Бучацький район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Бучацький район район

[[Зображення:\|120px]]

Основні дані

Країна:

Україна

Область/АРК:

Тернопільська

Утворений:

1940 р.

Населення:

65078

Площа:

802 км²

Густота населення :

- осіб/км²

Телефонний код:

380-3544

Населені пункти та ради

Районний центр:

Бучач

Міські ради:

Селищні ради:

Міста:

Села:

Районна влада

48400, Тернопільська обл., м.Бучач, майдан Волі,1, тел. 2-11-43, факс 2-20-08

Бучацький район - адміністративний район у південно-західній частині Тернопільської області.

Районний центр: Бучач

Район утворений у 1940 році. Площа 802 км². Населення 65 тис. осіб (на 01.01.2003 р.). У районі м. Бучач, смт Золотий Потік та 59 сіл. Залізничні станції Бучач, Пишківці. Район лежить у межах Опілля. Поверхня рівнинна, розчленована глибокими долинами річок. Корисні копалини: вапняки (понад 100 родовищ), пісковики, травертин. Найбільші ріки - Дністер, його притоки Бариш і Стрипа. Створено 28 ставків. Переважають чорноземи опідзолені й темно-сірі опідзолені ґрунти. Ліси займають 129,5 тис. га, багато реліктових та рідкісних рослин.

У районі розвинуті харчова промисловість та виробництво будматеріалів. Діють 11 промислових підприємств, найбільші з яких: механічний завод ЗАТ "Астрон", ливарно-механічний "Квант", цукровий, хлібзавод, сироробний та мальтозний заводи, комбінат хлібопродуктів, фабрика "Берізка"; 45 сільськогосподарських підприємств та 74 фермерскі господарства (на 01.01.2003). Діють 59 ЗОШ, художня і музична школи, ПТУ, Бучацький агроколедж, Бучацький інститут менеджменту і аудиту, відділення 4-х банків, 53 дитсадки, 2 Будинки школяра, станція юних техніків, 54 бібліотеки, 57 клубних установ. У с. Скоморохи - державна туристична база "Лісова", в Бучачі - стадіон "Колос", на якому виступає однойменний футбольний клуб (має свою спортивну школу).

У районі зареєстровано 106 релігійних громад.

Голова Бучацької райдержадміністрації (з березня 2005 р.) - Козира Ілля Савович

[ред.] Історія

Початки заселення району сягають 40-25 тис. років тому, періоду палеоліту - пізньої старокам'яної доби. На березі р. Стрипа виявлено залишки 2-х ранніх поселень племен трипільської культури та поховання бронзового віку. На території району було давнє слов'янське поселення, яке до середини XIV ст. входило до Галицько-Волинської держави. Наприкінці цього ж століття внаслідок тривалої боротьби між Польщею і Литвою Галичину, в т. ч. Бучаччину, захопило Польське королівство (від 1569 р. - Річ Посполита). У 1772 р. після першого поділу Польщі територія нинішнього Бучацького району відійшла до Австрії (від 1867 р. - Австро-Угорщина). У 1810-15 рр. Бучаччина була під пануванням Росії, потім знову прилучена до Австрійської імперії, ввійшла до Станіславського округу. В листопаді 1918 р.- липні 1919р. входила до ЗУНР. Від 15 вересня 1920 р. до 18 вересня 1939 р. перебувала під владою Польщі. Вересень 1939 р. - серпень 1991 р. - в складі УРСР. 7 липня 1941 р. район захопила фашистська Німеччина; окупація тривала до 21 липня 1944р.

[ред.] Персоналії

Уродженці Бучаччини: поет, четар УСС І.Балюк, письменник і журналіст І.Боднарук, актор і письменник В. Бучацький, співачка С. Крушельницька, актор і режисер М. Крушельницький, російський видавець і книгопродавець Йосиф Кнебель (1854-1926), український громадський і просвітній діяч Михайло Галущинський (1878-1931), церковний діяч і богослов о. Теодозій Галущинський (1880-1952), польський живописець Міхал Віктор Чепіта (1884-1941), єврейський письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури 1966 р. Шмуель Йосеф Агнон (1888-1970), діяч польського і міжнародного робітничого руху, публіцист Остап Длускі (А.Лянгер, 1892-1964), український письменник, літературний критик і журналіст Михайло Островерха (1897-1979), громадський діяч, ветеринар Євген Барановський (1914-1985), діяч ОУН-УПА, сотник Ярослав Косарчин (Байрак, Козак; 1920-1951) та ін.

[ред.] Архітектурні пам'ятки

Замок (кін. 14 ст.), костьол (1634), церква в урочищі Монастирок (16 ст.), ратуша (18 ст.), василіанський монастир Воздвиження Чесного Хреста й інші - у Бучачі та його околицях; костьол (16 ст.), замок (1600) - у с. Підзамочок; палац М. Потоцького (17 ст.), Миколаївська церква (17 ст.), замок і в'їзна вежа (17 ст.), садиба Скворчинського (1848), церква Пресвятої Трійці та дзвіниця (1897), каплиця (19 ст.) - у смт Золотий Потік; парк, костьол, церква, палац і гробниця Марцеліни (16-18 ст.) - у с. Язловець; дзвіниця (18 ст.) - у с. Білявинці та ін.

[ред.] Археологічні пам'ятки

Стоянка в с. Миколаївка (30-12 тис. р. до н. е.), могильник у с. Жнибороди (9-13 ст.), городище в с. Стінка (9-13 ст.), ранньохристиянські печерні храми біля сіл Стінка і Рукомиш. У районі - Придністровський ландшафтний заказник, багато пам'яток природи місцевого значення: Переволоцькі джерела з водоспадами, Переволоцькі травертинові скелі (с. Переволока); Рукомишські скелі (с. Рукомиш); регіональний ландшафтний парк "Дністровський каньйон ", до якого належать природ. пам'ятки печера "Жолоби" (с. Миколаївка), "Скелі семи джерел" (с. Скоморохи), "Рівна скеля" (с. Миколаївка), "Каскад русилівських водоспадів" (с. Русилів), "Вадівська бучина" (с. Стінка); "Берем'янська наскельно-степова ділянка" (с. Берем'яни); "Монастирська скеля", "Сокілецькі водоспади", "Сокілецька колонія чапель" (х. Сокілець).

[ред.] Музеї

Районний історико-краєзнавчий, музей-меморіал ім. В. Стуса, історії агроколеджу та СПТУ-26, туристично-краєзнавчі у школах с. Сновидів і смт Золотий Потік, а також меморіальні кімнати С. Крушельницької в с. Білявинці та М. Крушельницького в с. Пилява.

[ред.] Населені пункти

Бариш
Берем'яни
Бобулинці
Бучач
Білявинці
Возилів
Доброполе
Дуліби
Жизномир
Жнибороди
Заривинці
Звенигород
Зелена
Золотий Потік
Зубрець
Космирин
Костільники
Ліщанці
Медведівці
Миколаївка
Новоставці
Новосілка
Нові Петликівці
Озеряни
Осівці
Переволока
Пилява
Пишківці
Помірці
Порохова
Підзамочок
Ріпинці
Скоморохи
Сновидів
Соколів
Сороки
Старі Петликівці
Стінка
Трибухівці
Цвіткова
Язловець

[ред.] Література

Дуда І. Бучач: Путівник. - Л., 1985;
Бучач і Бучаччина: Історично-Мемуарний Збірник.
Тернопільський Енциклопедичний Словник / Передмова Г.Яворського. - Тернопіль: ВАТ ТВПК "Збруч", 2004.-Т.1.-С.209-210.

[ред.] Дивись також

	Тернопільська область

Райони	Бережанський • Борщівський • Бучацький • Гусятинський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Козівський • Кременецький • Лановецький • Монастириський • Підволочиський • Підгаєцький • Теребовлянський • Тернопільський • Чортківський • Шумський
Міста обласного значення	Тернопіль