Static Wikipedia February 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu

Web Analytics
Cookie Policy Terms and Conditions Трускавець — Вікіпедія

Трускавець

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Трускавець
[[Герб міста]]
Основні дані
Регіон: Львівська
Район/міськрада:  ?
Засноване/перша згадка:
Населення
Поштові індекси: 82200
Телефонний код: +380-XXX
Географічні координати: 49°17' пн.ш. 23°30' сх.д.
День міста 3 неділя червня
Відстань
Найближча залізнична станція: {{{станція}}}
До обл.центру:
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

— км
— км
— км
До Києва:
 - фізична:
 - залізницею:
 - автошляхами:

— км
— км
— км
Міська влада
Веб-сторінка: Трускавець
Міський голова: Грицак Лев Ярославович
Трускавець
Трускавець
Трускавець
Кількість відпочиваючих у Трускавці
Кількість відпочиваючих у Трускавці

Трускаве́ць (також зустрічається наголос на першому складі — Тру́скавець) — самобутній і надзвичайно привабливий бальнеологічний курорт України. Він розкинувся у мальовничій долині з півночі від передгір'я Східних Карпат на висоті 350 м над рівнем моря. Це місто природньої краси: серед чарівних пейзажів, пологих лісистих схилів та стрімких річок. Для Трускавця характерний теплий та помірно-вологий клімат. Тут гостює недовга сніжна зима з відлигами, часто бурхлива весна, тепле літо і довга золота осінь. Січень минає із середньою температурою – 6,0 С, липень + 18,5 С.

Курорт розташований на відділі 100 кілометрів на південь від Львова, у рідній землі великого Івана Франка. Залізниця з’єднує місто з найбільшими містами України, СНД та з країнами Прибалтики. Між Трускавцем і Львовом через міста Дрогобич та Стрий курсують електропоїзди і автобуси.

Трускавець – це затишна й екологічно чиста зона. Щедрий розмаїттям земних і підземних мінеральних вод з чотирнадцятьма джерелами: “Нафтуся”, “Юзя”, “Марія”, “Cофія”, “Броніслава” та інші; покладами “гірського воску” – озокериту, єдине родовище у світі знаходиться на відділі чотирьох кілометрів від курорту у місті Бориславі; до конкурентів знаменитої Карло-Варської солі належить трускавецька сіль “ Барбара ”, яку добувають з високомінералізованої рапи.

Територія міста Трускавець по генплану становить 2000 гектарів, фактичне користування землею – 774 гектари. Кількість постійного населення 26000 чоловік. Крім того, щомісячно відпочиває в середньому 13000 чоловік, з них понад 2500 іноземців. Щоденно з навколишніх сіл та міст доїжджає на роботу в оздоровниці, підприємства і організації 6300 чоловік. Кількість працюючих, які виїзджають в інші населені пункти на роботу 3200 чоловік. Всього працює на підприємствах і установах міста 16300 чоловік.

Зміст

[ред.] Історія

Перша письмова згадка про Трускавець відноситься до 1469 року. Археологічні знахідки, зокрема, римський бойовий чекан, який датується ІV століттям нашої ери, свідчать про те, що територія Трускавця могла бути ареною бойових дій готів разом з прикарпатськими племенами на чолі з карпами - з одного боку, і леґіонами Римської імперії - з іншого. Назва міста "Трускавець" до цього часу викликає суперечки істориків. Одні вважають, що "Трускавець" - це видозмінена форма польського слова truskawka - полуниця. Але полуниця з"явилася в Європі тільки після 1712 року і була привезена з Чилі французьким офіцером Фрез'є. А назва міста вперше зустрічається вже у XV ст. Інші вчені вважають, що на назву міста вплинула литовська мова. По-литовськи druska - це сіль, а Прикарпаття - відомий центр солеваріння. З цим промислом пов'язані назви багатьох населених пунктів Львівщини, наприклад: Стара Сіль, Ясениця Сільна, Солець, Солонсько. На користь цього варіанту свідчать тісні міждержавні стосунки Галицько-Волинського князівства і Великого Князівства Литовського у XII-XV ст.

Окремо слід виділити діяльність Організації Українських Націоналістів у Трускавці (ОУН) та Української Повстанської Армії (УПА) до і після 1939 року. До 1939 року ОУН воювала з поляками, після 1939 року - з радянськими окупаційними військами. Два уродженці Трускавця Василь Білас і Дмитро Данилишин здійснили замах на депутата Польського Сейму Тадеуша Голувку. Сталося це у Городку 24 серпня 1931 року. Це був винятково політичний акт на відомого польського шовініста. На жаль, акція не вдалася, але шуму вона наробила багато в усій Польщі. Обох бойовиків було схоплено і засуджено до смерті. Їх героїчна поведінка під час процесу і при виконанні вироку примусила задуматися українців по всіх окупованих Польщею територіях. Пам"ять про героїв зафіксована в назвах вулиць та пам"ятних знаках у Трускавці.

На момент виконання вироку Роману макомацькому, племіннику Василя Біласа, було всього лиш 11 років. Тоді хлопець багато чого зрозумів. А після смерті брата (закатованого НКВС в Дрогобичі) він вступає до лав ОУН і стає месником. Воював Роман Макомацький проти польської Армії Крайової, яка палила Волинь, знищуючи все живе. А після створення УПА і відступу фашистів він вербує в інформатори дружину радянського генерала Сабурова Ніну, яка допомагає врятувати життя тисяч галичан, зірвати цілий ряд каральних операцій НКВС проти мирного населення. Під керівництвом Макомацького підпільники викрали самого генерала Сабурова і обміняли його на 200 арештованих повстанців. Це унікальний випадок в історії радянської армії, який ще нікому не вдавалося повторити.

[ред.] Трускавець як курорт

Датою офіційного заснування бальнеологічного курорту вважається 1827 р., коли тут було споруджено приміщення для перших 8 ванн. Хоча лікувальні властивості трускавецьких вод були відомі давно, вперше їх описав королівський лікар Войцех Очко в 1578 році. Габріель Жончинський, автор підручника "Гісторія натуральна", який було видано у 1721 році, вказав, що в Трускаці, як і в інших селах Дрогобиччини добували нафту, а воду, яка її супроводжує, селяни пили для лікування багатьох хворіб. Перші ж серйозні роботи провели тут німецькі вчені Н. Фіхтель та Б. Хаке. Станіслав Сташіц у невеличкій роботі, яка вийшла друком у 1805 році, писав, що крім солі тут добувають озокерит і нафту, з якої шляхом перегонки отримують гас ("кєрасін" по російськи), який використовується для освітлення вулиць. І це - на початку XIX століття ! Хімічний аналіз мінеральної води "Нафтуся" вперше провів львівський вчений, аптекар і хімік Теодор Торосевич в 1836 році. Цей знаменитий вчений більш відомий завдяки винаходу гасової лампи. В той же час зростає значення Трускавця в Австро-Угорській імперії. В 1892 році тут побудовано приміщення для інгаляцій системи Вашмута. І цим Трускавець одразу піднявся на рівень таких оздоровниць європейського значення як Ріхенгаль та Вісбаден. Будуються готелі, вілли, пансіонати.

В 1900 році було відкрито пам'ятник Адаму Міцкевичу. Розростається інфраструктура, будується нова водолікарня, прокладається об'їзна дорога. Окремо варто виділити діяльність Раймонда Яроша. В 1911 році Трускавець переходить до рук спілки, яку він очолює. Новий господар одразу починає яскраву європеїзацію курорту. Найперше, він електрифікує Трускавець. Тепер, за допомогою електричної енергії освітлювалися не тільки курортні приміщення і приватні вілли, але також вулиці та територія парку. Ще у 1909 році було побудовано залізницю з невеличкою станцією, а вже у 1912 споруджується новий вокзал. Трускавець був безпосередньо пов'язаний залізничним сполученням як зі Львовом так і з Віднем, Краковом, Познанню, Прагою, Варшавою, Берліном. У 1913 році за великі успіхи в розвитку курорту - його лікувальної бази, -- Трускавець було нагороджено Великою золотою медаллю. А темпи змін були направду вражаючими. Той, хто пропустив декілька сезонів, по приїзді до Трускавця вже його не впізнавав. На Помірках за усіма європейськими стандартами було облаштоване купальне озеро, побудовані корти, спортивні майданчики. Берега озера були всипані золотистим морським піском. 17 серпня 1929 року освячено і відкрито музей природничих наук. На нещастя, з його багатющої колекції майже нічого не залишилося - після приходу радянських військ у 1939 році його експонати були частково передані до Дрогобича, а частково просто розкрадені. Одну з колекцій завантажили до контейнера і просто кудись вивезли.

А про розвиток курорту свідчать цифри. Якщо у 1923 році тут було 6080 відпочиваючих, то вже у 1927 році кількість гостей різко зросла - до 12633 осіб. У 1931 році курорт відвідало 14659 чоловік, то сезон 1933 року позначився просто немислимою до того часу цифрою у 17000 осіб.


[ред.] Міста побратими

Перемишль, Польща

Ліманова, Польща

Ясло, Польща

Земля Гасберге, Німеччина

[ред.] Посилання


Львівська область

Райони БродівськийБуськийГородоцькийДрогобицькийЖидачівськийЖовківськийЗолочівськийКам'янка-БузькийМиколаївськийМостиськийПеремишлянськийПустомитівськийРадехівськийСамбірськийСколівськийСокальськийСтаросамбірськийСтрийськийТурківськийЯворівський
Міста обласного значення БориславДрогобичЛьвівМоршинНовий РозділСамбірСтрийТрускавецьЧервоноград
Іншими мовами
Static Wikipedia 2008 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2007 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - en - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu -

Static Wikipedia 2006 (no images)

aa - ab - af - ak - als - am - an - ang - ar - arc - as - ast - av - ay - az - ba - bar - bat_smg - bcl - be - be_x_old - bg - bh - bi - bm - bn - bo - bpy - br - bs - bug - bxr - ca - cbk_zam - cdo - ce - ceb - ch - cho - chr - chy - co - cr - crh - cs - csb - cu - cv - cy - da - de - diq - dsb - dv - dz - ee - el - eml - eo - es - et - eu - ext - fa - ff - fi - fiu_vro - fj - fo - fr - frp - fur - fy - ga - gan - gd - gl - glk - gn - got - gu - gv - ha - hak - haw - he - hi - hif - ho - hr - hsb - ht - hu - hy - hz - ia - id - ie - ig - ii - ik - ilo - io - is - it - iu - ja - jbo - jv - ka - kaa - kab - kg - ki - kj - kk - kl - km - kn - ko - kr - ks - ksh - ku - kv - kw - ky - la - lad - lb - lbe - lg - li - lij - lmo - ln - lo - lt - lv - map_bms - mdf - mg - mh - mi - mk - ml - mn - mo - mr - mt - mus - my - myv - mzn - na - nah - nap - nds - nds_nl - ne - new - ng - nl - nn - no - nov - nrm - nv - ny - oc - om - or - os - pa - pag - pam - pap - pdc - pi - pih - pl - pms - ps - pt - qu - quality - rm - rmy - rn - ro - roa_rup - roa_tara - ru - rw - sa - sah - sc - scn - sco - sd - se - sg - sh - si - simple - sk - sl - sm - sn - so - sr - srn - ss - st - stq - su - sv - sw - szl - ta - te - tet - tg - th - ti - tk - tl - tlh - tn - to - tpi - tr - ts - tt - tum - tw - ty - udm - ug - uk - ur - uz - ve - vec - vi - vls - vo - wa - war - wo - wuu - xal - xh - yi - yo - za - zea - zh - zh_classical - zh_min_nan - zh_yue - zu