Запорізька область
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Запорізька область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
 |
|||||
| Основні дані | |||||
| Країна: | Україна | ||||
| Утворена: | 10 січня 1939 року | ||||
| Код КОАТУУ: | 23000 | ||||
| Населення: | 1 877 200(2005) | ||||
| Площа: | 27180 км² | ||||
| Густота населення: | 70,84 осіб/км² | ||||
| Телефонні коди: | +380-61 | ||||
| Обласний центр: | Запоріжжя | ||||
| Райони: | 20 | ||||
| Міста: обласного значення |
5 9 |
||||
| Райони в містах: | 7 | ||||
| Смт: | 23 | ||||
| Села: | 872 | ||||
| Селища: | 46 | ||||
| Селищні ради: | 23 | ||||
| Сільські ради: | 263 | ||||
| Номери автомобілів: | AP | ||||
| Інтернет-домени: | zaporizhzhe.ua; zp.ua | ||||
| Обласна влада | |||||
| 69000, м. Запоріжжя, пр.Леніна, 164 | |||||
| Веб-сторінка: | http://www.zoda.gov.ua | ||||
| Голова ОДА: | Червоненко Євген Альфредович | ||||
| Голова обл. ради: | Нефедов Олександр Степанович | ||||
Запорізька область утворена 10 січня 1939 року. Розташована вона на південному сході України, займає головним чином лівобережну частину басейну нижньої течії Дніпра. На півночі і північному заході граничить з Дніпропетровською областю, на заході з Херсонською областю, на сході з Донецькою областю, а на півдні її побережжя омиває Азовське море, берегова лінія якого в межах області перевищує 300 км. Протяжність з півночі на південь 208 км., із заходу на схід 235 км.
Зміст |
[ред.] Географія
[ред.] Площа
Територія області займає 27,18 тис. кв. км, що становить 4,5% території України.
[ред.] Рельєф
Для області характерний рівнинний ландшафт. Ґрунти переважно чорноземні.
[ред.] Водоймища
Головна річка – Дніпро з великим Каховським водосховищем. Вздовж узбережжя Азовського моря – лимани та солоні озера. На території області протікає 109 річок.
[ред.] Клімат
Помірно континентальний, зі спекотним літом і малосніжною, переважно теплою зимою, характеризується чітко означеною посушливістю. Середня температура липня +23°C, січня –4°C. Максимум опадів буває влітку, часті зливи. У квітні-травні – суховії, періодично – “чорна буря”. На рік у середньому припадає 225 сонячних днів, рівень опадів становить 448 мм.
[ред.] Природні ресурси
[ред.] Природно-рекреаційний потенціал
Бердянськ – рівнинний приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований на узбережжі Азовського моря. Природні лікувальні ресурси – солоні озера з великими запасами лікувальних грязей, а також просторі піщані пляжі, південний морський та степовий клімат. Кирилівка – приморський кліматично-грязьовий курорт, розташований у степовій зоні на узбережжі Азовського моря. Значні запаси лікувальних грязей залягають на дні Утлюцького та Молочного лиманів. Функціонують численні санаторії, водогрязелікарні, будинки та бази відпочинку. 299 територій і об'єктів природно-заповідного фонду; 181 заказник, 95 пам'яток природи, 3 заповідні урочища, 20 парків - пам'яток садово-паркового мистецтва.
[ред.] Корисні копалини
Мінеральні ресурси представлені багатими покладами рудних корисних копалини, зокрема залізних і марганцевих. Частка регіону в сумарних запасах мінеральної сировини в Україні складає:
- пегматит – 88,06%,
- апатит – 63,42%,
- марганцева руда – 69,1%,
- вторинні каоліни – 22,9%,
- вогнетривкі глини – 8,6%.
[ред.] Флора
У сьогоденні береги Дніпра в Запоріжжі, острів Хортиця рясніють зеленю дерев. Але якщо Ви маєте можливість уважно вивчити фотографії Запоріжжя часів будови ДніпроГЕСу, побачите голі береги, над якими, до обрію тягнеться в усіх напрямках дикий степ. Зарості дерев зустрічалися лише в балках, ярах, руслах річок та струмків. Старожили Запоріжжя - дуб, верба, дика груша, лох, липа, глід. Аморфа кущова Amorpha fruticosal L - рослина, що зараз зустрічається скрізь по пісчаних та кам'яних берегах Дніпра та густо захаращила плавні острова Хортиця, насправді не є характерною для місцевості Запоріжжя. Цю рослину завезено із Північної Америки та розповсюджено в 20-х роках 20 століття для укріплення берегової смуги, запобігання її руйнації внаслідок зміни рівня води. Зараз ця рослина є полновластним господарем дніпровських берегів та формує їх зовнішній вигляд.
[ред.] Фауна
[ред.] Історія
Після татаро-монгольської навали 1237-1240 рр. територія Запорізького краю на два століття увійшла до складу Золотої Орди.
У 1445 р. запорізькі степи по лівому берегу Дніпра увійшли до складу Кримського ханства. З кінця ХV до середини ХІХ ст. їх населяли кочові та напівосілі ногайці.
Природно-географічні та історичні умови у XV - XVI ст. сприяли тому, що південноукраїнські землі стали одним із центрів формування запорізького козацтва. Одним із його головних оплотів і символів став острів Хортиця, відомий ще з давньоруських часів.
Подією загальноукраїнського значення стало формування з окремих козацьких загонів та промислових артілей соціально-політичної та військової організації запорозького козацтва - Запорозької Січі («Війська Запорозького Низового»).
Запорозька Січ стала першим на території України політичним формуванням з усіма ознаками республіки. Вона довго зберігала свою незалежність та займала визначне місце в міжнародних відносинах - європейські держави встановлювали з нею дипломатичні відносини та шукали військового союзу.
Наприкінці XVIII ст. землі південної України увійшли до складу Російської імперії.
Процес нового заселення та освоєння земель сучасної Запорізької області був складним. В ньому взяли участь представники багатьох народностей, що призвело до розвитку краю як багатонаціонального. Це забезпечило запозичення господарських навичок, окремих особливостей життя і побуту одним народом в іншого, викликало до життя своєрідне злиття культурних та господарчих традицій. Складовою частиною населення території сучасної Запорізької області стали іноземні переселенці: меноніти, німці, болгари, євреї, гагаузи, поляки, серби, греки, албанці.
Запоріжжя стало одним із полігонів, де втілювалися стратегічні плани індустріалізації СРСР. У 1927 р. почалося будівництво ДніпроГЕСу - самої могутньої гідроелектростанції у Європі на той час. Поряд прискореними темпами споруджувався комплекс нових енергоємних підприємств.
Бурхливий розвиток економіки та культури краю був перерваний II Світовою війною.
Однією з найяскравіших сторінок в історії області є післявоєнне відродження запорізького індустріального комплексу - ДніпроГЕСу та підприємств чорної та кольорової металургії. До початку 1950 р. відновили роботу всі 670 заводів і фабрик області. У 1950-1970 рр. в області були створені нові галузі індустрії – електротехнічна, хімічна. Продовжував зростати енергетичний потенціал області. Поруч із введенням у дію ДніпроГЕСу-2, споруджено Запорізьку ДРЕС та Запорізьку атомну електростанцію.
[ред.] Адміністративно-територіальний поділ
20 адміністративних районів, 5 міст обласного підпорядкування (Запоріжжя, Мелітополь, Бердянськ, Токмак і Енергодар), 9 міст районного підпорядкування, 23 селища міського типа, 921 сільський населений пункт. Адміністративний центр місто Запоріжжя.
[ред.] Населення
Чисельність наявного населення області за станом на 01.01.2005 склала 1877,2 тис. осіб (4 % населення України, 9 місце).
Кількість міського населення, склаладає 1458,2 тис.осіб, або 76% загальної чисельності по області, сільського – 471,0 тис.осіб, або 24%.
Кількість чоловіків становить 886,6 тис.осіб, або 46%, жінок – 1042,6 тис. осіб, або 54%.
Загальна кількість постійного населення області станом на 5 грудня 2001 року складала 1926,8 тис.осіб, в тому числі міське населення – 1452,8, або 75,4, сільське – 474,0 тис.осіб, або 24,6 %; чоловіки – 884,2 або 45,9%, жінки – 1042,6 тис.осіб, або 54,1% .
Особливістю національного складу населення області є його багатонаціональність. На території області проживають представники понад 130 національностей і народностей. У національному складі населення області переважна більшість українців, чисельність яких становить 1364,1 тис.осіб, або 70,8% загальної кількості населення .
Мовний склад населення області характеризувався такими даними: українську мову вважають рідною 50,2 %. Російську мову визначили як рідну 48,2 % населення.
Чисельність населення, яке має вищу та повну загальну середню освіту, складає 1203,1 тис.осіб.
Кількість чоловіків та жінок, які перебувають у шлюбі, склаладає 952,7 тис.осіб.
[ред.] Економіка
[ред.] Промисловість
Промисловий і будівельний бум мав місце на початку 30-х років ХХ ст. з уведенням в експлуатацію Дніпровської гідроелектростанції. У регіоні був створений потужний металургійний комплекс, подальшого розвитку дістало машинобудування. Запоріжжя стало одним з найбільших промислових центрів України і Східної Європи.
Нині промисловість Запорізької області - потужний індустріальний комплекс. У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають чорна металургія, електроенергетика, машинобудування та металообробка, кольорова металургія. У регіоні виробляється четверта частина усієї електроенергії країни, основним виробником якої є Запорізька атомна станція. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів складає 56%. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 357 промислових підприємств, функціонує 875 малих промислових підприємств.
Серед ста найбільших промислових підприємств України в верхній частині списку стійко зберігають своє місце «Запорожсталь», що є єдиним в Україні підприємством по виробництву тонколистового прокату з неіржавіючих і легованих сталей, високоекономічних гнутих профілів, консервної жерсті, тонколистового прокату з полімерним покриттям; «Дніпроспецсталь» і «Запорізький завод феросплавів». У обласному машинобудуванні слід виділити СП «АвтоЗАЗ-Daewoo», створене на базі Запорізького автомобільного заводу «АВТОЗАЗ», а також Мелітопольського моторного і ряду суміжних заводів спільно з південнокорейською фірмою «Daewoo Heavy Industries». Що веде підприємство області по виробництву засобів оборони державне підприємство «Іскра». Продукція підприємства має попит на зовнішніх ринках. Запорізький абразивний комбінат провідне підприємство країни по виробництву інструменту на основі синтетичного корунду. ВАТ «Запорожтрансформатор» спеціалізується на виробництві унікальних силових трансформаторів по індивідуальних замовленнях і є найбільшим серед всіх країн СНД. Хімічну промисловість в області представляють 8 підприємств, найбільший з них ПО «Кремнійполімер», провідний виробник в Україні каучуків і пластиків на основі кремнийполимера.
[ред.] Сільське господарство
Запорізька область проводить близько 3,5% валової продукції сільського господарства України. У області виробляється понад 13% загальноукраїнського виробництва соняшнику. Площа сільськогосподарських угідь області складає 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.
[ред.] Торгівля і сфера послуг
[ред.] Будівництво
[ред.] Фінансові заклади
Запорізька область володіє досить розвиненою фінансово-кредитною інфраструктурою. В регіоні працює 53 банки і банківських установ, з яких 5 є регіональними самостійними банками. Такі регіональні банки, як «Індустріалбанк», «Металург» та «АвтоЗАЗбанк», відповідно до своїх загальних активів (понад 20 млн. дол.) віднесені до групи «великих банків» України. Більшість банків регіону (такі, як «Металург», «Укрексімбанк», «Вабанк», «Муніципальний», тощо) мають кореспондентські відносини з провідними банками Європи та світу, що свідчить про довіру до фінансово-кредитної системи області з боку іноземних партнерів, а також гарантує подальший розвиток цієї сфери народного господарства.
Один зі світових лідерів фінансової діяльності – фінансова група «Райффайзенбанк» відкрила своє представництво в м. Запоріжжі.
Страхову діяльність в області здійснює 13 місцевих страхових компаній та 50 філій, представництв, відділів, з яких 20 – структурні підрозділи з інших регіонів України.
Додатково страхування експортних кредитів спирається на автоматичне перестрахування провідних німецьких, французьких та американських компаній, таких як концерн «Герлінг», групи «Скор», «Сент-Пол», «Ерк-Франкона». Сумарні страхові фонди партнерів Транснаціональної страхової групи «Індержстрах» складають десятки мільярдів доларів.
Партнерські взаємовідносини провідних регіональних страхових компаній із найбільшими страховими та перестраховочними компаніями України та світу дозволяють приймати на страхування великі майнові й фінансові ризики підприємств регіону та інвесторів
[ред.] Транспорт та зв’язок
Основні залізничні вузли – Мелітополь, Запоріжжя, Бердянськ. Розвинений автомобільний транспорт.Мережа шосейних доріг довжиною 6683,0 км. зв’язує всі населені пункти області.Через територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: Одеса-Мелітополь-Новоазовськ, Харків-Сімферополь-Севастополь, Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя. Велике значення має морський транспорт (головний порт області – Бердянськ). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу. Повітряні лінії зв’язують Запоріжжя з багатьма великими містами України. Аеропорт має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська також має статус міжнародного та є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону.
В області розвинуті всі види зв’язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв’язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа «Інтернет» у режимі «он-лайн» використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти. Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.
[ред.] Соціально-гуманітарна сфера
[ред.] Освіта
В області діє 672 загальноосвітні навчальні заклади. Дошкільних закладів 630, у яких виховується більше 40 тис. дітей. Діє 42 професійно-технічні навчальні заклади та 35 державних вищих навчальних закладів, в яких навчається понад 75 тис. студентів, у тому числі з різних країн світу.
Вищі навчальні заклади (такі, як Запорізький Національний технічний університет, Запорізький національний університет, Запорізька державна інженерна академія та інші) готують висококваліфіковані кадри спеціалістів із сучасною підготовкою для промисловості, освіти, медицини, культури регіону тощо. Підготовку спеціалістів для агропромислового комплексу в області здійснює 7 навчальних закладів, з них – один вищий ІII-IV рівня акредитації (Таврійська державна агротехнічна академія) та 6 закладів І-ІІ рівня акредитації.
[ред.] Культура
Діяльність установ культури спрямовується на розвиток української культури та культури всіх національних груп, що проживають на території області. 533 масові бібліотеки. Книжковий фонд – 9,7 млн. примірників. Визнаний лідер бібліотечної справи - Обласна універсальна наукова бібліотека , її бібліотечний фонд складає 1,5 млн. примірників, з них 10 тис. рідкісних видань. 19 музеїв, 1 цирк, 5 театрів (у тому числі, 3 обласних, 2 муніципальних), філармонія, симфонічний оркестр, який вважається одним з кращих в Україні, 74 дитячих школи естетичного виховання.
[ред.] Релігія
[ред.] Туризм
Найцікавіші об’єкти туризму:
- Національний заповідник “Хортиця”;
- Антропоморфні стели ІІІ–ІІ тис. до н.е.;
- Кам’яні баби ХІ–VІІІ ст. до н.е.;
- Козацька фортеця на неприступному острові Хортиця ХV–ХVІІІ ст.;
- Святомиколаївський кафедральний собор 1836 р.;
- Земська управа 1912 р.;
- Запорізький 700-річний дуб;
- Музей історії запорізького козацтва;
- Давні кургани;
- Захаріївська фортеця 1770 р.;
- Собор св. О.Невського ХVІІ ст.;
- Історико-археологічний заповідник “Кам’яна могила”;
- Краєзнавчі музеї;
- Музей народної творчості та етнографії.
[ред.] Спорт
В області працюють школа вищої спортивної майстерності, 16 спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, 45 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 63 дитячо-юнацьких підліткових клубів за місцем проживання, 10 дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки.
[ред.] Засоби масової інформації
Станом на 01.02 2006 року в Запорізькій області зареєстровано 602 друкованих видань, з яких постійно видається 185 загальним тиражем близько 1 млн. 500 тисяч примірників. Серед них:
- 25 обласних, міськрайонних та районних газет комунальної власності (загальний тираж 114393 тисяч примірників);
- 38 загальнополітичних видань суб’єктів господарювання, громадських та інших організацій (загальний тираж 490244 примірників);
- 9 загальнополітичних видань партій і рухів (загальний тираж 31840 примірників);
- 20 видань виробничо-практичного характеру та з питань бізнесу (загальний тираж понад 50 тисячі примірників);
- 11 видань навчальних закладів (загальний тираж 19000 примірників);
- 6 журналів та альманахів (загальний тираж 20100 примірників);
- 6 дитячих видань (загальний тираж 28775 примірників);
- 32 рекламних, рекламно-інформаційних видань (загальний тираж 491000 примірників);
- 3 видання релігійного спрямування (загальний тираж 25000 примірників).
Окрім цього видаються розважальні, спеціалізовані та галузеві видання загальним тиражем понад 30 тисяч примірників.
Із загальної кількості друкованих засобів масової інформації регіону українською мовою видається 17, двома мовами (державною, російською та мовами інших національних меншин) – 151, решта – винятково російськомовні.
Електронні:
В області здійснюють діяльність 20 телерадіокомпаній, які мають ліцензії Національної Ради України з питань телебачення і радіомовлення.
Найбільш розгалужену мережу мовлення в межах регіону (понад 70% території області) має Запорізька обласна державна телерадіокомпанія, котра щоденно має 2 години мовлення у метровому діапазоні на телеканалі УТ-1 та 8 годин мовлення в дециметровому діапазоні на каналі "Запоріжжя". Обласне радіо веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області в УКХ-діапазоні та на хвилях FM-радіо "Запоріжжя".
В районах області діють комунальні телекомпанії "Мелітополь-ТВ" (м. Мелітополь) та "ТВ-Бердянск" (м. Бердянськ), які засновані та утримуються органами місцевого самоврядування.
Найбільш потужними серед недержавних телекомпаній є: Запорізька незалежна телерадіокомпанія "ТВ-5" (працює в метровому та дециметровому діапазонах) та ТРК "Алекс" (веде мовлення в дециметровому діапазоні).
Серед приватних радіокомпаній найбільш вагомий інформаційний вплив на мешканців області має ТОВ "Радіо-три" (веде мовлення в проводовому режимі в межах всієї області протягом 6 годин на добу).
Інші телевізійні та радіокомпанії – це підприємства недержавної форми власності, які ведуть мовлення в межах населених пунктів або районів Запорізької області.
Це, зокрема, музичні FM-радіостанції (РК "Великий Луг" (м.Запоріжжя), РК "Ностальжі" (м.Запоріжжя), РК "Шансон" (м.Запоріжжя), РК "Доросле радіо" (м.Запоріжжя"), РК "Азовська хвиля" (м.Бердянськ), РК "Южний простор" (м.Мелітополь), які переважно розраховані на молодіжну аудиторію і мають розважальний характер.
Із загальної кількості електронних засобів масової інформації регіону лише ЗОДТРК виробляє і транслює теле- і радіопродукцію державною мовою. Решта телерадіоорганізацій працює переважно в російськомовному режимі.
Нещодавно отримала ліцензію та право ефірного мовлення комунальне підприємство "Муніципальна телевізійна мережа". Засновник телеканалу - Запорізька міська рада.
[ред.] Дивись також
 |
Запорізька область |
||
|---|---|---|---|
| Райони | Бердянський • Василівський • Великобілозерський • Веселівський • Вільнянський • Гуляйпільський • Запорізький • Кам'янсько-Дніпровський • Куйбишевський • Мелітопольський • Михайлівський • Новомиколаївський • Оріхівський • Пологівський • Приазовський • Приморський • Розівський • Токмацький • Чернігівський • Якимівський | ||
| Міста обласного значення | Бердянськ • Енергодар • Запоріжжя • Мелітополь • Токмак | ||
 |
Україна |
||
|---|---|---|---|
| Автономна республіка: | Крим | ||
| Міста державного значення: | Київ • Севастополь | ||
| Області: | Вінницька • Волинська • Дніпропетровська • Донецька • Житомирська • Закарпатська • Запорізька • Івано-Франківська • Київська • Кіровоградська • Луганська • Львівська • Миколаївська • Одеська • Полтавська • Рівненська • Сумська • Тернопільська • Харківська • Херсонська • Хмельницька • Черкаська • Чернівецька • Чернігівська | ||
