Баскійська мова
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Баскійська мова (баск. euskara) — мова басків, народу на півночі Іспанії та півдні Франції. В генеалогічній класифікації розглядається як ізольована мова.
Баскійська мова — єдине живе продовження доіндоєвропейського мовного середовища на крайньому Заході Європи. Оточена тепер звідусіль романськими мовами, баскійська, очевидно, є залишком колись ширшої мовної родини. Носієм цієї мови є своєрідний народ з виразною відмінністю від усіх сусідів навіть на генному рівні (55% басків мають негативний резус-фактор), що недвозначно свідчить про те, що "баски є залишком первісного населення Європи, яке згодом змішалося з прибульцями з Азії" (Л.Каваллі-Сфорца).
Відома з коротких написів на каменях аквітанська мова, поширена від 3 ст. до н.е. до 3 ст. н.е. на північ від Піренеїв у теперішній Гасконі, вважається можливим предком баскійської через велику подібність до її загальних імен назв аквітанських племен, імен осіб і божеств (напр., Nesca, Cisson відповідають баск. neska "дівчина", gizon "чоловік" тощо). Досі гасконські говірки окситанської мови на півдні Франції виявляють сліди помітного баскійського впливу.
Упродовж історії баски були неодмінними й рівноправними учасниками європейського цивілізаційного процесу. Хоча писемні пам'ятки баскійською мовою відомі лише з 16 ст., майже водночас було започатковане і їх книгодрукування: твір Б.Ечепаре "Елементи баскійської мови" вийшов з друку 1545 р., здійснений Лейсаррагою повний переклад Нового Завіту – 1571 р., релігійно-філософський твір Ашулара "Геро" ("Опісля") – 1643 р.
В сучасній Європі баскійська мова (euskara) є, поряд з іспанською, від 1980 р. офіційною мовою Країни Басків – автономної провінції Іспанії. Давніший діалектний баскомовний ареал зберігається й на півночі провінції Наварра (Див. Мови Іспанії). У прилеглих з півночі районах Пд.-зах. Франції баскійська є мовою хатнього спілкування (поряд з французькою). Загальна кількість мовців – до 1 млн., у т.ч. бл. 200 тис. емігрантів у Латинській Америці.
Фонологічна система нескладна: 5 голосних, серед приголосних – цікаві протиставлення свистячих, шиплячих та проміжних між ними асибільованих. В кінцевих позиціях звуки k, t мають у окремих мовців відчутну абруптивну артикуляцію – як у кавказьких мовах. За морфологічним типом баскійська мова належить до аглютинативних, має багатющі можливості конверсій і трансформацій. Допоміжні дієслова "бути" й "мати" – багатоособові, повна парадигма їх налічує по кілька тисяч особових форм. За контенсивною типологією баскійська мова ергативна, але частина дієслівних форм минулого часу має номінативну структуру. Характерна двадцяткова система лічби. Система вказівних займенників - тричленна: ближчий, дальший, найдальший - hau, hori, hura. Всі названі морфологічні риси баскійської мовної системи мають прямі аналогії в кавказьких мовах. Що дає підстави відносити баскійську мову до так званої сино-кавказької макросім’ї мов.
До української мови з баскійської запозичені слова: багнет (від назви міста Байони), а також більярд і анчоус.
