Дрогобич
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Дрогобич (англ. Drohobych, пол. Drohobycz, євр. דראָביטש, нім. Drohobytsch) місто у Львівській області, районний центр, а до кінця 1950-х років - центр Дрогобицької області.
| Дрогобич | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Основні дані | |||||
| Регіон: | Львівська | ||||
| Район/міськрада: | ? | ||||
| Засноване/перша згадка: | Перша згадка 1387 | ||||
| Населення | 103 600 | ||||
| Площа: | 44,5 км² км² | ||||
| Поштові індекси: | 82100 | ||||
| Телефонний код: | +380-XXX | ||||
| Географічні координати: | 49°21' пн.ш. 23°30' сх.д. | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | {{{станція}}} | ||||
| До обл.центру: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| До Києва: - фізична: - залізницею: - автошляхами: |
— км — км — км |
||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка: | Drohobych.com | ||||
| Міський голова: | Гук Микола Петрович | ||||
на розі майдану Ринок
Зміст |
[ред.] Історія
Засноване в кінці ХІ ст.
[ред.] Легенда про заснування
Існувало місто Бич в Передгір'ї Карпат. Жили міщани біля соляного джерела і торгували сіллю. Одного разу на місто напали кочові племена половців в кінці ХІ століття і спалили його. Через деякий час жителі, які встигли сховатися від ворогів, повернулися і відбудували місто, але вже в трохи іншому місці. Нове місто назвали Другий Бич, а з часом назва й перетворилася в Дрогобич.
[ред.] У часи Київської Русі
Поряд було побудовано фортецю Тустань.
[ред.] У часи литовсько-польської держави
Збудовано католицький костел (середина ХV ст.) Надали самоуправління за магдебурським правом. Збудовано першу ратушу.
[ред.] У козацькі часи
В часи Визвольної війни у 1648 році козаки Б.Хмельницького влаштували терор проти місцевих уніятів, католиків та жидів. Разом із татарами, козаки Б.Хмельницького взяли штурмом костел Святого Бартоломія та влащтували там криваву масакру. Лише міщани, котрі заховалися у дзвіниці костелу, змогли врятуватися і відбити штурм.
[ред.] У часи Габсбургів
Починається в ІІ половині ХІХ століття видобування нафти в Дрогобицько-Бориславському нафтодобувному басейні.
за іменем кнайпи в його підвалі відомий як мисливський погрібець
[ред.] У складі польської держави
Відкривається українська приватна гімназія (1928).
[ред.] У складі СРСР
Великий машинобудівний центр
[ред.] У сьогоднішній час
Відкрито пам'ятники Ю.Дрогобичу, С.Бандері, воїнам-інтернаціоналістам та до 1000-ліття християнства в Русі
[ред.] Символіка міста
зображення герба міста на стіні костелу
Герб австрійського періоду - наданий імператором Йозефом ІІ 26 червня 1788р. і зображує в лазуровому полі дев'ять золотих діжок в три ряди - в горішньому чотири, в середньому три, в нижньому - дві.
Герб радянського періоду - затверджений 15.09.1967р. рішенням N515 виконавчого комітету міської ради. У зеленому полі на срібній розкритій книзі половина шестірні і полум'я в чаші. Під книгою дев'ять (4,3 і 2) топок солі. Місто - великий центр машинобудування, нафтопереробки, хімічної і легкої промисловості, освіти і культури. Ці сучасні особливості міста відбиті в розгорнутій книзі, на тлі якої зображені частина шестірні і полум'я в чаші. 9 топок солі - символ старого герба. Зелений колір - символ лісів. Автори - В.Бабич, А.Левенец.
Сучасний герб - затверджений рішенням IX сесії міської ради від 22 вересня 1992p., повторно - рішенням XXII сесії міської ради III скликання за N585 від 25 травня 2001р. в лазуровому полi дев'ять золотих дiжок в три ряди - в горішньому чотири, в середньому три, в нижньому - дві. Щит обрамований декоративним картушем і прикрашений срібною короною.
Прапор - затверджений рішенням XXII сесії міської ради III скликання за N585 від 25 травня 2001р. Прямокутне синє полотнище зі співвідношенням ширини до довжини 2:3, посередині якого 9 білих топок солі у три ряди (4:3:2), із трьох сторін (крім древкової) йде лиштва (шириною в 1/10 ширини прапора), складена з жовтих і блакитних рівносторонніх трикутників. Дев'ять соляних топок використовувалися на міському гербі ще з XVIст. Вони вказують на солеварні промисли, які сприяли розвитку та зростанню Дрогобича.
 Герб австрійського періоду |
 Герб радянського періоду |
 Сучасний герб |
 Прапор |
[ред.] Навчальні заклади
колишня гімназія,
пізніше в'язниця НКВС,
зараз факультет математики
- Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка
- Дрогобицький педагогічний ліцей
- Дрогобицький механічний технікум
- Дрогобицький нафтовий технікум
- Дрогобицький статистичний технікум
- Дрогобицька гімназія
- 16 загальноосвітніх середніх шкіл (№№6,7,11,18 у м. Стебнику, №№12,13 не існують)
[ред.] Підприємства
- Дрогобицький автокрановий завод
- Дрогобицький долотний завод
- Дрогобицький нафтопереробний завод №1 та №2
- Дрогобицький машинобудівний завод
[ред.] Визначні місця
церква св. Юра
Церква св. Юра дерев'яна тридільна (тризрубна), спорудження у стилі українського Відродження в 16-17 ст. в с Надієво, в 1657р перевезена до Дрогобича. В інтер'єрі іконостас 1659р. та розписи 17ст. Тут знаходиться частина експозиції історико-краєзнавчого музею.
церква св. Трійці
[ред.] Визначні особи
пам'ятник Юрію Дрогобичу,
праворуч дзвіниця костелу
[ред.] Місто-побратим
- Буфало, Нью Йорк, Сполучені Штати Америки
[ред.] Internet-ресурси
Офіційний міський портал Дрогобича
 |
|||
|---|---|---|---|
| Райони | Бродівський • Буський •Городоцький • Дрогобицький • Жидачівський • Жовківський • Золочівський • Кам'янка-Бузький • Миколаївський • Мостиський • Перемишлянський • Пустомитівський • Радехівський • Самбірський • Сколівський • Сокальський • Старосамбірський • Стрийський • Турківський • Яворівський | ||
| Міста обласного значення | Борислав • Дрогобич • Львів • Моршин • Новий Розділ • Самбір • Стрий • Трускавець •Червоноград | ||
