Еволюційна теорія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Еволюція людини.

Еволюційна теорія - наукова теорія, що пояснює поступальний розвиток життя на Землі від простих форм (клітини, бактерії) до складних. У біології, еволюція - це зміна в популяції успадкованих характеристик або ознак, які передаються з роду в рід. Ці характеристики кодуються в генах, копіюються і передаються до наступних поколінь при розмноженні. Випадкові зміни в генах можуть спричиняти нові або змінені ознаки, призводячи до відмінностей між організмами. Процес еволюції відбувається, коли різні ознаки стають більш загальними або переважаючими в популяції. Це може відбуватися безладно через генетичний дрейф, або шляхом природнього добору через боротьбу за існування та виживання найпридатніших.

При природньому доборі, організми з ознаками, які допомагають їм вижити і відтворитися, як правило мають більше нащадків. Таким чином, вони передадуть більше вигідних спадкових ознак наступним поколінням. Це призводить до того, що вигідні ознаки стають більш загальними в кожному поколінні, а невигідні зменшуються. Через деякий час, цей процес може приводити до різноманітних адаптацій в залежності від замін в навколишньому середовищі. Коли відмінності всередині та між популяціями накопичуються, це приводить до еволюції нових видів. Всі відомі види так чи інакше походять від єдиного предка через процес поступової розбіжності.

Теорія еволюції шляхом природного добору була вперше запропонована в книзі Чарльза Дарвіна «Походження видів» 1859 р. У 1930-х, теорія природного добору Дарвіна разом з теорією наслідування Менделя склали сучасну сентеничну теорію еволюції. З її величезними властивостями пояснювання і передбачування, ця теорія стала центральним організовуючим принципом сучасної біології, забезпечуючи загальне пояснення різноманітності життя на Землі.