Андромеда (міфологія)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Андроме́да (грец. Andromedē) — дочка Кефея й Кассіопеї; була, як і її мати, надзвичайно вродлива. Кассіопея хвалилася, що її дочка краща за будь-яку з нереїд. Обурені нереїди поскаржилися Посейдонові, який затопив Ефіопію і наслав морську потвору, що пожирала людей. Оракул провістив, що країна визволиться від страховища тоді, коли йому віддадуть А. Веління оракула виконали. Прикута до скелі А. чекала на смерть. Але з’явився Персей, який повертався після перемоги над Медузою. Захоплений красою дівчини, Персей убив потвору і попросив руки А. Після смерті А. Афіна перетворила її на сузір’я.
Сюжет цього міфа використано в живописі й пластиці (Тіціан, Тінторетто, Рубенс, Рембрандт, Пуссен, П. Пюже), у літературі (П. Корнель, П. Кальдерон, Лопе де Вега) та музиці (К. Монтеверді, Л. Россі, Гендель, Гайдн, Цінгареллі, Ж. Ібер, П. Моріс та ін.).
УРЕ:
Андроме́да — в грец. міфології дочка царя Ефіопії Кефея, принесена в жертву морському страховиську. Персей врятував А. й одружився з нею. Міф цей використано в християнській легенді про св. Юрія.
