Нобелівська премія з медицини та фізіології, 1900-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1901 |
Еміль Адольф фон Берінг |
«За працю з сирваткової терапії, головним чином за її застосування при лікуванні дифтерії, що відкрило нові шляхи у медичній науці й дало у руки лікарів переможну зброю проти хвороб та смерті» |
1902 |
Рональд Рос |
«За роботу по малярії, у якій він показав, як збудник попадає в організм, й тим самим заклав основу для подальших успішних досліджень у цій галузі розробоки методів боротьби з малярією» |
1903 |
Нільс Рюберг Фінзен |
«У знак визнання його заслуг у справі лікування хвороб — особливо вовчанки (???) — за допомогою концентрованого світлового випромінювання, що відкрило перед медичною наукою нові широкі горизонти» |
1904 |
Іван Павлов |
«За роботу з фізіології травлення» |
1905 |
Роберт Кох |
«За дослідження й відкриття, що стосуються лікування туберкульозу» |
1906 |
Камілло Ґольджі, Сант’яго Рамон-і-Кахаль |
«У знак визнання праць про структуру нервової системи» |
1907 |
Шарль Луї Альфонс Лаверан |
«За дослідження ролі найпростіших у захворюваннях був нагороджений премією» |
1908 |
Ілля Ілліч Мечников, Пауль Ерліх |
«За праці про імунітет» |
1909 |
Еміль Теодор Кохер |
«За праці у галузі фізіології, патології та хірургії щитовидної залози» |
Нобелівська премія з медицини та фізіології, 1910-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1910 |
Альбрехт Коссель |
«За внесок у вивчення хімії клітини, внесений дослідженням білків, включи нуклеїнові речовини» |
1911 |
Альвар Гульстранд |
«За работу по диоптриці ока» |
1912 |
Алексіс Каррель |
«За визнання роботи по судинному шву та трансплантації кровоносних судин й органів» |
1913 |
Шарль Ріше |
«У знак визнання його робіт з анафілаксії» |
1914 |
Роберт Барані |
«За роботи з фізіології та патології вестибулярного апарату» |
1915 |
Премія не присуджувалась. |
|
1916 |
Премія не присуджувалась. |
|
1917 |
Премія не присуджувалась. |
|
1918 |
Премія не присуджувалась. |
|
1919 |
Жюль Борде |
«За відкриття, пов’язані з імунтетом» |
Нобелівська премія з медицини та фізіології, 1920-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1920 |
Август Крог |
«За відкриття механізму реґуляції просвіту капілярів». |
1921 |
Премія не присуджувалась. |
|
1922 |
Арчибалд Гілл |
«За відкриття у галузі теплоутворення у м’язі». |
Отто Меєргоф |
«За відкриття тісного взаємозв’язку поміж процесом поглинання кисню та метаболізмом молочної кислоти у м’язі» |
1923 |
Фредерик Бантинг, Джон Маклеод |
«За відкриття інсуліну» |
1924 |
Виллем Ейнтховен |
«За відкриття механизма електрокардіограми» |
1925 |
Премія не присуджувалась. |
|
1926 |
Йоханес Фібігер |
«За відкриття карциноми, що викликається Spiroptera» |
1927 |
Юліус Вагнер-Яурегг |
«За відкриття терапевтичного ефекту зараження малярією при лікуванні прогресивного паралічу» |
1928 |
Шарль Ніколь |
«Встановлення передавача сипного тифу — платяної(??) воші» |
1929 |
Христіан Ейкман |
«За внесок у відкриття вітамінів» |
Фредерик Гоуленд Гопкінс |
«За відкриття вітамінів, що стимулюють процеси росту» |
Нобелівська премія з медицини та фізіології, 1930-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1930 |
Карл Ландштейнер |
«За відкриття груп крові людини» |
1931 |
Отто Генріх Варбург |
«За відкриття природи й механізму дії дихального ферменту» |
1932 |
Чарлз Скотт Шерінгтон, Едґар Дуґлас Едріан |
«За відкриття, що стосуються функцій нейронів» |
1933 |
Томас Хант Морган |
«За відкриття, пов’язані з роллю хромосом в спадковості» |
1934 |
Джордж Віпл, Джордж Майнот, Вільям Мерфі |
«За відкриття, пов’язані з застосуванням печінки у лікуванні перніціозної анемії» |
1935 |
Ганс Шпеман |
«За відкриття організуючих ефектів у ембріональному розвитку» |
1936 |
Генрі Дейл, Отто Леві |
«За відкриття, пов’язані з хімічною передачею нервових імпульсів» |
1937 |
Альберт Сент-Дьйорді |
«За відкриття у галузі процесів біологічного окислення, пов’язаних зокрема з вивченням вітаміну С і каталізу фумарової кислоти» |
1938 |
Корні Хейманс |
«За відкриття ролі синусного й аортального механізмів в реґуляції дихання» |
1939 |
Герхард Домагк |
«За відкриття антибактеріального ефекту пронтозілу» |
Нобелівська премія з медицини та фізіології, 1940-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1940 |
Премія не присуджувалась. |
|
1941 |
Премія не присуджувалась. |
|
1942 |
Премія не присуджувалась. |
|
1943 |
Генрик Карл Петер Дам |
«За відкриття вітаміну К» |
Едуард Адальберт Дойзі |
«За відкриття хімічної структури вітаміну К» |
1944 |
Джозеф Ерлангер, Герберт Спенсер Гассер |
«За відкриття, що мають вдношення до високодиференційованих функцій окремих нервових волокон» |
1945 |
Александер Флеминг, Ернст Боріс Чейн, Говард Волтер Флорі |
«За відкриття, пеніциліну і його цілющого впливу при різних інфекційних хворобах» |
1946 |
Герман Джозеф Мьоллер |
«За відкриття появи мутацій під впливом рентґенівського випромінювання» |
1947 |
Карл Фердинанд Корі, Герті Тереза Корі |
«За відкриття каталітичного перетворення глікогену» |
Бернардо Альберто Усай |
«За відкриття ролі гормонів передньої долі гіпофізу у метаболізмі глюкози» |
1948 |
Пауль Герман Мюллер |
«За відкриття високої ефективності ДДТ як контактної отрути» |
1949 |
Волтер Гесс |
«За відкриття функційної організації проміжного мозку як координатора активності внутрішніх органів» |
Антоніо Еґаш Моніш |
«За відкриття терапевтичної дії лейкотомії при деяких психічних захворюваннях» |
Нобелівська премія з медицини та фізіології, 1950-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1950 |
Едуард Кендалл, Тадеуш Рейхштейн, Філіп Хенч |
«За відкриття, що стосуються гормонів кори наднирок, та структури і біологічних ефектів» |
1951 |
Макс Тейлер |
«За відкриття, пов’язані з жовтою лихоманкою, й боротьбу з нею» |
1952 |
Зельман Ваксман |
«За відкриття стрептоміцину, першого антибіотика, ефективного при лікуванні туберкульозу» |
1953 |
Ганс Адольф Кребс |
«За відкриття циклу цитринової кислоти» |
Фріц Альберт Ліпман |
«За відкриття коферменту А и його значення для проміжних стадій метаболізму» |
1954 |
Джон Ендерс, Томас Веллер, Фредерик Роббінс |
«За відкриття здатності вірусу поліомиєліту рости в культурах різних тканин» |
1955 |
Гуґо Теорель |
«За відкриття, що стосуються природи й механізму дії окислювальних ферментів» |
1956 |
Андре Курнан, Вернер Форсман, Дікінсон Річардс |
«За відкриття, що стосуються катетеризації серця й патологічних змін у системі кровообігу» |
1957 |
Даніеле Бове |
«За відкриття, що стосуються синтетичних сполук, що блокуютьь дію деяких речовин організму, та за виявлення їх дії на судинну систему і м'язи» |
1958 |
Джордж Бідл, Едуард Тейтем |
«За відкриття, що стосуються ролі генів у специфічних біохімічних процесах» |
Джошуа Ледерберг |
«За відкриття, що стосуються генетичної рекомбінації й организації генетичного матеріалу у бактерій» |
1959 |
Северо Очоа, Артур Корнберг |
«За відкриття механізмів біологічного синтезу рибонуклеїнової и дезоксирибонуклеїнової кислот» |
Нобелівська премія з медицини та фізіології, 1960-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1960 |
Макфарлейн Бернет, Пітер Браян Медавар |
«За відкриття штучної імунної толерантності (переносимості)». |
1961 |
Георг Бекеші |
„За відкриття фізичних механізмів сприйняття подразнень слимаків». |
1962 |
Френсіс Крік, Джеймс Вотсон, Моріс Уилкинс |
«За відкриття, що стосуються молекулярної структури нуклеїнових кислот и їх значення для передачі інформації у живих системах». |
1963 |
Джон Еклс, Алан Ходжкін, Ендрю Філдінг Хакслі |
«За відкриття, що стосуються іонних механізмів збудження й гальмування у периферичних і центральних ділянках нервових клітин». |
1964 |
Конрад Блох, Феодор Лінен |
«За відкриття, що стосуються механізмів і реґуляції обміну холестерину і жирних кислот». |
1965 |
Франсуа Жакоб, Андре Львов, Жак Моно |
«За відкриття, що стосуються генетичного контролю синтзу ферментів й вірусів». |
1966 |
Френсіс Пейтон Роус |
«За відкриття онкогенних вірусів». |
Чарлз Брентон Хаггінс |
«За відкриття, що стосуються гормонального лікування раку передміхурової залози». |
1967 |
Рагнар Граніт, Кеффер Хартлайн, Джордж Волд |
«За відкриття, пов’язанні з первинними фізіологічними й хімічними зоровими процесами, що відбуваються в оці». |
1968 |
Роберт Холлі, Хар Гобінд Корана, Маршалл Ніренберг |
«За розшифрування генетичного коду і його ролі в синтезі белків». |
1969 |
Макс Дельбрюк, Алфред Херші, Сальвадор Лурія |
«За відкриття, що стосуються механізму реплікації і генетичної структури вірусів». |
Нобелівська премія з медицини та фізіології,1970-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1970 |
Бернард Кац, Ульф фон Ойлер, Джуліус Аксельрод |
«За відкриття, що стосуються гуморальних передавачів у нервових закінченнях і механізмів їх зберігання, виділення й інактивації». |
1971 |
Ерл Сазерленд |
«За відкриття, що стосуються механізмів дії гормонів». |
1972 |
Джералд Едельман, Родні Портер |
«За відкриття, що стосуються хімічної структури антитіл». |
1973 |
Карл фон Фріш, Конрад Лоренц, Ніколаас Тінберген |
«За відкриття, пов’язані с створенням та встановленням моделей індивидуальної та групової поведінки тварин». |
1974 |
Альбер Клод, Кристіан де Дюв, Джордж Паладе |
«За відкриття, що стосуються структурної та функційної организації клітини». |
1975 |
Дейвид Балтімор, Ренато Дульбекко, Говард Темін |
«За відкриття, що стосуються взаємодії поміж онкогенними вірусами і генетичним матеріалом клітини». |
1976 |
Барух Бламберг, Карлтон Гайдузек |
«За відкриття, що стосуються нових механизмів походження та розповсюдження інфекційних захворювань». |
1977 |
Роже Гіймен, Ендрю Віктор Шаллі |
«За відкриття, пов’язані с секрецією пептидних гормонів мозку». |
Розалін Сасмен Ялоу |
«За развитие радіоімунологічних методів визначення пептидних гормонів». |
1978 |
Вернер Арбер, Даніел Натанс, Гамілтон Сміт |
«За виявлення рестрикційних ферментів і їх застосування в молекулярній генетиці». |
1979 |
Аллан Кормак, Рікфри Хаунсфілд |
«За розробку комп’ютерної томографії». |
Нобелівська премія з медицини та фізіології,1980-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1980 |
Барух Бенасерраф, Жан Доссе, Джордж Снелл |
«За відкриття, що стосуються генетично визначених структур на клітинній поверхні, що регулюють імунні реакції». |
1981 |
Роджер Сперрі |
«За відкриття, що стосуються функціональної спеціалізації півкуль головного мозку». |
Девид Хьюбел, Торстен Візел |
«За відкриття, що стосуються принципів обробки інформації в нейронних структурах». |
1982 |
Суне Бергстрем, Бенгт Самуельсон, Джон Вейн |
«За відкриття, що стосуються простагландинів та близьких до них біологічно активних речовин». |
1983 |
Барбара Мак-Клинток |
«За відкриття транспозиційних генетичних систем». |
1984 |
Нільс Єрне, Георг Келер, Сезар Мільштейн |
«За відкриття й розробку принципів вироблення моноклональних антитіл за допомогою гібридом». |
1985 |
Майкл Браун, Джозеф Голдстайн |
«За видатні відкриття, що стосуються обміну холестерину та лікування порушень рівню холестерину у крові». |
1986 |
Стенлі Коен, Ріта Леві-Монтальчіні |
«В знак визнання відкриттів, що мають найвагоміше значення для розкриття механизмів регуляції росту клітин та органів». |
1987 |
Судзумі Тонегава |
«За відкриття генетичного принципу для генерації різновиду антитіл». |
1988 |
Джеймс Блек, Гертруда Елайон, Джордж Хітчінгс |
«За відкриття важливих принципів лекарської терапії». |
1989 |
Джон Майкл Бішоп, Гаролд Вармус |
«За відкриття кліткової природи ретровірусних онкогенів». |
Нобелівська премія з медицини та фізіології,1990-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
1990 |
Джозеф Маррі, Едуард Донналл Томас |
«За відкриття, що стосуються трансплантації органів та клітин при лікуванні хвороб». |
1991 |
Ервін Неер, Берт Закман |
«За відкриття, що стосуються функцій одиночних іонних каналів в клітинах». |
1992 |
Едмонд Фішер, Едвін Кребс |
«За відкриття, що стосуються оборотної білкової фосфориляції як механізму біологічної регуляції». |
1993 |
Річард Робертс, Філліп Шарп |
«За відкриття, незалежно один від одного, переривчастої структури гену». |
1994 |
Альфред Гілман, Мартін Родбелл |
«За відкриття G-протеїнів та ролі цих протеїнів у сигнальній трансдукції у клітині». |
1995 |
Едвард Льюїс, Крістіана Нюсляйн-Фольхард, Ерік Вішаус |
«За відкриття, що стосуються генетичного контролю на ранній стадії ембріонального розвитку». |
1996 |
Пітер Доерті, Рольф Цинкернагель |
«За відкриття у галузі імунної системи людини, зокрема її здібностей виявляти клітини, ураженні вірусом». |
1997 |
Стенлі Прузінер |
«За відкриття пріонів, нового біологічного принципу інфекції». |
1998 |
Роберт Ферчготт, Луїс Ігнарро, Ферід Мурад |
«За відкриття ролі оксиду азоту як сигнальної молекули в регуляції серцево-судинної системи». |
1999 |
Гюнтер Блобель |
«За виявлення у білкових молекулах сигнальних амінокислот послідовностей, відповідальних за адресний транспорт білків у клітині». |
Нобелівська премія з медицини та фізіології,2000-ті
Рік |
Ім’я |
Тема |
2000 |
Арвід Карлсон |
«За відкриття факту, що допамін грає роль нейромедіатора й необхідний для контролю рухових функцій у людини». |
Пол Грінгард |
«За відкриття механізму дії допаміну та інших нейромедіаторів». |
Ерік Кандел |
«За відкриття молекулярних механізмів роботи синапсів». |
2001 |
Леланд Хартвелл, Тимоті Хант, Пол Нерс |
«Відкриття ключових регуляторів кліткового циклу». |
2002 |
Сідні Бреннер, Роберт Горвіц, Джон Салстон |
«За відкриття у галузі генетичного регулювання развитку людських органів». |
2003 |
Пол Лотербур, Пітер Менсфілд |
«За винайдення методу магнітно-резонансної томографії». |
2004 |
Річард Ексел, Лінда Бак |
«За дослідження нюхових рецепторів і организації системи органов нюху». |
2005 |
Баррі Маршалл, Робі Ворен |
«За дослідження "впливу бактерії Helіcobacter pylorі на виникнення гастриту і виразки шлунку і дванадцятипалої кишки». |