Добромиль
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Добромиль | |||||
---|---|---|---|---|---|
|
|||||
Основні дані | |||||
Регіон: | Львівська | ||||
Район/міськрада: | Старосамбірський | ||||
Засноване/перша згадка: | 1556 | ||||
Населення | |||||
Поштові індекси: | 82043 | ||||
Телефонний код: | +380-XXX | ||||
Географічні координати: | 49°28' пн.ш. 23°50' сх.д. | ||||
Відстань | |||||
Найближча залізнична станція: | {{{станція}}} | ||||
До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
Міська влада | |||||
Міський голова: |
Добро́миль вперше згадується як село у 1374. Тоді князь Владислав Опольський надав родові Гербуртів маєтки по річках Вирві і Стрвяжу, серед яких був і Добромиль. Коло 1450 р. львівський ловчий Микола Гербурт побудував на Сліпій горі біля Добромиля дерев'яний замок. У 1467р. селом управляв тіун Степан ще на основі руського права. Коли 1497 р. Добромиль сплюндрували татари, згорів і замок. Цього ж року польський король Я. Ольбрахт визнав Добромиль містечком і дозволив проводити ярмарки. Під 1515 р. у королівських податкових книгах згадується існування в Добромилі церкви.
Містечко швидко розвивалось. Сюди переселялись купці й ремісники. Спроваджені з Моравії ткачі виробляли високоякісне сукно. За ним, а також за місцевою сіллю приїздили купці з Угорщини й Сілезії. Тодішній власник містечка Андрій Гербурт для колоністів, що все прибували, у 1531 р. заснував латинську парафію й поставив дерев'яний костел. 28 червня 1566 р. за старанням власника місцевих солеварень Станіслава Гербурта король Сигізмунд Август надав Добромилю магдебурське право. Запрошені власником Добромиля нові ремісники організовують цехи. Містечко укріплюється мурами й частоколом. Тут у 1584р. стояли 3 церкви та костел. Дерев'яний замок на горі Ст. Гербурт почав перебудовувати з каменю й цегли. Продовжив цю роботу Ян Щенсний Гербурт - видатний політичний і культурний діяч. Писав навіть поезії українською мовою. У 1611 р. він запросив з Кракова друкаря Яна Шелігу й заснував у Добромилі друкарню. Тут Гербурт видавав як свої твори, так і праці Оріховського, Кадлубека, Длуґоша. З 1622р. Добромиль в руках магнатів Конєцпольских.
Після поразки військ Б. Хмельницького під Берестечком в Добромилі на площі стратили багатьох міщан і селян, на містечко наклали велику контрибуцію. 1772 р. Добромиль попадає під правління Австрії. Містечко й солеварні стають державними. Значно збільшився видобуток солі. У 1871 р. поблизу Добромиля прокладено залізницю, з'явилися фабрика сірників, миловарня, склозавод, лісопильний та пивоварний заводи. У 1876 р. Добромиль підноситься до рангу повітового містечка, залишаючись таким і за Польщі (після 1918р.). В період кризи 1929-33рр. містечко занепадає, посилюється страйкова боротьба. У 1900-1905рр. Тут проживав відомий етнограф і композитор Філарет Колесса, художник Павло Богданський, який розмалював багато церков і костелів.
![]() |
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |