподібними тілами і ластами замість кінцівок.

В пізній крейді клімат став прохолодніший, саме тоді почали складатися кліматичні зони сучасного типу. Головними рослинами на суші стали квіткові. Ліси складали дерева майже сучасного типу. Проте трави ще не з'явилися. В засушливих районах сучасної Монголії жили швидкі хижі велосираптори та руйнівники гнізд інших динозаврів овіраптори. На території сучасної Канади виходили на колективне нічне полювання швидкі, як блискавка дрібні трудони. На території сучасних Північної Америки і Азії, які час від часу були з'єднані мешкали качконосі динозаври, такі як парозавралоф, а також гігантські хижі динозаври тиранозаври, одні з найбільших хижаків які будь-коли населяли нашу планету. В пустелях Північної Африки полював хижий спинозавр. В горах Північної Америки жили рогаті динозаври трицератопси.

Відклади, що утворилися протягом крейдового періоду, становлять крейдову систему.

[ред.] Відділи

Крейда зазвичай розділяється на Ранньо- та Пізньокрейдові епохи. Яруси від наймолодшого до найстарішого перелічено нижче, в напрямку зверху-донизу:

Верхня/Пізня Крейда
Маастріхт	(70.6 ± 0.6 — 65.8 ± 0.3 млн років тому)
Кампан	(83.5 ± 0.7 — 70.6 ± 0.6 мрт)
Сантон	(85.8 ± 0.7 — 83.5 ± 0.7 мрт)
Коній	(89.3 ± 1.0 — 85.8 ± 0.7 мрт)
Турон	(93.5 ± 0.8 — 89.3 ± 1.0 мрт)
Сеноман	(99.6 ± 0.9 — 93.5 ± 0.8 мрт)
Нижня/Рання Крейда
Альб	(112.0 ± 1.0 — 99.6 ± 0.9 мрт)
Апт	(125.0 ± 1.0 — 112.0 ± 1.0 мрт)
Барем	(130.0 ± 1.5 — 125.0 ± 1.0 мрт)
Гаутерів	(136.4 ± 2.0 — 130.0 ± 1.5 мрт)
Валангін	(140.2 ± 3.0 — 136.4 ± 2.0 мрт)
Беріаз	(145.5 ± 4.0 — 140.2 ± 3.0 мрт)

Крейдовий період
Нижня/Рання Крейда	Верхня/Пізня Крейда
Беріаз | Валангін | Гаутерів Барем | Апт | Альб	Сеноман | Турон | Коній Сантон | Кампан | Маастріхт

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.