Теребовлянський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

[[Зображення:\|120px]]

Основні дані

Країна:

Україна

Область/АРК:

Тернопільська область

Утворений:

1939

Населення:

70.9

Площа:

113.000 км²

Густота населення :

62.11 осіб/км²

Телефонний код:

380-

Поштові індекси:

283400

Населені пункти та ради

Районний центр:

Теребовля

Міські ради:

Селищні ради:

Сільські ради:

Міста:

Теребовля

Смт:

Микулинці,Дружба

Села:

Районна влада

48100, Тернопільська обл., м.Теребовля, вул.Князя Василька, 104 а

Районний центр: Теребовля. Теребовлянський район - район в Тернопільській області. Утворений у 1940 році. Розміщений у центральній частині Тернопільської області. Площа району - 1.15 тис. кв. км. Населення - 70.9 тис. чоловік. Міській, двом селищним та 40 сільським радам підпорядковано 78 населених пунктів.

[ред.] Історія

Докладніше у статті: Історія Теребовлянського району

Теребовлянщина багата своєю історією, яка сягає в сиву давнину. Уже вкінці ХІ століття Теребовля була знана як княжа столиця. У 1389 році місто отримало Магдебурзьке право. Історія краю відображена в пам’ятках культури, історії та архітектури, які збереглися до наших часів. Це, зокрема: замки XIV-XVII століття в м. Теребовля, смт. Микулинцях, с. Долина; залишки замку в с. Буданів, фундамент замку в с. Струсів; фортеці-монастирі в м. Теребовля (Підгірянський і Кармелітів); пам’ятки архітектури: костели в м. Теребовля, смт. Микулинці, селах Лошнів, Струсів, Долина, Буданів, Млиниська, Підгайчики, , палаци в смт. Микулинці, селах Струсів, Підгайчики; церкви в кожному селі, в тому числі пам’ятки архітектури в м. Теребовля, селах Струсів, Долина, Підгайчики, Млиниська, Дарахів. Деренівка, Довге, Зарваниця; численні цвинтарі, пам’ятні хрести, козацькі і стрілецькі могили, зокрема в с. Семиківці, пам’ятники на честь скасування панщини в селах Дарахів, Ласківці, Бенева, Багатківці, Слобідка, пам’ятний знак “За тверезість” в с. Ласківці; будинок старого заїзного двору (корчми) XVII ст., переоформлений в сорокових роках ХІХ ст. на першу в околиці школу в с. Струсові; келії язичників і підземний рятувальний хід Струсів - Теребовля.

Багатий район пам’ятками археології, археологічними знахідками. Це, зокрема: місце кремінярської майстерні, обломок обробленого людиною ікла мамонта в с. Налужжя, крем’яна сокира із с. Зубів; майстерня трипільської культури у с. Буданів (урочище Кремінне); стоянка середнього палеоліту в с. Долина (урочище Пасовисько). Тут виявлено сліди найдавнішої на Теребовлянщині людської оселі пори стародавнього кам’яного віку (100-40 тис. років тому); мезолітичні стоянки в селах району Кривки, Плебанівка, смт. Микулинці; поселення культури Ноа: селище Київської Русі і курган у с. Воля (урочище За левадою); два поселення ранньозалізного віку в с. Лошнів (урочище Заграбина і Кринички); поселення ранньозалізного віку, трипільської культури, селище Київської Русі в м. Теребовля (урочище За парком).

[ред.] Географія

Рельєф району мальовничий, характеризується невеликими підвищеннями, пагорбами, впадинами, є і рівнини, зокрема степ Панталиха.

Через територію району проходить залізниця Тернопіль-Чернівці, а також декілька автомобільних доріг різного значення.

Теребовлянська земля багата на камінь, особливо червоний пісковик, глину. Є поклади вапняку, піску, торфу.

У селі Конопківка знаходяться джерела сірководневої води, на основі лікувальних властивостей якої працює санаторій “Медобори” і обласна водогрязелікарня в містечку Микулинці.

Через територію Теребовлянського району протікають річки Стрипа, Серет, Гнізна, ряд потічків.

Різноманітний рослинний і тваринний світ Теребовлянщини. Ліси, переважно листяні із окремими вкрапленнями хвойних порід, багаті на звірину і птахів. Тут зустрічаються олень, дикий кабан, козулі, лисиці, зайці та інші звірі.

[ред.] Природні ресурси

Теребовлянщина багата покладами каменю, так званого теребовлянського червоного пісковика. Найкращої якості пісковик знаходиться на берегових схилах Серет і його протоки Гнізди. Червоний пісок відзначається великою міцністю і широко використовується для виготовлення тротуарних плит, бордюрів, парапетів, сходів, пам’ятників і для облицювання нижніх поверхів будівель. Багата Теребовля і покладами глини, великі запаси якої знаходяться в Теребовлянському лісі, зустрічається і вогнетривка глина. В с. Садах є невеликі поклади піску. Теребовлянський район багатий на крейду, великі поклади якого знаходяться в районі Золотників. Вздовж річки Серет між Тернополем і Теребовлею є поклади фосфоритів. Особливістю місцевих фосфоритів є те, що їх можна використовувати як мінеральне добриво без попередньої хімічної обробки. В районі зустрічаються також поклади торфу, піску. На околиці с. Конопківка є запаси сірководневої води, яка джерелом виходить на поверхню землі. На цій воді і сірководневих лікувальних грязях функціонує Микулинецька обласна водогрязелікарня і санаторій „Медобори” в с. Конопківка.

[ред.] Промисловість

Розвинута промисловість району. Сьогодні на Теребовлянщині працює 19 промислових підприємств. Це, в основному, підприємства харчової та переробної промисловості. Далеко за межами області відома продукція фабрики ялинкових прикрас. У багатогалузевому сільському господарстві налічується 54 фермерських господарства. У районі до послуг населення діють 66 загальноосвітніх шкіл, 48 дошкільних заклади. На охорону здоров’я працює понад 600 медичних працівників. В економіці району провідне місце належить сільськогосподарському виробництву, серед підприємств з різними формами приватної власності працює 19 фермерських господарств.

[ред.] Культура

Розвинута сітка культосвітніх закладів: працює 69 клубних установ, 68 бібліотек, три народних та один зразковий аматорський колективи, три народних аматорських театри, Заслужена капела бандуристів України “Кобзар”, народний ансамбль танцю “Любисток”, ансамбль фольклорного танцю “Джерело” та ін. Виповнилося 60 років одному з престижних культурно-освітніх навчальних закладів Тернопілля - Теребовлянському Вищому училищу культури, яке підготувало за роки своєї роботи тисячі кваліфікованих спеціалістів. В останні десятиліття відчутно пожвавила свою діяльність розмаїта конфесійна палітра релігійної громадськості, нині в районі діють 43 церкви УГКЦ, 33 - УАПЦ, 5 римо-католицьких костелів, два молитовні доми УЄХБ, у районі розташована релігійна святиня - Свято-Маріїнський центр у Зарваниці. Саме Зарваниця у наші дні набула світової слави як відпустове місце та об’єкт прочанства. Сюди сходяться сотні тисяч вірних не тільки з України, але й з-за кордону, щоб серцем припасти до чудотворних ікон Пречистої Діви Марії та Розп’ятого Спасителя, зцілити душу живлющою водою із вічного джерела, прийняти Святу Сповідь і Святе Причастя. Теребовлянщина дала світу видатних діячів Церкви. Серед них - Патріарх УГКЦ, кардинал, доктор богослов’я, в’язень-каторжанин більшовицьких ГУЛАГів Йосиф Сліпий (Кобернацький-Дичковський 1892-1984), уродженець с. Заздрість. Тернопілля шанує пам’ять цієї славетної Людини. Його ім’я носять Тернопільська Вища Духовна семінарія і одна з вулиць обласного центру. У селі Заздрість Теребовлянського району на родинному обійсті створено Духовний центр з музеєм. Багато видатних людей народилося, жило і працювало на Теребовлянщині, прославляючи свій рідний край. Серед них Василько Ростиславович - Теребовельський князь, мудрий державний діяч, талановитий полководець, Бартош Головацький - герой битви під Грюнвальдом, Нестор Морозенко - полковник, герой національно-визвольної війни козаків з поляками. Слід назвати велетнів-вчених, академіків: М. Зарицького, С. Гжицького, С. Стояновського, М. Андрейчина, Я. Гумницького, вченого-етнографа Г. Гальку, Ю. Гірняка, Я. Гірняка, Я. Пастернака, Ф. Маковського, А. Куликівського, Є. Олесницького та ін. Теребовлянщина - батьківщина всесвітньо відомого скульптора, архітектора М. Паращука (1878-1963), видатного художника, педагога М. Бойчука, художника-монументаліста Т. Бойчука, різьбяра О. Пасіки, мистецтвознавця Д.Степовика, визначних акторів, диригентів В.Юрчака, Й. Гірняка, М. Крушельницького, Ю. Миколаєнко, педагогів, письменників, журналістів, громадсько-політичних діячів Л. Гарматія, Є. Мандичевського, В. Бирчака, І. Свистуна, М. Капія, В. Гжицького, А. Іванчука, С. Стецько, Ольги Сліпої, С. Будного та ін. У складі Теребовлянського району такі міста: Теребовля - районний центр, та колишні районні центри: Буданів, Золотники, Струсів, Микулинці.

[ред.] Персоналії

[ред.] Населені пункти

[ред.] Дивись також

	Тернопільська область

Райони	Бережанський • Борщівський • Бучацький • Гусятинський • Заліщицький • Збаразький • Зборівський • Козівський • Кременецький • Лановецький • Монастириський • Підволочиський • Підгаєцький • Теребовлянський • Тернопільський • Чортківський • Шумський
Міста обласного значення	Тернопіль